Нарікати на контролерів у Львові звикли, мовляв вони нахаби й “злюки”, кричать, а інколи й б’ють пасажирів… Але, схоже, що вони всього лиш заручники своєї професії. Не варто виправдовувати агресію контро­лерів, її можна уникнути, бракує лише порозуміння… 

У Львові кожного дня на лінію виходить близько 120 одиниць електротранспорту. А контролерів є лише 28, супроводжують їх охоронці, які віднедавна також мають “контро­лерські” посвідчення. Але для належної перевірки працівників таки не вистачає.

“Пошта” дізналася, що у ЛКП “Львівелектротранс” є 11 вакансій контролерів. “Робота ця невдячна, тож знайти працівників важко. Ми набираємо контролерів від 18-ти років. Проте молодь не хоче йти до нас на роботу”, – розповідає начальник відділу контролю ЛКП “Львівелектротранс”  Олег Григорчук. 

Психологи ж кажуть, що “контро­лерська” робота пригнічує i виснажує людину та викликає агресію. “Контролер – особа, яка працює безпосередньо у сфері людина-людина. І, відповідно, може настати момент, коли людина емоційно втомлюється, і саме це можна назвати “ефектом емоційного вигорання”. 

Як результат: прояви агресії до зовнішніх обставин, поганий настрій. Таке можна спостерігати в різних сферах, де людина безперервно спілкується із незнайомими людьми. Це і продавці, і водії маршруток…У людей таких професій немає можливості сказати собі “стоп”, встати і піти”, – розповідає “Пошті” практикуючий психолог Наталія Маркевич. Контролери втомлюються від постійного контакту з різними типами людей,  різкою зміною середо­вища. “Саме це може провокувати виснаженість нервової системи. Як наслідок – агресивна поведінка”, – каже психолог.

Але ситуацію можна змінити. “Контролерам необхідно відпочивати. До прикладу, розмова з психологом у кімнаті відпочинку, де  можна розповісти  про те, що наболіло за день”, – радить Наталія Маркевич. Наприкінці робочого дня людина не залишає проблеми на роботі, а “несе” їх додому. З часом назбирується критична маса, яку потрібно кудись викинути. Найчастіше цю масу люди викидають назовні на першого подразника. 

Зазвичай це трапляється в транспорті, коли під руку попадає пасажир, який не хоче сплачувати за проїзд або штраф. Відповідно вся негативна енергія, яка зібралася впродовж декількох робочих днів, викидається  на людину. 

Агресію може викликати й інше. “Транспорт накопичує негативну енергетику сам по собі. Тож людина, яка їде  у трамваї, тролейбусі, маршрутці,  вже негативно налаштована. У тисняві порушується індивідуальна зона кожного і це може стати причиною агресії. Людям також не подобається, що хтось пропихається, тисне…А коли заходить контро­лер, який просувається, штовхає, перевіряє квитки, це стає ще одним додатковим подразником. У цьому випадку вже і контролер, і пасажири негативно налаштовані, і це стає основою конфлікту”, – говорить Наталія Маркевич. 

Пасажири часто стають свідками чи очевидцями  свавілля контролерів електротранспорту. “Нещодавно бачила, як старша жінка-контролер забрала у дівчини студентське посвідчення перед кінцевою зупинкою через те, що та не мала грошей, щоб заплатити штраф за безквитковий проїзд. Вона виштовхала пасажирку, грубіянила їй та кричала”, – розповіла “Пошті” студентка Ірина. 

Юристи ж радять у такому випадку пасажирам ознайомитися як зі своїми правами та обов’язками, так і з правами та обов’язками контролерів, що затверджені Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України ще у 2006 р.

“Якщо особа не має коштів, то в правилах чітко передбачено, що пасажира можуть висадити на найближчій зупинці. Але законодавство чітко не регламентує, чи контролери мають вийти на цій зупинці разом із правопорушником і там стягнути з неї штраф, чи просто висадити особу з електротранспорту, – зазначає “Пошті” адвокат Дмитро Гудима. – Але ст. 135 Кодексу про адмін­правопорушення України передбачає штраф за безквитковий проїзд. Те, що пасажира висадили, не є покаранням”.

Контролери мають право стягувати  штраф на місці. Коли ж особа не хоче платити, її можуть забрати до найближчого райвідділу міліції. “Там на правопорушника складуть протокол і людина буде зобов’язана заплатити штраф. Фактично законодавство стоїть на боці органів контролю, що дає контролерам широкі повноваження”, – розповідає адвокат.

“Але законодавство, на жаль,  надто не досконале. Постає питання: як контролери можуть доставити правопорушника в міліцію, не застосувавши силу? Про таке в законодавстві України не згадується. Певен: контролер не має права застосувати силу. Але як тоді виконати норму про можливість доставки пасажира, який злісно ухиляється від сплати штрафу?” – аналізує Дмитро Гудима. 

