Ректорське крісло досі вільне…
Міністерство освіти України усіляко зволікає з виборами ректора ЛНУ ім. І. Франка – ще зі середини липня прискіпливо розглядає заявки кандидатів. А тепер вже й Статут університету не підходить, бо не відповідає нормам Закону
Львівський національний університет імені Івана Франка ось уже п’ятий місяць без ректора: контракт із Міністерством освіти в багаторічного очільника вишу Івана Вакарчука закінчився ще 20 травня цього року. Він обіймав цю посаду понад 20 років, тому знайти достойного “спадкоємця” не так вже і просто.
Нині обов’язки ректора виконує перший проректор університету Василь Височанський. Під час перебування Івана Вакарчука на посаді міністра освіти він уже очолював виш. В університеті кажуть, що із виконанням обов’язків ректора незле справляється, проте виш без офіційного ректора так довго бути не може. Негоже так...
Коли і як усе почалось
Таким чином студенти університету розпочали новий навчальний рік без керівника вишу. В університеті все йде своєю чергою, проте… І студенти, і викладачі чекають вказівки з Києва, аби обрати собі нового очільника.
Тим часом конкурсна комісія профільного міністерства опрацьовує подані документи на заміщення вакансії. Працюють уважно, не поспішаючи, вже з липня. Проте результатів тієї праці на разі не видно. Ба більше, вибори ректора стали гарною нагодою для міністерства переглянути Статут ЛНУ ім. І. Франка. Виявляється, деякі статті цього Статуту не відповідають Закону України “Про вищу освіту”!
 |
| фото: Андрій Польовий |
Як писала “Пошта”, наказ про оголошення конкурсу на вакантне місце ректора Міністерство освіти і науки оголосило ще на початку червня. “У конкурсі можуть брати участь громадяни України, які вільно володіють українською мовою, мають вчене звання професора, науковий ступінь доктора або кандидата наук і стаж науково-педагогічної діяльності не менше, ніж десять років”, – зазначено у повідомленні профільного міністерства.
В університеті кажуть, що жодних офіційних документів щодо кількості претендентів і призначення дати проведення виборів досі не надходило. Називати прізвища осіб, які начебто подали документи, не хочуть. Останній день подачі документів до конкурсної комісії минув 10 липня.
Не обов’язково ректором стане той, за кого проголосує більшість. Адже профільне міністерство має право укласти договір із особою, яка набрала понад 30% голосів
За попередньою інформацією, на той час було п’ять кандидатів на крісло ректора: екс-ректор Іван Вакарчук, декан юридичного факультету Андрій Бойко, декан філософського факультету Володимир Мельник, посол України у Польщі, екс-декан факультету міжнародних відносин Маркіян Мальський, а також завідувач кафедри економічного факультету Сергій Реверчук.
Якщо спеціальна конкурсна комісія не знайде підстав не допустити цих претендентів до виборів – вони відбудуться на зборах колективу університету. Ректора обиратимуть пропорційно усі підрозділи вишу: Вчена рада, яка представляє професорський та викладацький склад, та усі інші підрозділи – від лаборантів до господарської частини, у тому числі і студенти. Кожен кандидат виступить зі своєю програмою, після чого колектив голосуватиме й так обере нового керівника вишу.
Проте, як розповіли “Пошті” експерти, не обов’язково ректором стане той, за кого проголосує більшість. Адже профільне міністерство має право укласти договір із особою, яка набрала понад 30% голосів. Таких може бути кілька. Тому Міносвіти абсолютно правомірно може обрати найпривабливішого для себе кандидата. Щодо університету, то погодиться колектив із цим призначенням чи не погодиться – законом не написано.
Тягнуть кота за хвоста
Поки міністерство “розглядає” заявки, воно знайшло роботу і для університету, аби часом там без ректора не розслабились. 25 вересня відбулося засідання Вченої ради Львівського національного університету імені Івана Франка, де розглянули лист заступника міністра – керівника апарату Олексія Дніпрова, що надійшов до вишу.
