Десятки тисяч студентів, втомлених вступом, тепер переймаються вже іншим клопотом – житлом. В університетах міркують, як не образити нікого та поселити всіх до гуртожитків. А маклери рахують копійчину – в них гарячий сезон.
Спершу пільговикам і тим, які здалеку…
У гуртожитках львівських вишів місць бракує, проте там обіцяють, що поселять усіх охочих та тих, кому підійдуть запропоновані умови. Найпершими на житло претендують соціально незахищені спудеї і ті, хто подолав до Львова понад 50 кілометрів.
“Передусім забезпечують місцями в гуртожитках осіб, які згідно з законодавством, мають пільги: студенти-сироти, діти, на яких поширюється постанова Кабміну, що стосується сирітства, особи, на яких поширюється законодавство про престижність шахтарської праці, студентські сім’ї і “чорнобильці” певних категорій, – розповів “Пошті” Роман Березюк, директор студмістечка університету ім. І. Франка. – Пріоритетним правом на поселення користуються напівсироти, інваліди, студенти з багатодітних сімей, з малозабезпечених сімей, приїжджі з гірської місцевості. Також перевагу віддають студентам старших курсів, які відмінно навчаються. Безкоштовно у гуртожитку проживають сироти та інваліди”.
Ми винаймали квартиру з товаришками втрьох. Платили по триста гривень, але туалет мали на вулиці, а ванної взагалі не було
Вже завтра перше вересня, але не всі гуртожитки готові прийняти студентів, зокрема є проблеми у гуртожитку №3 Франкового університету. Зі слів Романа Березюка, зараз там завершують плановий ремонт. Студенти ж скаржаться, що ремонт затягнувся, і побоюються, що новий навчальний рік почнеться без води та туалетів.
 |
фото: Андрій Польовий |
“Нас виселили з гуртожитку на літо, бо у ньому запланували ремонт. Казали, що відремонтують туалети, душові та кухню. Перше вересня не за горами, плануємо заселятись, але в гуртожитку немає ані води, ані туалетів. Тут живуть філологи та “мехматівці”, кажуть, що ремонт у частині “мехматівців” закінчать швидше, і ми зможемо ходити до них в душ та до туалету. Кухню, на жаль, ремонтувати так і не почали. Влітку доводилось винаймати помешкання”, – розповіла “Пошті” Ірина, студентка факультету філології.
Нам гуртожиток не “світить”…
Щороку кількість охочих вчитися у львівських вишах зростає. До столиці Галичини їдуть звідусіль, багато спудеїв приїздить і з-за кордону. Відтак в медуніверситеті ім. Данила Галицького навчаються студенти із 48 країн світу, а у львівській політехніці рекордна кількість спудеїв з інших областей країни, такого не було навіть за Радянського союзу, дивуються там.
До теми |
Львівські гуртожитки будуть з інтернетом. До 1 листопада всі гуртожитки ПТНЗ Львівщини мають підключити до інтернету. Про це під час щорічної відеоконференції “Стан підготовки до 2013-2014 навчального року” у Кабінеті Міністрів заявив директор департаменту Львівської ОДА Михайло Брегін, повідомляє прес-служба Міністерства освіти і науки України. Нагадаємо, що перші інтернет-павутини у львівських гуртожитках всесвітня мережа сплела ще 10 років тому. Тоді пощастило студентам і викладачам гуртожитків №12, 13, 14 та 15 Львівського національного університету “Львівська політехніка”. |
За таких обставин студентам із околиць місця не вистачає. Так, не сподіваються на гуртожитки спудеї зі Сокальщини, Жовківщини. Дарма що до alma mater їхати близько двох годин, і так щодень. Це забирає чимало часу та грошей.
“Студентів із Львівської області поселяємо в останню чергу. Найперше селять пільговиків і студентів з інших областей. Волинська область, Житомирська, Київська, Кіровоградська, Миколаївська, Рівненська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська, Закарпатська, звідти багато студентів, – каже Богдан Дибас, декан медичного факультету №1 медуніверситу. – Про статистику, скільки поселено, скільки місць бракує, наразі говорити рано. На вокзалі ніхто ночувати не буде… Але місць не вистачає, просяться в гуртожитки вступники і з Пустомитівського і з Жовківського районів, але їм ми одразу ж відмовляємо. Цьогоріч виселилось менше студентів, ніж треба поселити”, – розповів Богдан Дибас.
Перше вересня не за горами, плануємо заселятись, але в гуртожитку немає ні води, ні туалетів
Таке проживання, “ні близько, ні далеко”, створює чимало клопоту, та б’є по кишені! Проїзд маршруткою, до прикладу, зі Сокаля до Львова, коштує 27,60 грн, а студенти звідти “входять у зону доїзду”, отже їм у житлі часто відмовляють.
“Я зі Сокаля. Щойно вступила, як мені відразу пояснили, що гуртожиток не “світить”, я не пільговик і проживаю в “зоні доїзду”. Звісно розумію, що якби дуже “просила”, то можливо, мені б і дали ліжко-місце, але… На щастя, мене на три роки прихистили родичі, а згодом уже й сама собі раду давала, хоча було непросто. Нормальну квартиру за ті гроші, що в мене залишались “зайвими”, знайти було важко. Але й їздити з Сокаля до Львова щодень сил не було. Винаймали квартиру з товаришками втрьох, платили по триста гривень, але туалет мали на вулиці, а ванної взагалі не було. Воду гріли в каструлях і мились у мисці”, – розповідає “Пошті” Олександра.
Шукаємо квартиру

