Літо – благодатна пора для любителів частих вилазок на природу... Під час таких прогулянок приємними бонусами стають ягідні та грибні трофеї. Але впродовж кількох останніх років вони все частіше закінчуються прикрими наслідками, а все через несподівані зустрічі з плазунами. Як це часто трапляється, ми забуваємо про обережність, легковажачи власним здоров’ям, а часом і життям. 

Зі слів директора департаменту з питань цивільного захисту ЛОДА Олексія Титаренка, торік на Львівщині від укусів змій постраждало 17 осіб, з них – 11 чоловіків, п’ять жінок та дитина. Всі ці випадки були зафіксовані на Сколівщині. 

У цьому році літній сезон ще не закінчився, а потерпілих майже в півтора рази більше. Вже постраждало 26 осіб: 14 чоловіків, восьмеро жінок та четверо дітей. Найбільше їх – 21 випадок – в Сколівському районі. Проте цього літа географія зустрічей з плазунами розширилась – ще два напади сталися в Жидачівському та по одному в Яворівському, Жовківському та Золочівському районах. 

“Щороку їжджу по гриби та ягоди в один з лісів Яворівщини. І завжди там зустрічаю змій. Збільшення випадків зміїних укусів ніяк не свідчить про зростання популяції плазунів. Можна припустити, що сьогодні їхня народжуваність збільшилася, а наступного року може зменшитися – це природно. Одним з головних факторів таких випадків є часте відвідування людьми лісів влітку з метою відпочинку, зеленого туризму, пошуку ягід та грибів. Разом із впливом погодних умов та забуванням про пильність, маємо таку печальну статистику”, – поділився Олексій Титаренко. 

Зараз на території Львівської області можемо зустріти гадюку звичайну, вужа звичайного, мідянку, полоза лісового та веретільницю ламку. Усі вони, за винятком гадюки, не становлять небезпеки для людини, бо не отруйні.

Зазвичай люди плутають вужа та гадюку. Але їх легко відрізнити один від одного. Вуж здебільшого водиться у вогких місцях біля водойм, річок, ставків. На Львівщині переважно зустрічається вуж звичайний: він має чорне забарвлення, а за головою у нього є так звані “вушка” – плями жовтого, кремового або білого кольорів. Якщо це водяний вуж, то “вушок” у нього може й не бути. “До речі, вуж при спробі його зловити проявлятиме агресію, спробує навіть вкусити. Плазун виділяє характерний неприємний за запахом слиз “, – розповів Андрій Кийко, директор Львівського обласного еколого-натуралістичного центру.

Задля власної безпеки варто знати елементарні ознаки кожного з вище перерахованих видів. Тоді, якщо змія все-таки вкусила, замість панікувати ви знатимете – отруйна вона чи ні. На місці укусу залишаються сліди від зубів плазуна у вигляді двох серпоподібних смуг, вони утворюють напівовал із дрібних крапочок. Неотруйна змія залишає на шкірі тільки цей слід. Коли ж кусає отруйний плазун, в передній частині напівовала між серпоподібними смугами є дві ранки (сліди від її двох отруйних зубів), з яких переважно витікає кров.

Та не лякайтесь – змія ніколи не кусає без причини. Зазвичай це трапляється, коли людина виходить на місце, де плазун гріється (найчастіше на стежках, відкритих галявинах, особливо на пеньках) або перетравлює їжу. Часто він нападає й тоді, коли на нього випадково наступити – це вже стресова ситуація. Тож змія з метою самозахисту кидатиметься, шипітиме, може вкусити. Експерт запевняє, що в нас нема таких видів, які нападатимуть на людей навмисно.

Цікаво, що довжина стрибка змії дорівнює довжині її тіла. Перед цим вона немов підводиться, тож якщо вчасно помітити цей рефлекс, можна вберегтися, відскочивши вбік. Зверніть увагу: змії, розповсюджені на території Львівщини, невеликі за розмірами і не такі сильні, щоб підстрибнути вгору, відтак найчастіше укуси трапляються у ноги – від стопи до коліна, або в руки (при нахилянні людини). 

