Пошкодуйте наші вуха і нерви!
Львів’яни вже котрий рік поспіль потерпають від міського шуму. Цю проблему можна легко вирішити з допомогою протишумових екранів, однак у нашому бюджеті і на це традиційно немає грошей
Проблеми шумового перевантаження Львова і загазованості нашого міста впродовж останніх років щораз більше загострюються. Однак якщо останню не обговорює хіба що ледачий, то з гуркотом усі змирилися і про нього просто мовчать – принаймні складається таке враження.
Зі слів фахівців, головними провокаторами акустичного забруднення міста є автомобільний, залізничний та авіаційний транспорт. Шум має згубний вплив на здоров’я, зокрема, викликає порушення нервової системи.
У Європі цю проблему вирішили давно, швидко і легко – за допомогою протишумових екранів. А от у Львові ми й досі мучимося через шум... А все тому, що вирішення цієї проблеми, як і багатьох інших, у нашому місті є хіба на папері...
Документи затверджені, а що з того?
У Львові перевищення допустимого шумового навантаження найчастіше припадає на Галицький, Личаківський, Франківський і Залізничний райони. Там рівень шуму перевищує допустимий еквівалент, що дорівнює 55дБА вдень та 45 дБА вночі. Згідно з Національним планом дій з охорони навколишнього природного середовища України на 2011–2015 роки, у таких випадках передбачено обов’язкове встановлення протишумових екранів. Вони створюють звукову тінь і стають перешкодою для поширення шуму. Екрани виготовляють зі стальних листів (1-3 мм), які зі сторони джерела шуму вкривають звукопоглинаючим матеріалом.
Комплексну екологічну програму на 2012-2016 роки для міста Львова розробив ще у 2011-му Інститут екології Карпат НАН України. У ній поставили завдання щодо зменшення акустичного забруднення, шляхом встановлення таких протишумових екранів, зокрема, в районах залізниці. Однак ніякої реалізації цього пункту містянам і туристам ще не довелось побачити, хоча програму міські депутати затвердили ще торік у листопаді.
Дерева замість екранів
“Ми поставили це завдання ще у 2011-му – з огляду на план дій з охорони навколишнього середовища. Втім, ми мали лише привернути увагу до цієї проблеми. Усі інші організаційні питання щодо встановлення екранів ми не в змозі вирішувати”, – пояснює заступник директора з наукової роботи Інституту екології Карпат Оксана Марискевич. З її слів, для початку потрібно провести спеціальне вивчення рівня акустичного забруднення у місці, а тоді вже братись за ліквідацію самої проблеми.
Тому, управління екології міськради звернулось до депутатів з пропозицією зробити комплексну програму захисту від впливу шуму на атмосферне повітря.
У Львові перевищення допустимого шумового навантаження найчастіше припадає на Галицький, Личаківський, Франківський і Залізничний райони
“На жаль, профільна депутатська комісія не підтримала ідеї щодо виділення коштів на розробку цієї програми. Тому нині ми можемо собі дозволити лише найпростіші методи боротьби з шумом – розвантаження доріг і висадку зелених насаджень уздовж магістральних доріг, зокрема в районах житлової забудови. Думаю, з часом управління повторно ініціюватиме виділення коштів на дослідження та розроблення заходів щодо усунення існуючого шумового забруднення Львова”, – зазначає в.о. начальника управління екології Львівської міськради Андрій Галушка.
Та навіть якщо програму затвердять, місту доведеться добряче розщедритися. Чиновник наголошує, що така процедура не з дешевих, адже її повинні проводити фахівці за допомогою відповідних приладів. До того ж архітектура центральної частини Львова не дозволить встановити абиякі екрани: у такому випадку додаткову увагу доведеться приділити ще й дизайну щитів, який би гармоніював із архітектурною спадщиною міста.
А як же європейські приклади?
Однак, поки міська влада не приймає серйозних рішень щодо вирішення проблеми, містяни продовжують оббивати пороги лікарень зі скаргами на здоров’я. “Коли переїжджала в цей район, думала, що звикну до постійного руху поїздів. Натомість, звикла до постійного відвідування лікарень”, – нарікає львів’янка Наталя, яка мешкає в одному з будинків на вул. Під Дубом, що неподалік залізничного мосту.
Львів’янка розповіла: за час проживання біля залізниці у неї розвинулись не лише проблеми зі слухом, а й з нервовою системою. Відтак Наталі доводиться витрачати чи не половину сімейного бюджету на медикаменти та лікування в санаторіях. Проте переїжджати вона наразі не планує. “Мої діти ходять тут до школи, тому про переїзд і слухати не хочуть. Сподіваюсь, міська влада займеться цією проблемою ще до того, як ми надумаємо остаточно змінити житло”, – каже вона.
Тим часом голова ГО “Бюро екологічних досліджень” Дмитро Скрильніков зауважує, що вирішення шумової проблеми повинне відбуватися не лише за рахунок міського бюджету, а й за кошти самого провокатора акустичного забруднення. “Потрібно вміло розділяти обов’язки. Наприклад, окремі промислові підприємства з огляду на їхню недостатню відстань від житлової забудови повинні мати лише (!) протишумове обладнання. Відповідно керівництво автомобільних підприємств, залізниці та аеропорту мало б подбати про те, аби шум, спровокований їхнім транспортом, не створював прикрощів містянам та гостям Львова”, – каже еколог Дмитро Скрильніков.
Керівництво автомобільних підприємств, залізниці та аеропорту мало б подбати про те, аби шум, спровокований їхнім транспортом, не створював прикрощів містянам та гостям Львова
Як зазначають експерти, у Європі протишумові екрани – це давно не ноу-хау. Варто заглянути лише до наших сусідів у Польщу: заїжджаючи у Перемишль можна зустріти прозорі щити вздовж дороги.
“Магістралі за кордоном повністю облаштовані протишумовими екранами, про залізницю вже й не говорю. Крім того, аеровокзали там винесені переважно за межі міста, а сам рух авіації обмежений від 8.00 до 23.00”, – каже Дмитро Скрильніков.
Не зобов’язані...
Згідно з усім вищесказаним, значні проблеми у Львові створює залізничний транспорт, що перетинає територію практично усіх районів міста – Галицького, Шевченківського, Франківського, Залізничного і Личаківського. Беручи це до уваги, “Пошта” поцікавилась перспективами вирішення шумової проблеми за кошт “Львівської залізниці”.
"Встановлювати протишумові екрани скрізь, де залізниця проходить поблизу житлових масивів, ми не маємо можливості. Та і на загал, спочатку у Львові прокладалась залізнична колія, а тоді вже відбувалась житлова забудова міста. Існує такий термін як «призалізничне полотно» або так звана «полоса відводу», де заборонено будувати житлові будинки чи споруди. Якщо ж забудова все-таки відбулася, то проблема з шумом вже на совісті тих, хто, не зважаючи на правила, дозволив будівництво", – пояснила заступник начальника прес-центру “Львівської залізниці” Юлія Грабова.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
Власне після того, як нам представлять чітку карту акустичного забруднення, комісія зможе ухвалити виділення коштів на встановлення екранів саме у місцях агресії шуму. До сьогодні ніхто подібної програми з аналізом ситуації нам на підпис не подавав. Якщо ж управління екології міськради хоче, аби “закотивши рукави” депутати комісії брались за виконання його ж роботи, то перспективи вирішення існуючої проблеми зовсім недалекоглядні.