|
фото: Андрій Польовий |
У рієлторів думки різняться. Одні розповідають, що студенти “хапають” будь-які пропозиції та одразу ж. Інші переконують, що особливого ажіотажу немає, бо студенти житло обирають тоді, коли й виш, та, як писала “Пошта” раніше, віддають перевагу недорогим помешканням.
“Популярні двокімнатні квартири, вартістю 2-2,5 тис. грн. Але ціна залежить від умов і району розташування. Поширене явище, що власники тримають одну і ту ж ціну довгий час. Звісно, після оголошення результатів вступних іспитів (1 серпня) ціни потроху поповзли вгору. Але більшість власників цього літа цін не підвищували, бо ризикують залишитись з нічим”, – розповів “Пошті” Сергій Борисов, фахівець ринку нерухомості.
Популярні двокімнатні квартири, вартістю 2-2,5 тис. грн
До слова, проживання у варшавських гуртожитках коштує від 130 євро на місяць. Таке житло гарного рівня, з телефоном , майже завжди – з інтернетом (є або комп’ютерна кімната, або кабель чи радіомережа для користування інтернет-зв’язком у своїй кімнаті). Проживання у квартирі з декількома студентами буде коштувати дешевше – від 100 євро. Вартість може змінюватися в залежності від розташування житла, його площі та умов проживання.
Стипендія у польських вишах від 750-ти до 1500 злотих. Її вистачає на їжу, транспорт і навіть деякі розваги. З неї ж платять за гуртожиток…
Роман Березюк, директор студмістечка ЛНУ ім. Івана Франка:

– Університет має п’ять гуртожитків: на вул. Пасічній 22, 62б, 62в та вул. Медової Печери 39, 39а. Згідно з санітарними нормами у них передбачено 3370 місць. Цьогоріч до них поселять близько 700 осіб, тобто (це 60% від загальної кількості заяв) приблизно 60% від потрібної кількості.
Найбільше вільних місць бракує на факультеті іноземних мов, географічному, культури та мистецтв і біологічному. Також проблеми є з місцями у гуртожитках педагогічного коледжу.
Є гуртожитки трьох типів: два типи блочної системи – гуртожитки №5, №6 та №2, №3 а також гуртожиток №4 коридорного типу. Поточні ремонти проводимо кожного року. Фінансування не вистачає, тому розподіляємо кошти на найнеобхідніше.
Цього року капітально ремонтуємо секцію гуртожитку №3. Якщо ж студенти захочуть самостійно відремонтувати кімнату, ніхто на заваді їм не ставатиме. Студент має повідомити коменданта про те, який саме ремонт проводитиме.
Насамперед ремонтуємо місця загального користування, а вже житлово-побутові умови студенти собі створюють самі у власних кімнатах. Із меблів надаємо: шафу, тумбочку, ліжко, полички. За потреби надаємо матраци та подушки, але здебільшого студенти приїздять зі своїми. Місяць проживання в гуртожитку блочного типу коштує 121 грн, коридорного – 148 грн.
Ігор Якубовський, заступник директора студмістечка НУ“Львівська політехніка”:

– У нас є 13 гуртожитків, один з яких – сімейний. У гуртожитках львівської політехніки проживає 8 тис. студентів. Це одне із найбільших студмістечок країни. В найбільших гуртожитках живе по 1,5 тис. студентів, а це як у невеликому населеному пункті.
Шестикурсників поселяємо лише за особливої потреби, зазвичай надаємо їм тимчасове помешкання, адже вони не вчаться цілий рік, всього лиш приїздять на консультації. Ми виселяємо впертих порушників правил внутрішнього розпорядку, таких в рік буває 200-300 студентів. Найпоширеніші порушення – куріння у приміщеннях гуртожитку. Також проблемою є шум вночі, зрозуміло, що студенти, це молоді, активні люди, їм хочеться і поспівати, але…
Вартість місячної плати за гуртожиток залежить від того, у якому він стані та від його “системи”: блочна, коридорна та так звана кімнатна – у таких гуртожитках у кімнаті є санвузол, умивальник, душ у підвалі, це фактично як квартирка на чотирьох осіб.
Вартість місця у такому гуртожитку та у гуртожитку із блочною системою – 182 грн. Щодо коридорної системи, ціна коливається, залежно від стану гуртожитку – є і 72грн, і 146 грн. Поточні ремонти у гуртожитках проводимо щорічно, проте є проблема з коштами: гроші університет має, але державне казначейство їх затримує.
Спеціального гуртожитку для іноземців не маємо, також мені не відомо і про якісь спеціальні ціни для іноземців. У вересні, очевидно, що ми всіх не поселимо, але до 1 листопада поселимо всіх, кого влаштують запропоновані умови. Співпрацюємо з комерційною академією, та деякими коледжами, вони у своїх гуртожитках селять наших студентів, проте ті платять вже за їхніми цінами, хоч вони і не надто різняться.
Анатолій Магльований, проректор науково-педагогічної роботи Львівського національного медуніверситету ім. Данила Галицького:

– Усіх поселимо, хто потребує гуртожитку. Потік студентів розподіляється по деканатах, їх у нас чотири (медичний І, медичний ІІ, стоматологічний, фармацевтичний). Кожен деканат відповідає за поселення своїх студентів. До нашого вузу вступає дуже багато студентів із інших областей.
Є багато студентів з-за кордону, у нас вчаться люди з 48 країн світу, а їх всіх треба кудись поселяти. Розмовляв з деканами, кажуть, що все гаразд. У нас є телефон довіри в університеті, якщо раптом якісь проблеми з поселенням, можна звертатись, але цьогоріч ніхто з таким не телефонував.
У гуртожитках щорічно проводимо планові ремонти, ремонтуємо найнеобхідніше. На капітальні ремонти грошей не вистачає. Гуртожитки для іноземців кращі, але вони й трохи більше платять.
Довідка “Пошти“: У дев’яти гуртожитках медичного університету ім. Данила Галицького може розміститися близько 3500 осіб. У деяких гуртожитках є читальні, комп’ютерні зали, спортивні кімнати. При гуртожитках працюють їдальні, кафе, майстерня з пошиття і ремонту одягу та взуття, перукарня, пральня.
Вартість місяця проживання у гуртожитку університету коридорного типу – 150 грн, блочного – 190 грн. Має університет три гуртожитки для іноземців, їм же за місяць проживання у студмістечку доводиться платити 500 грн у місяць. Перевагу у поселенні віддають пільговим категоріям та студентам із інших областей.
Юрій Цинталюк, директор студмістечка Лісотехнічного університету:

– Ми поселяємо всіх і навіть тих, хто живе ближче аніж 50 кілометрів до міста. Здебільшого у нас вчаться студенти зі Львова та околиць. Місця у нас достатньо. Маємо чотири гуртожитки, загалом на 1700 місць. У всіх щорічно робимо санітарні побілки. Місяць проживання у нашому гуртожитку коштує 150 грн.
Іноземні студенти, які також навчаються у нашому університеті платять так само. Різниці не робимо ні між платниками, ні між державниками, між нашими чи іноземцями… Угод з іншими вишами не маємо, “чужих” студентів селимо, хіба що по обміну, якщо вони беруть нашого студента, то ми можемо взяти їхнього, таке буває.
Або ж, якщо наш хлопець одружився із дівчиною з політехніки, то ми можемо місця потасувати, але такі випадки трапляються рідко. “Чужих” стараємося не селити. Наші гуртожитки повністю заповнені. Якщо б було місце і селили студента з іншого вузу, то вважаю, що він би мав платити подвійну суму.