У документі йшлося про невідповідність статей Статуту ЛНУ ім. Івана Франка Закону України “Про вищу освіту”, зокрема порядок обрання делегатів Конференції, статутний склад Конференції, припинення повноважень ректора та призначення в.о. ректора. А поки університет не виправить своїх помилок – залишатиметься без ректора.
Над відповідними правками працювала Комісія, і вже цієї середи на засіданні Вченої ради їх озвучать. Проте затвердити правки можуть лише на конференції трудового колективу, її скликатимуть згодом. Потім зміни до Статуту розглядатиме Міносвіти, а вже після усіх цих процедур дасть дозвіл обирати ректора. Скільки часу триватимуть “шлюбні ігри” міністерства і університету – невідомо.
Попередні вибори ректора, які провели навесні 2010 року, теж затягували. Навіть тоді, коли відбулась конференція трудового колективу і ректора обрали, із підписанням контракту теж зволікали. Проте така ситуація в Україні поширена
Нагадаємо, що виш уже 5 місяців перебуває без ректора. За попередніми прогнозами, вибори мали відбутись у жовтні. Чому міністерство “згадало” про Статут саме зараз, можна хіба здогадуватись. В університеті кажуть: затягування і вишукування “що не так” – маніпулювання і навіть провокація.
“Рішення Вченої ради буде черговим поворотним пунктом у цій історії. Зараз важко давати якісь прогнози подальшого розвитку ситуації. Треба дочекатися рішення Вченої ради, яке приймуть у середу. Тоді можна буде пояснювати що і як. Чому міністерство так затягує цю процедуру – довга історія. Попередні вибори ректора, які провели навесні 2010 року, теж затягували, – розповіла “Пошті” Марія Зубрицька, проректор ЛНУ ім. І. Франка з науково-педагогічної роботи. — Тоді на цю посаду повернувся Іван Вакарчук після того, як був міністром освіти. Тоді довго не оголошували конкурсу, не призначали виборів ректора. А навіть тоді, коли відбулась конференція трудового колективу і ректора обрали, із підписанням контракту теж зволікали. Проте така ситуація в Україні поширена. Аналогічний випадок був і з виборами ректора Донецького університету”.
Тепер залишається сподіватись на краще. Зміни до Статуту трудовий колектив неодмінно прийме, а Міністерство освіти невідомо коли, та все ж їх погодить. Ось тоді залишиться найважливіше – обрати найкращого ректора для чи не найкращого львівського вишу.
Коментарі
Тарас Прокопишин, засновник Вуличного університету у Львові, випускник ЛНУ ім. І. Франка:
– Ситуація, яка склалася з виборами ректора, не є сюрпризом. Усі ми знаємо, у яких відносинах перебувають пан Вакарчук і пан Табачник. Один – дуже правильний, проукраїнський, європейський, інший – дуже неправильний, неукраїнський, неєвропейський. Відповідно ситуація доволі передбачувана. Думаю, що дії міністерства у цій справі – це спроби показати свою силу, величину свого впливу, поставити на “правильне” місце наш виш.
Нормальна, думаюча й аналізуюча людина розуміє, хто цим усім керує і для чого це все. Щодо байдужості студентів у цій справі, то це притаманно не лише нашим студентам. Не думаю, що студенти, до прикладу, тернопільського великого вишу, будуть сильно активними чи добре обізнаними у виборчій ректорській гонитві, якщо у цьому немає особливої політичної кон’юктури.
Вони розуміють, що великою мірою це від них не залежить. “Для чого мені тим усім цікавитися, якщо воно від мене не залежить”, – таке явище пофігізму притманне не лише студентам, але й більшості українців!
