На розі вулиць Краківська - Вірменська з'явиться ще один приклад сучасної архітектури, авторами якого є австрійські та люксембурзькі архітектори. За лічені дні в народі будівля вже встигла здобути красномовну назву "бункер".
На розі вулиць Краківська - Вірменська з'явиться ще один приклад сучасної архітектури, авторами якого є австрійські та люксембурзькі архітектори. За лічені дні в народі будівля вже встигла здобути красномовну назву "бункер".
Яким має бути майбутній готель, вирішували представники міжнародного журі з Польщі, Франції, Голландії, Австрії та України. На їхній розсуд на закритому міжнародному конкурсі представили сім проектів. Після довгих дискусій члени журі вибрали проект архітекторів Германа і
Валентино з партнером ZT-GESHB. За ідеєю переможців, на розі двох вулиць мають побудувати чотириповерхову будівлю з мансардою. Особливістю будівлі є криві лінії фасаду та відсутність будь-якого декору, навіть мінімального оздоблення вікон. Це має бути чотиризірковий готель на 104 номери з відкритим першим поверхом, що стане частиною громадського простору міста.
"Я задоволений проектами, які брали участь у конкурсі. Ми вибрали найкращий і пояснили замовнику (ТзОВ "Будінвест" - Авт.), чому зробили саме такий вибір. Проект має добре вирішення громадського простору, пластика фасадів відповідає історичній парцеляції та навколишній забудові та формує сприятливий життєвий простір. Важливо, що в конструктивному вирішенні будівлі використовуються місцеві матеріали", - розповів голова журі, французький архітектор, віце-президент міжнародної спілки архітекторів Альберт Дюблер.
Сподобався проект і головному архітекторові міста Львова Юрієві Криворучку. "Велику увагу ми приділяли оригінальності ідеї. Це не мало бути відтворення втраченої забудови. Об'єкт мав бути відкритим для міста, соціально значимим і функціональним. Проектанти витримали поверховість в межах складеного кварталу і толерантно доєдналися до будинків, які там є. Проект має оригінальне вирішення і цікавий спосіб відзначення парцелей у цілісній споруді", - переконаний Юрій Криворучко.
Щоправда, для львів'ян авторитет іноземних архітекторів, здається, не є надто сильним. Проект укотре спричинив дискусію про те, чи варто будувати сучасні будівлі в історичному центрі, та викликав низку критичних зауваг. Будівлю називають надто грубою, важкою і такою, що не вписується в ансамбль ренесансних будівель, що навколо. Вона доволі похмура і нагадує радше не готель, а військову споруду, виникає навіть асоціація з бункером.
Незважаючи на підтримку саме цього проекту, представники міжнародного журі все ж не вважають його ідеальним і намагаються якось поправити. На їхнє переконання, візуально будівлю треба дещо пом'якшити, це допоможе зробити декор, який вони радили додати проектантам, та більш плавні лінії фасадів.
Незадоволена проектом начальник управління охорони історичного середовища ЛМР Лілія Онищенко. За її словами, проект надто сміливий і не дуже пасуватиме до історичного середовища. Управління планує передати проект у Комітет світової спадщини ЮНЕСКО, щоб вони дали свої рекомендації. А львів'янам доведеться довго звикати до нового готелю, - переконана пані Онищенко.
Теоретично проект нового готелю ще має пройти громадські слухання та фахове обговорення. Однак на практиці це може бути лише дріб'язковою формальністю. Адже, за словами Юрія Криворучка, схвалення міжнародного журі дозволяє вже не обговорювати проект у середовищі міських архітекторів і рекомендувати обраний проект до будівництва. Головний архітектор міста навіть називає терміни спорудження прикладу сучасної архітектури - 2,5 року. Готель має запрацювати вже до 2011 року. Цікаво, що вчора стало відомо про те, що керівництво "Укрсоцбанку" погодилося на зміну фасаду будівлі на площі Міцкевича, яка, на переконання багатьох експертів, різко втрутилася в складену історичну забудову. Чи не чекатиме така ж доля і ще не збудований готель?
Нагадаємо, орендарем і забудовником ділянки на розі двох вулиць є компанія депутата міської ради від БЮТ Михайла Мужилівського "Будінвест". Це вже не перший варіант майбутнього готелю. Спершу фірма планувала побудувати там скляну будівлю. Але після шквалу громадської критики відмовилася від цієї ідеї. Потім пан Мужилівський обіцяв відновити споруди, які колись були на цьому місці.
Богдан Черкес,
професор, доктор архітектури, директор Інституту архітектури Національного університету "Львівська політехніка", академік Української академії архітектури, Саксонської академії мистецтв, професор Віденського та Дармштадтського технічних університетів, член ICOMOS, член міжнародного журі:
- Я повністю підтримую цей проект. Це було одноголосне рішення всіх членів журі. Передусім варто відзначити економність проекту - він передбачає 104 готельні номери. Проект-переможець враховує місцеві будівельні традиції і передбачає використання львівського вапняку, з якого побудована площа Ринок. Це основний матеріал, з якого починали будівництво автентичного Львова. Ми висловили побажання, щоб автори тісніше співпрацювали з львівськими майстрами, які допоможуть внести свої специфічні декоративні елементи, щоб будівля не була така сухокам'яна. Висота споруди відповідає існуючій забудові. Проект передбачає використання громадського простору. Самі проектанти - відома група з Відня та Люксембургу, які на ринку вже більше 30 років.