Коли ж контролер проявляє свавілля, пасажиру потрібно переписати дані посвідчення контролера. Співрозмовник каже, що лише тоді пасажир зможе подати скаргу як безпосередньому керівнику, так і звернутися із позовною заявою до суду. Але ж як довести свавілля контролера? “Потрібно залучити свідків (мінімум двох, але краще більше), які можуть підтвердити нахабну поведінку працівника. Необхідно записати їхні прізвища, імена, по батькові, адреси чи місця реєстрації та номери телефонів, щоби людей можна було викликати свідчити до суду”, – радить адвокат.

На пільговий проїзд мають право ветерани війни, громадяни, які постраждали внаслідок ЧАЕС, ветерани праці, інваліди І, ІІ та ІІІ груп, а також особа, яка супроводжує інваліда по зору І групи, діти-сироти і діти, які залишились без піклування батьків, діти до семи років, які не займають окремого місця для сидіння. 

На безкоштовний проїзд також мають право й особи при виконанні службових обов’язків. “У нас є 42 категорії пільговиків. Найчастіше з пільговиків електротранспортом їздять студенти, “чорнобильці” обох категорій, інваліди І, ІІ, ІІІ”, – розповів “Пошті” Олег Григорчук. 

Часто трапляється, що пасажири хитрують: використовують недійсні проїзні документи, а саме: використаний проїзний або абонементний квиток, прострочені проїзні квитки тривалого користування, абонементний талон, на якому неможливо визначити код компостера, недійсні пенсійні посвідчення. За це пасажири і сплачують штраф. До слова, штраф за безквитковий проїзд становить 30 грн, а за неоплачені ручну поклажу чи довгомірні предмети – 8 грн 50 коп.

Щодо перевіряльників, то і ті також порушують свої прямі обов’язки. “Контролери не носять пов’язкок. А коли їх просять показати посвідчення – зляться і документи показувати не хочуть”, – скаржаться пасажири. 

Але у відділі контролю ЛКП “Львівелектротранс” стверджують, що такого бути не може. “Я не повірю жодній людині, що контролери не показують свого посвідчення, адже лише з ним вони повинні заходити в електротранспорт, – каже Олег Григорчук. – До того ж кожного ранку працівники приходять на роботу, їх інструктують, перевіряють зовнішній вигляд, документи, посвідчення, жетони, штрафні квитанції. Без цього вони до роботи не приступають”.

Нахабство львівських контролерів електротранспорту досягнуло свого апогею. Зокрема наприкінці жовтня до Галицького райвідділу міліції Львова звернувся батько неповнолітньої дівчини. З його слів, троє львівських контролерів 22 жовтня побили та змусили його 15-річну дочку, студентку-першокурсницю одного з львівських  коледжів, “просити у перехожих гроші, аби оплатити штраф за начебто безквитковий проїзд”. При цьому дівчину постійно ображали та принижували, інформує прес-служба львівської міліції. 

Досвід сусідів

А в сусідній Польщі контролери трапляються доволі рідко, працюють вони переважно на популярних маршрутах, особливо там, де їздять студенти. До прикладу, перед початком перевірки квитків у краківському трамваї чи тролейбусі контролери прохають водія заблокувати компостери. Після цього квиток закомпостирувати стає неможливо.  Коли пасажира спіймали на безквитковомку проїзді, він не сперечається, а відразу дає документ, що засвідчує особу.  В іншому випадку людину забирають до відділку міліції та складають протокол. Якщо документи показали, то контролер виписує квитанцію, яку треба сплатити. Контролер гроші не бере, штраф сплачують за банківським рахунком. Тим, хто сплачує у перший тиждень, надають знижку 30%. Звичайно, пасажир може вважати, що дії контролера неправомірні. У такому випадку штраф можуть анулювати. Для цього потрібно скласти рекламацію до головного офісу транспортної компанії та описати всю ситуацію.  Штраф за безквитковий проїзд у Кракові становить 100 злотих при тому, що проїзд коштує 2,5. Під час компостирування у штампі прописується ідентифікатор транспортного засобу, дата і час.

Що ж сталося? Дівчина зайшла в тролейбус на кінцевій зупинці біля Франкового вишу. Через велику кількість людей пасажирка не встигла вчасно закомпостирувати квиток за проїзд. Коли ж тролейбус рушив з місця, до неї підійшли троє людей у цивільній формі, назвались контролерами та попросили пред’явити проїзний квиток. 

Студентка дала квиток, але пояснила, що ще не встигла його закомпостирувати. Та це розлютило контролерів і вони почали вимагати сплатити штраф. За дівчину заступилися пасажири, вони вимагали від контролерів припинити свавілля. 

А далі було жахіття! Контролери зупинили тролейбус ще перед першою зупинкою. Штовхаючи в спину, силоміць витягли пасажирку на вулицю. Погрожуючи, що заберуть у міліцію, примусили неповнолітню просити гроші у перехожих, щоби оплатити штраф…  Правоохоронці відкрили  кримінальне провадження за ст. 125 КК України (умисне, легке тілесне ушкодження). За інформацією “Пошти”, горе-контролери працюють і надалі…