“З любові до України”!
Владика Андрій Сапеляк прийняв громадянство України
У Личаківському відділі Головного управління ДМС України у Львівській області найстаріший єпископ Української греко-католицької церкви владика Андрій Сапеляк отримав паспорт громадянина України.
Паспорт вручила начальник Личаківського відділу міграційної служби Львівщини Іванна Іваночко. Владика народився в Україні, але більшу частину життя провів за кордоном в Італії та Аргентині, розбудовуючи церкву і об’єднуючи навколо себе українців, які у різні роки подались у світи на пошуки кращої долі. В Україні проживає уже понад 15 років.
“Я це зробив тільки з любові до України. Тішуся, що можу жити і вмирати в Україні, – каже Андрій Сапеляк, єпископ-емерит Української греко-католицької церкви. – Коли я був поза Україною, я завжди працював для українців. В Аргентині я служив 36 років і там був українським єпископом.
Я так жив Україною, працював для України, що хотів їхати в саме її серце. Мені сказали, що я втрачу пенсію. А це була гарна пенсія. Я відповів: “Дякую за пенсію, але я їду до України”. І я 15-й рік вже є тут. Це моє абсолютно свідоме тверде рішення”.
Довідка
Владика Андрій Сапеляк народився 13 грудня 1919 р. у селі Ришкова Воля Ярославського повіту. Був старшим із п’яти дітей в українській селянській родині Михайла Сапеляка та Агафії Ярош. Після закінчення Перемиської гімназії вступив до згромадження отців-салезіян. Вищу освіту здобув у Салезіянському університеті в Італії (Турин) на факультеті канонічного права.
1951 р. організував у Франції Українську малу семінарію і був її першим ректором. 1961 р. о. Андрій став першим єпископом українських вірних у Аргентині, де він служив 36 років. Згодом його іменовано Апостольським адміністратором Української католицької єпархії в Аргентині. 1997 р. Владика Андрій повернувся в Україну. На 80-у році життя з пасторальною місією жив у місті Верхньодніпровськ Дніпропетровської області.
Владика Андрій Сапеляк відомий як діяч Вселенської Церкви: член комісії Східних Церков на II Ватиканському Соборі (1962 – 1966).
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
