У Європі вже давно забули про пошуки місць, де встановлено Wi-Fi роутери. Гуляючи містом, жителі та туристи легко знаходять потрібну інформацію в інтернеті через свої мобільні телефони, смартфони, нетбуки та планшети.

У Львові ж безкоштовний доступ до Wi-Fi є далеко не всюди . Переважно цим благом цивілізації можна скористатись у центральній частині міста: на площах Ринок, Адама Міцкевича, Данила Галицького,  перед Оперним театром, на просп. Свободи та на вул. Валовій, 18 перед “Музеєм ідей”.

У яких же локаціях найбільш необхідний безкоштовний доступ до Інтернету? Звичайно, на вокзалах. Гарантовано скористатися вільним Wi-Fi пасажири можуть у львівському аеропорті та на автовокзалі. А от на залізничному вокзалі, зі слів гостей міста, Wi-Fi таки не “ловиться” (хоча ще торік під час Євро-2012 він там функціонував). Немає такої системи і на приміському вокзалі Львова.

І вдома, і на роботі ми звикли до постійного доступу до всесвітньої мережі. А от під час відпочинку, зокрема у парках, львів’яни не можуть собі цього дозволити. Як пояснили “Пошті” у прес-службі міськради, наразі про Wi-Fi у парках мова не йде. 

Варто нагадати, що нещодавно „Пошта” писала про бажання львівських чиновників встановити Wi-Fi у Парку культури та відпочинку ім. Б. Хмельницького... Однак сьогодні це лише плани. Чи не єдиним у Львові місцем для відпочинку, забезпеченим Wi-Fi, стане парк “Знесіння”. 

“Плануємо обладнати зони з вільним доступом до інтернету у двох місцях: перша точка – кінець вул. Чернеча гора, де, ймовірно, облаштуємо місця для відпочинку, другою точкою буде малий кар’єр озера. Роботу розпочнемо в 20-тих числах серпня, тож сподіваємося першу зону облаштувати вже до кінця року”, – розповів Руслан Гречаник, директор регіонального ландшафтного парку “Знесіння”.

Ще восени минулого року львівська влада говорила про встановлення Wi-Fi роутерів у міських трамваях. “Сьогодні вільний доступ до інтернету є у дев’яти львівських трамваях. Не можу назвати конкретні маршрути, оскільки зараз через ремонти доріг транспорт курсує у різних напрямах”, – розповіла Віра Віндюкова, інженер-програміст першої категорії “Львівелектротрансу”.

Коментар

Володимир Шевченко, заступник начальника Львівської філії Українського державного центру радіочастот: – Якщо впроваджувати Wi-Fi покриття над цілим містом, то ніяких перешкод та загроз не виникне. Тобто це можливо. Спершу треба отримати ліцензію та дозвіл на встановлення інтернет-мережі у цілому місті, а пізніше – вибрати частоти, що надають одній базовій станції.  Щодо часу: ліцензію можна отримати за два-три місяці, висновки та дозволи – впродовж шести-семи. Тобто аби увесь Львів був під Wi-Fi покриттям, потрібно витратити орієнтовно рік. Як на мене, це корисна ідея. У Європі вже давно ніхто не ходить з мапами у руках, усі користуються технічними пристроями та інтернетом. Наше місто дуже європейське і повинне мати таку систему.

І хоча керівництво планувало забезпечити такими пристроями не тільки усі курсуючі трамваї (усього їх 62), а й тролейбуси (59 штук), наразі через недоотримання коштів із казначейства роботи стоять на місці. 

Парадокс: вільний доступ до інтернету є у майже всіх львівських кав’ярнях та клубах. Однак, лише в деяких бібліотеках та навчальних закладах.Та очевидно, що для навчання він значно потрібніший, аніж для розваг. 

Державним установам для цього бракує коштів. “У нас є деякі школи, навіть дошкільні заклади, як от садочок №37 на вул. В.Великого, де встановили Wi-Fi роутери. Та це – одиниці. Спеціально для цього гроші з бюджету нам не виділяють. Залишається шукати спонсорів або чекати на благодійні внески. Хоча у майбутньому плануємо співпрацювати з IT-компаніями”, – зазначила Галина Слічна, керівник міського управління освіти.

Сьогодні, на жаль, вільний доступ до інтернету є навіть не у всіх львівських вишах. Щодо міських бібліотек, то Wi-Fi встановили у шести дитячих – Центральна дитяча бібліотека та бібліотеки №9, №13, №42, №19, №25 та восьми дорослих – Центральна бібліотека ім. Лесі Українки та бібліотеки №15, №6, №8, №33, №44, №16, №37. Загалом же у Львові налічують 43 громадські читальні.