10 років перебування Львова у Списку історичної спадщини ЮНЕСКО: здобутки і втрати

Закінчення. Початок у минулих числах "Суботньої пошти"

Поряд з прикладами вдалої реставрації та такої, що не витримує жодної критики, чи не найбільше у нас будівель, черга яких на відновлення ще не дійшла. Ці об'єкти просто волають про допомогу. На жаль, під час розподілу коштів у міському бюджеті про пам'ятки архітектури згадують чи не насамкінець. У результаті виділення кількохсот тисяч гривень на рік на збереження спадщини, яка би мала приносити місту десятки мільйонів, виглядає просто смішно. А ті гроші, що виділяє держава, часто "зависають" між якимось відомством та містом і доходять до Львова лише наприкінці року, коли освоїти їх вже просто не реально. Щороку архітектори та посадовці бідкаються, як це погано, але історія щоразу повторюється. Така ж ситуація сталася і з цьогорічною субвенцією розміром 30 млн грн, яку нібито виділило Міністерство регіонального розвитку та будівництва ще на початку року. На практиці ж невелику частину суми виділили влітку, а ще третина до міста надійшла лише минулого місяця. Гроші таки є, але що робитимуть за них на пам'ятках у листопаді, коли до кінця звітного року залишається два місяці, поки що достовірно не відомо. Ймовірно, більше половини суми можуть так і не виділити, а частину з виділених, можливо, доведеться навіть повернути, якщо не встигнуть освоїти.

Часто єдиним порятунком для пам'яток є приватні гроші інвесторів, які, якщо не зашкодять, то, очевидно, допоможуть. Насправді ж, як стараємося - такий і результат. Гарний приклад Краків - щорічно його відвідує понад 15 млн туристів. У Львові ж заледве намагаються нарахувати мільйон. Показово, що занедбаних будівель у наших сусідів обмаль. У нас же - цілком достатньо. "Пошта" спробувала скласти перелік найцінніших пам'яток, які потребують негайної допомоги.

На фінансову допомогу вже довгий час очікує каплиця Боїмів, яку екскурсоводи часто називають львівським восьмим дивом світу. На куполі каплиці, яка є родинною усипальницею родини Боїмів, розташована рідкісна скульптура Христа, який сидить, що символізує сцену в саду Гетсиманському. Каплицю заклав ще у 1609 році угорець Георгій Боїм, який певний час був бургомістром Львова. Фасад каплиці від площі Катедральної суцільно вкритий різьбленням по білому камені, яке зображає історію життя Христа. За словами фахівців, негайної заміни вимагають вікна на куполі каплиці, які можуть впасти у будь-який момент. Окрім цього, з кожним роком руйнується кам'яна різьба на фасаді.

У дуже поганому стані сьогодні  Музей барокової скульптури Іоана Георга Пінзеля (колишній костел кларисок). Костел датується 1607 роком. Сучасного вигляду пам'ятка набула під час ґрунтовної реставрації 1938 - 1939 рр. На склепіннях збереглися фрески другої половини XVIII ст. художника Мартина Строїнського, у бічних нефах - стінопис XIX ст. Цього року на об'єкті планують нарешті замінити дах, який протікає багато років. Окрім цього, на будівлі майже немає ринви, тож її стіни набирають вологості, що може призвести до нищення пам'ятки архітектури. Вже сьогодні у катастрофічному стані перебувають цінні настінні розписи, грошей на реставрацію яких поки що немає.

В аварійному стані сьогодні перебуває і будинок на вулиці Шевській, 12. Це чудовий приклад архітектури класицизму з пізнішими додатками у стилі ампір. Але цій будівлі, здається, таки поталанить. Вона уже має свого інвестора, який зобов'язався реставрувати фасади та зберегти всі об'ємно-просторові структури.

Багато років поспіль говорять і про потребу реставрувати Львівський музей етнографії та художнього промислу, що на проспекті Свободи, 15. На будівлі видно тріщини, і вона потребує комплексної реставрації. Окрім цього, укріплення або заміни потребує рука скульптури "Ощадність" (так званої "львівської Свободи"), яка на початку 1980-х років уже падала. Тоді уламок статуї вбив жінку. Статуя стояла без руки майже 15 років, її сьогоднішня рука також потребує "лікування".

Ледь не руїнами видається, на перший погляд, будинок на вулиці Федорова, 28, що є пам'яткою архітектури XVI - XIX ст. Та його фасад таки зберігся. Будівля руйнується на очах. Її передали інвесторові, який планує будувати готель на сусідній ділянці. Попри попередні плани інвестора знести будівлю, його зобов'язали її зберегти та відреставрувати. Та гарантувати, що він виконає свої зобов'язання, ніхто не береться.

У не найкращому стані й деякі ринкові будинки. Зокрема, пам'ятка архітектури на площі Ринок, 10, - палац Любомирських. Назву кам'яниця отримала завдяки князеві Любомирському, який перебудував її для власного житла 1760 року. Наприкінці ХІХ століття палац придбало товариство "Просвіта", у ньому збиралися українські осередки різноманітних товариств та організацій. Саме з балкона цього будинку 30 червня 1941 року проголосили Акт відновлення Української держави. Сьогодні ж будівля потребує комплексної реставрації конструктивної частини, фасаду та славнозвісного балкону.

Будинок на Ринку, 23, прославився кількома гучними скандалами через те, що працівники місцевого ЛКП збивали з нього цінну ліпнину. Будівля потребує реставрації фасаду та скульптурної групи "Хрещення Христа", що розташована на її розі. Однак, чи вдасться відновити елементи декору, які було втрачено через некоректну поведінку з пам'яткою, не відомо. Кам'яниця Шольц-Вольфовичів збудована у 70-х роках XVI ст. у стилі німецького Відродження.

А в кам'яниці на площі Ринок, 31, банально протікає дах. Окрім цього, у дуже поганому стані скульптурний декор, а обеліски, за словами Лілії Онищенко, начальника управління охорони історичного середовища ЛМР, взагалі можуть невдовзі обвалитися. Кам'яниця Мазанчівська датується кінцем XVI ст. Сучасного вигляду набула після перебудови 1923 року у стилі стилізовано-декоративного модерну.

Виділення коштів чекає і костел єзуїтів. Детального дослідження та реставрації потребують фасади будівлі. Окрім цього, не менших зусиль треба докласти до реставрації настінних розписів Франциска та Себастіяна Екштейнів (1740), які далі руйнуються. Однак це, схоже, стане реальним лише після відселення з приміщення костелу фондів Львівської національної наукової бібліотеки імені В. Стефаника.