Вікторія, випускниця ЛНУ ім. І. Франка:
– Хто буде ректором – цікаво, але не думаю, що новому “патрону” вдасться зробити чудо. Імідж університету досить поганий. Про виш, на жаль, говорять у контексті тем про хабарництво. Усі знають, що і через кого вирішується… Цікаво, що ж новий ректор зможе зробити зі старою системою?!
Ольга, студентка V курсу ЛНУ ім. Франка:
– Як на мене, університет без ректора вже надто довго, вибори помітно затягнулись. Я не скажу, що вболіваю за Вакарчука. Вважаю, що університету потрібні зміни, якісні зміни в сторону Європи. При владі Табачник, який вважає своїм ворогом номер один Вакарчука та ЛНУ ім. І. Франка, в якому завжди суперечать його політиці.
Схоже, що такі справи з виборами вищому керівництву, що в Києві, на руку. Схоже, що більшість студентів пасивні, їх мало цікавить ця справа. Напевне, студент мав би вболівати за свою “Альма матер”.
Максим, студент IV курсу ЛНУ ім. І. Франка:
– Справді цікаво, кого оберуть ректором Франкового вишу. Але не скажу, що це для мене дуже важливо. Я тим не переймаюсь, зізнаюсь чесно, навіть не думаю про це. Я вчусь. Це моя справа. І, гадаю, більшість моїх однокурсників виборами ректора цікавиться мало… Напевне, і це щось означає, так бути не має.
Наш університет має ворога у міністерстві, і це очевидно. Очевидно, і справа із затягуванням — наслідок ворожнечі. Мені однаково, хто буде ректором, – історик, юрист міжнародник, філолог чи економіст. Я хотів би, аби університету повернули колишню славу, престиж.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
У середу, 30 жовтня, має відбутись Вчена рада університету ім. І. Франка, яка розгляне пропозиції Комісії, що напрацьовувала зміни, які необхідно внести. Якщо буде позитивно прийняте рішення, то призначать проведення конференції трудового колективу щодо внесення цих змін.
Конференція трудового колективу відбудеться у листопаді. Тоді внесуть відповідні зміни до Статуту. А далі все залежить від міністерства: наскільки оперативно воно затвердить ці зміни до Статуту і визначить кінцеві терміни для проведення виборів, оголосить ті кандидатури, які подали заявки на конкурс.
Щодо тих змін, які Комісія запропонує внести до статуту, найперша – збільшити кількість делегатів, які обиратимуть ректора. Раніше їх було 264, тепер пропонують збільшити їх кількість до 450. У такому випадку будуть представлені всі кафедри університету: пропонується один делегат від п’яти науково-педагогічних працівників. Тобто навіть від найменшої кафедри буде хоча б один представник. Це дасть змогу розширити чисельність студентів і наукових працівників, які братимуть участь у конференції. Якщо будуть представлені практично всі кафедри і підрозділи університету — це дасть можливість сформувати позицію щодо вибору ректора кожного структурного підрозділу вишу. Треба внести зміни не лише до пунктів стосовно кількості представників, а й щодо формування конференції трудового колективу, виконання обов’язків ректора у випадку, якщо ректора в університеті немає.
Інформації про те, що міністерство закінчило розглядати документи кандидатів до університету, не надходило. Думаю, міністерство очікує, поки університет внесе відповідні зміни до статуту. Нині виконувач обов’язків ректора добре із ними справляється.
Загалом таке затягування із виборами ректора зі сторони міністерства – не поодиноке явище не лише для Львова, а й України загалом. Навіть у Донецькому університеті був аналогічний випадок. Для цього є об’єктивні та суб’єктивні чинники. Серед об’єктивних чинників, які виникли у нашому випадку, — недосконалість Статуту та необхідність внести до нього зміни. Серед суб’єктивних – міністерство оголосило конкурс на заміщення посади у літній період.
Зрозуміло, що у період, коли всі перебувають у відпустках, жодних дій із проведення виборів бути не може.