Зазвичай змії ведуть активний спосіб життя у теплу пору року – від квітня до жовтня. Саме на цей час і припадають часті походи до лісу і активний відпочинок на природі.

Тож, аби застерегти себе від небажаних наслідків, експерти радять правильно одягатися. Перш за все взувайте міцні черевики чи чоботи. Також бажано надягати штани із цупкої тканини, а штанини заправити у взуття, аби вони не щільно облягали ноги. Так залишається деякий простір між одягом і тілом, тож в разі нападу змії вона прокусить штани, не зачепивши шкіру. 

Обов’язково треба носити із собою палицю, якою можна розсунути зарості та кущі і оглянути ущелини, щоб ненароком не потурбувати плазуна.

Найперше отрута вражає серцево-судинну, кровоносну та нервову системи організму. Вже через 30 хвилин після ураження з’являються загальні ознаки отруєння – слабкість, головний біль, нудота, головокружіння, набряклість тканин, запалення лімфатичних вузлів.

Побутує думка, що першим ділом треба відсмоктати із рани отруту. Між фахівцями стосовно такого твердження існує суперечлива думка. “Вважаю, що неправильним є відсмоктування отрути. Значно ефективніше місце укусу обробити мильним розчином і прикласти щось холодне”, – розповіла Ірина Шубінова, завідувач реанімаційним відділенням №1 Львівської обласної клінічної лікарні.

Якщо ж цих необхідних засобів нема під руками, то спроба відсмоктати отруту не буде зайвою (але не дов­ше 10-15 хвилин). Її постійно треба спльовувати та споліскувати ротову порожнину водою. Після відсмоктування отрути рану слід обробити спиртовим розчином йоду, спиртом чи одеколоном. Увага! Надавати таку допомогу може людина, в якої нема подряпин або поранень слизової оболонки губ чи ротової порожнини.

Після усіх вищевказаних маніпуляцій вражену кінцівку треба знерухомити. До речі, фахівці наголошують, що відсмоктування ефективне тільки при неглибокому проникненні зубів змії. В іншому випадку м’які тканини мають властивість злипатися, сходитися назад. Постраждалому варто пити якомога більше рідини: води, а ще краще – чаю чи кави. Кофеїн має сечогінну дію і сприяє швидшому виведенню токсинів з організму.

В будь-якому разі потерпілого треба якнайшвидше відвезти до лікарні. “На місці фахівці проведуть знеболюючу, дезінтоксикаційну та інфузійну терапії, оброблять рану антикоагулянтами. За необхідності постраждалому також введуть протиправцеву сироватку. Полівалентні протизміїні антитоксини застосовують лише в дуже важких випадках”, – пояснила лікар Ірина Шубінова. Найнебезпечнішими місцями для укусу є зона шиї та обличчя. Тож їх варто оберігати особливо ретельно. На Львівщині, як зазначила фахівець, смертельних випадків поки не траплялося. В основному пацієнти потрапляють до лікарні із середнім та легким ступенями важкості. 

При наданні невідкладної допомоги існують і табу: забороняється накладати джгут на кінцівку вище місця укусу. Так ми не перешкоджаємо всмоктуванню та розповсюдженню отрути в організмі, а лише порушуємо кровопостачання у кінцівку та сприяємо омертвінню тканин. Замість джгута дозволяється накласти шину, аби, як вже вказувалось вище, знерухомити кінцівку.

Не варто рану розрізати, припікати вогнем чи будь-якими хімічними речовинами. Експерти також не радять прикладати трави чи землю на рану – це може занести правець (гостре інфекційне захворювання нервової системи), а також вживати алкоголь.

Зустріти земноводних нині можна не тільки у лісі. Вужі та гадюки розводяться й неподалік місць, де живуть люди – в занедбаних господарствах, старих деревах, закинутих будинках. А разом з ними оселяються і гризуни, які для плазунів стають чи не основним кормом.

Якщо людина побачила змію біля свого будинку, її треба виловити. Для цього, особливо якщо плазун отруйний, найкраще не покладатися на власні сили і викликати службу МНС, досвідчених герпетологів.