Європа має намір рятувати українські полонини. 2009-й проголосять роком Карпат

Представництво Міжрегіональної асоціації "Карпатський єврорегіон" нарешті буде й в Україні. За 15 років існування цієї структури, що об'єднує  п'ять країн (Україна, Румунія, Словаччина, Угорщина та Польща) і охоплює площу понад 161 тис. кв. км Карпат, Україна останньою, але таки спромоглася створити і своє представництво, яке контактуватиме з аналогічними представництвами інших держав. Учора його офіс урочисто відкрили у Львові. Очолюватиме офісВолодимир Горбовий, голова Старосамбірської районної ради та голова правління Асоціації органів місцевого самоврядування "Єврорегіон - Карпати - Україна".

Представники "Карпатського єврорегіону"  з інших країн найбільше стурбовані екологічним станом саме Українських Карпат. На їхню думку, засміченість гір досягла свого піку, а річки та підземні води розносять українське сміття по сусідніх країнах.

"Цьогорічне відкриття представництва насправді тільки точка відліку. Адже одразу запускаємо кілька проектів: підписання резолюції "Про екологічну ситуацію у Карпатському регіоні, її соціальні наслідки та шляхи поліпшення", проголошення наступного року роком Карпат, а також цьогоріч плануємо почати роботу над проектом "Маршрут карпатським єврорегіоном", - розповів "Пошті" Лев Захарчишин, заступник голови Львівської обласної ради. - Останній проект - це наша ініціатива, до якої ми закликаємо інші країни єврорегіону. Для цього потрібно розробити буклети, карти, відеоролики та навіть фільми, що популяризуватимуть усі регіони Карпат..."

За словами пана Захарчишина, найбільшими проблемами українських Карпат є несанк­ціонована вирубка лісів, слабка система очистки викидів отрутохімікатів у довкілля та забруднення водойм. Основну причину всіх бід чиновник вбачає у "постколоніальному синдромі", коли населення спрямоване на заробіток "коротких грошей" і не думає про перспективи. У сусідніх країнах все це подолали, залучивши грантові гроші з Євросоюзу не лише на екологію, а й на розвиток туризму.

Та фахівці-екологи застерігають: розвиток туризму має бути спланований. "Туристичний бум в Українських Карпатах щойно починається, проте, говорячи про рекреаційне освоєння території, потрібно чітко продумати, яку кількість туристів та який обсяг інфраструктури зможуть витримати гори, - переконаний Федір Гамор, директор Карпатського біосферного заповідника. - Їх можливості небезмежні, можна робити й великі курорти, але обдумано, з прогнозованим впливом на територію. Яскравим прикладом продуманого проекту є румунський гірськолижний курорт поблизу Брашова".

"Уперше за роки існування "Карпатського єврорегіону" за­сідання проводять  у нашій країні,  - розповідає "Пошті" Галина Литвин, виконавчий директор Асоціації органів місцевого самоврядування "Єврорегіон - Карпати - Україна". - Під час цьогорічних  перемовин вже прийнята окрема "Карпатська програма" з фінансування Європейським Союзом регіону Карпат на 2014 - 2020 роки. За її основу взяли програму Європейського Союзу  для регіону Альп, де вдалося досягнути неабияких результатів у розвитку інфраструктури..."

На думку пані Литвин, курорти Швейцарії та Альп є яскравим прикладом для нас, адже, крім високого рівня відпочинкових комплексів, там фіксують ще й розвиток  промислових підприємств, які не є шкідливі для середовища. Наступною реакцію стає бажання поліпшувати інфраструктуру. Саме така ланцюгова реакція стала основою розбудови сьогоднішнього еталону - гірськолижних курортів в Альпах.