Готельний бізнес на Львівщині динамічно розвивається. Після Євро-2012 у місті й надалі будують і відкривають нові готелі та гостели. Розвиток цієї галузі зумовлений насамперед сферою туризму, що є одним із пріоритетів розвитку міста. 

Що впливає на такий потік іноземних гостей? Насамперед це промоція міста за кордоном, проведення різноманітних фестивалів та культурно-мистецьких заходів, багата культура та давня історія.

Сьогодні знайти роботу у сфері послуг зовсім неважко, але... Офіціантами  ресторанів при готелях, охоронцями та навіть паркувальниками найперше приймають тих, хто знає бодай одну іноземну мову. Такий підхід працедавці пояснюють тим, що хочуть досягнути європейського стандарту. 

Так, Анастасія Керечан, менеджер готелю “Жорж” розповіла “Пошті”, що чим вищі вимоги щодо себе ставить готель, тим більше він вимагає від персоналу. Знання ж англійської мови є основним способом порозумітися з іноземним гостем.

Начальник відділу уп­равління персоналом готелю “Дністер” Христина Русін проблему із англомовними кадрами вирішує по-іншому. “У готельній справі  знання англійської мови є необхідне, тому в роботі ставимо головний акцент на володінні іноземною мовою. Підібрати персонал, який би вільно говорив англійською, доволі складно. Тому працівників вчимо самі. В нас є корпоративний тренер з англійської мови. Він навчає професійної мови окремо офіціантів, покоївок, охорону та паркувальників. Також чотири рази на тиждень наш персонал вивчає англійську в “Американській англійській школі”.Такі мовні клуби оплачують працівники, оскільки самі в цьому зацікавлені”, – розповіла “Пошті” Христина Русін. 

фото: Андрій Польовий

Зі слів співрозмовниці, заняття проводять викладачі, які є природними носіями англійської, тож вивчати мову в такому середовищі простіше. В готелі також є  підрозділи, де перфектно знають іноземну мову: рецепція, маркетинг, відділ продажу, адміністрація ресторану, навіть гендиректор.

“У нас англійською говорять і кілька кухарів, які готують сніданки на очах у клієнтів. Наші працівники їздили вдосконалювати свої знання англійської до  Бахрейну та Туреччини на “Формулу 1”. Також ми спеціалізуємося на обслуговуванні міжнародних матчевих заходів. Тож без знання іноземної наш бізнес не зміг би розвиватися”, – підсумовує Христина Русін.

Ще один цікавий підхід до відбору працівників мають у готелі “Опера”.  “Ми набираємо працівників зі знанням англійської мови на рівні Intermediate або ж Upper-Intermediate. Важаємо, що працівники можуть піднімати свій рівень, спілкуючись безпосередньо з іноземцями”, – розповідає Аліна Скаврон, менеджер із персоналу готелю “Опера”.  – Під час прийому на роботу у посадових обов’язках вже прописано, що праця в готелі передбачає знання англійської мови. Але бувають і винятки: якщо людина й справді цікава, харизматична, з досвідом роботи, то можна вкласти в неї гроші  й підучити іноземної мови. Головне, щоб працівник був цінний”.

За даними “Центру туристичної інформації”, більшість туристів, що приїжджають в наше місто – це люди середнього достатку, тож чутливі до готельних цін. Тому їхню увагу привертають львівські гостели. 

“У Львові я з дружиною був у робочій поїздці. Ми хотіли зупинитися в готелі, але ціни “кусючі”, тож довелося шукати гостел. Але проблем не виникло: сервіс хороший, і люди добрі. Вільно англійською володіли адміністратори, але нам легко було порозумітися й з іншими працівниками. Всі були уважними та радо допомагали.  Ми дуже задоволені, наступного разу також зупинимось в гостелі”, – розповів “Пошті” Боббі, турист зі США.

Оксана Соколовська, співвласниця гостелу, розповідала про іноземців, які приїжджають до Львова задля… вивчення української мови. Кажуть, що спілкування з працівниками гостелів їм у цьому дуже допомагає. 

Менеджер гостелів Софія Папірник розповідає, що туристи приїжджають  у місто зі стереотипами. “Вони негативно налаштовані до “системи туризму” в Україні, до Львова. Здавалося б, їх вже й не переконати. Та гостел – це не готель. У нас персонал стає родиною, ми постійно спілкуємося із іноземцями, намагаємося надати максимальну допомогу та інформацію. Радимо куди піти, що варто робити, що небезпечно, де смачно, що цікаво. Тому обираємо ерудованих адміністраторів. Працівники в нас знають англійську”, – розповідає Софія Папірник. 

Зазвичай в гостелах працюють молоді люди, студенти, які мають свої зацікавлення, тож трапляється, що знають й “екзотичні” мови. З власного досвіду Софія Папірник розповіла, що з туристами іноді буває дуже важко. Про них потрібно турбуватись, як про дітей. Адже в місті для них все нове й часто можна натрапити на людину, що нагрубіянить…

Ксенія Терентьєва, колишній адміністратор одного з гостелів, розповіла “Пошті”, що ця робота й справді гарний досвід, адже приїжджають цікаві люди з різних куточків світу. 

“Щодо мовних бар’єрів, то іноземці готові до проблеми з перекладом. Зазвичай на роботу в гостели беруть людей, які знають англійську чи польську. В деяких випадках, коли важко порозумітися, вмикають креатив: малюють малюночки, використовують міміку та жести, щоби зрозуміти, що може означати те чи інше слово. В нас жили французи, які не знали англійської. Тоді розмова тривала до четвертої ночі з Google translater, що довело – комунікування можливе навіть не володіючи мовою співрозмовника”, – розповідає Ксенія.

Працівники гостелів вже настільки добре знають туристів, що легко можуть визначити, як і з ким працювати. “До прикладу, китайці зазвичай трохи знають російську. Але, кажуть, що ці люди наче на “своїй хвилі”. Їх мало що цікавить, вони не часто йдуть на контакти. Також у Львові чимало грузинів. Вони прекрасно розуміють російську, але люблять “клеїти дурня”, хочуть, щоб з ними спілкувалися англійською мовою. Здавалося б, що це наші сусіди, тому проблем бути не мало, але все навпаки”, – додає співрозмовниця. 

З її слів, найчастіше під час Євро-2012 іноземці запитували у працівників гостелів ціну на таксі, оскільки підозрювали, що їх можуть обдурити. Друге, що зазвичай цікавить туристів, – це де можна дешево і смачно поїсти. Також іноземців цікавлять маршрути трамваїв, тролейбусів, маршруток в аеропорт та на вокзал. Щодо архітектури, то такі питання “рідкісні”, можливо через те, що в нас цікаві будівлі переважно зосереджені в центрі.