Боротися з розповсюдженням порнографії і насильства та шахрайством в інтернеті дуже важко, оскільки сервери сайтів, де розміщуються такі речі, здебільшого фізично знаходяться за кордоном.

І все ж це можливо. Так, зі слів старшого опер­уповноваженого з особливо важливих справ відділу боротьби з кіберзлочинністю міліції Львівщини Олега Кріпа, за останні півроку через кіберзлочинність відкрили 62 кримінальних провадження в області. Більшість проваджень стосуються шахрайства, порушення авторського і суміжних прав та незаконного втручання в роботу комп’ютерних мереж.

Також нині 12 осіб підозрюють у скоєнні таких злочинів. Зі слів Олега Кріпа, в інтернет-мережі досить непросто встановити особу злочинця. “В соцмережах люди реєструються під вигаданими іменами або ж сервери сайтів розміщені за кордоном – найчастіше у Нідерландах, Німеччині. Відповідь на наш запит може йти три-чотири місяці, а може і не прийти взагалі”, – зазначив правоохоронець.

Досить часто злочини скоюють у сфері платіжних систем, зокрема цього року кіберзлочинами на Львівщині завдано 767 тис. грн збитків, а майже 500 тис. грн із них вдалося повернути.

“Ми співпрацюємо з інтернет-магазином Aukro. Часто там реєструються “продавці” під вигаданими іменами. Туди ж заходять покупці, обирають те, що їм треба, домовляються з продавцями. Зазвичай товари замовляють з Китаю, тому продавець просить оплатити частину вартості товару й почекати 30-40 днів (приблизно стільки часу замовлення транспортують морем). А через місяць покупець не отримує ні товару, ні грошей. Інколи про таких шахраїв нам повідомляє навіть сама адміністрація сайту”, – каже Олег Кріп.

На Львівщині зафіксовані також випадки, коли шахраї знімали кошти з рахунків хворих дітей. У таких випадках зловмисникам потрібні лише номери банківського рахунку та мобільного телефону, які завжди подаються в оголошення про збір благодійних коштів.

“Шахраї роблять три дзвінки на номер для благодійних грошей з проміжком у п’ять хвилин, потім поповняють рахунок телефону на 5 грн. Далі вони звертаються до мобільного оператора і пишуть заяву про викрадення телефону з таким номером мобільного зв’язку. Оператор запитує номери трьох останніх дзвінків і чи поповнявся рахунок. Вони говорять три номери, з яких дзвонили, у результаті оператор стару картку заблоковує та видає їм нову. Вони йдуть до банкомату, використовують функцію зняття грошей без картки. Вводять номер телефону, їм приходить пін-код. Вони його вводять і забирають кошти”, – пояснює Олег Кріп.

Зі слів співрозмовника, таких злочинців встановити важко, адже знімаючи  гроші з банкомата, вони вдягають кашкет або пальцем закривають відеокамеру. 

Як розповів Олег Кріп, відділ боротьби з кіберзлочинністю бореться і з розповсюдженням порнографії, проте це теж досить складно. “Адже, як уже зазначалось, сервери сайтів найчастіше розміщені за кордоном, для прикладу, в Нідерландах, де порнографія дозволена, окрім дитячої”, – зазначив правоохоронець.

Експерти пояснюють, що кримінальна відповідальність передбачена лише за поширення пор­нографічної продукції, але не за використання її у власних цілях. “Якщо порнографічна продукція чи та, що поширює культ насильства, призначена для власного використання – відповідальності за це немає. Якщо ж її поширюють – за це відповідатимуть. Тут ситуація та ж, що з наркотиками, за вживання яких немає відповідальності”, – каже адвокат Володимир Марусяк.

До слова, за висловлену критику чи приниження посадовців у соціальних мережах, на вас можуть подати до суду. “Варто пам’ятати, що ваші права закінчуються там, де починаються права іншої особи. Якщо це оціночні судження, ви не несете відповідальності. Якщо це прямі образи, зокрема з зазначенням прізвищ, то з боку цієї людини може бути позов до вас про захист честі, гідності і ділової репутації. У вас будуть вимагати спростування інформації та відшкодування моральної шкоди”, – пояснив Володимир Марусяк.