Підземне багатство старого Львова
Роман Могитич, експерт проекту “Підземний Львів”, – про майбутню підземну трасу в центрі міста, експозиційне наповнення маршруту та особливості переходів між головними середньовічними об’єктами
фото: Андрій Польовий
У Львові повним ходом триває робота над проектом “Підземний Львів”. Зараз фахівці працюють над тим, як найкраще прокласти екскурсійні траси підвалами середньовічного Львова. Нагадаємо: планується, що під землю туристи потраплятимуть біля пам’ятника І. Федорову та Успенської церкви, далі їх вестимуть у квартал біля Домініканського собору, до пивниць будинків на площі Ринок та в підвали ратуші, а потім маршрут пролягатиме до підземелля костелу єзуїтів.
Про те, якою може бути підземна траса у нашому місті та головні об’єкти маршруту, “Пошта” спілкується з Романом Могитичем, експертом проекту “Підземне місто: розвиток та популяризація транскордонного туристичного маршруту підземними трасами Львова, Жешува та Любліна”.
Підземне багатство
– Пане Романе, насамперед розкажіть загалом про львівські середньовічні підземелля?
- Забудова історичного середмістя Львова формувалась з кінця ХІІІ до першої половини ХХ століття. Найдавнішими частинами будівель є їх підземні приміщення, що переважно залишались у первісному вигляді, тоді як наземні частини значно більше і частіше зазнавали численних перебудов і реконструкцій. Наприклад, характерною особливістю забудови площі Ринок до пожежі 1527 року були пивниці-передпоріжжя, що виступали за межі кам’яниць, а тепер є під простором головної площі. Це залишки ще готичного Львова та унікальне явище для міст Європи.
- Забудова історичного середмістя Львова формувалась з кінця ХІІІ до першої половини ХХ століття. Найдавнішими частинами будівель є їх підземні приміщення, що переважно залишались у первісному вигляді, тоді як наземні частини значно більше і частіше зазнавали численних перебудов і реконструкцій. Наприклад, характерною особливістю забудови площі Ринок до пожежі 1527 року були пивниці-передпоріжжя, що виступали за межі кам’яниць, а тепер є під простором головної площі. Це залишки ще готичного Львова та унікальне явище для міст Європи.
Під підлогами більшості християнських храмів Львова є рівень підземних приміщень-крипт, що первісно служили місцем поховання духовних осіб та найбільш заслужених громадян. Згідно із санаційними заходами кінця ХVІІІ століття поховання перенесли на міські цвинтарі. З того часу й до наших днів приміщення крипт майже не використовували. Приміщення під міською ратушею, що займають усю площу її забудови, використовують лише фрагментарно.
Внаслідок діяльності ордену єзуїтів була знесена частина забудови в наріжнику вулиць Шевської – Театральної (пл. Яворського), а через регуляцію забудови середмістя, здійснену на межі ХІХ – ХХ століть, на місці деяких кварталів облаштували площі, розширили вулиці за рахунок зносу забудови. Такими є площа Музейна біля Домініканського собору та південний бік вулиці Шевської. Попередні дослідження вказують на високу ймовірність збереження в цих місцях підземних приміщень розібраних будівель.
– Чи добре збереглися старі підвали нашого міста?
– Попередні обстеження історичної забудови показали, що значна частина підземних приміщень не використовується або їх теперішня функція не відповідає сучасним вимогам розвитку міського центру (туризм, культура, соціальна інфраструктура). Попри занедбаність, їх технічний стан загалом задовільний.
– Попередні обстеження історичної забудови показали, що значна частина підземних приміщень не використовується або їх теперішня функція не відповідає сучасним вимогам розвитку міського центру (туризм, культура, соціальна інфраструктура). Попри занедбаність, їх технічний стан загалом задовільний.
Що стосується підземних приміщень за межами забудови, то їх використання потребуватиме глибшого вивчення та більших матеріальних затрат. Не виключена й можливість існування підземних зв’язків між окремими об’єктами, хоч у даний час жодних даних про їх існування немає.
Особливості підземної траси
– Скажіть, будь ласка, чи вже відомо, підвалами яких будинків пролягатиме маршрут?
– Пропонується прокласти трасу відвідування за таким маршрутом: спочатку туристи заходять у трасу на вулиці Підвальній, між вулицею Руською та Міським арсеналом. Потім проходять під утраченим кварталом забудови під площею Музейною, у будинки східного кварталу Ринкової площі (вулиця Федорова, 12, площа Ринок, 7) і прямують до пивниці ратуші. А вже після екскурсії група іде у підземелля будинків західного кварталу Ринкової площі (площа Ринок, 29, 30, вулиця Театральна, 16, площа Яворського, 2, як варіант – Театральна, 10). І завершується екскурсія в криптах костелу єзуїтів.
– Пропонується прокласти трасу відвідування за таким маршрутом: спочатку туристи заходять у трасу на вулиці Підвальній, між вулицею Руською та Міським арсеналом. Потім проходять під утраченим кварталом забудови під площею Музейною, у будинки східного кварталу Ринкової площі (вулиця Федорова, 12, площа Ринок, 7) і прямують до пивниці ратуші. А вже після екскурсії група іде у підземелля будинків західного кварталу Ринкової площі (площа Ринок, 29, 30, вулиця Театральна, 16, площа Яворського, 2, як варіант – Театральна, 10). І завершується екскурсія в криптах костелу єзуїтів.
– А можете розповісти про саму трасу більш докладно?
– Почну з майданчика на вулиці Підвальній, між вулицею Руською та Міським арсеналом. Історично він є у пасмі території, обмеженої двома оборонними рубежами, – Високим та Низьким мурами. Відстань між двома елементами фортифікаційної системи в цьому місці – приблизно 17 метрів, а перепад відміток первісної та сучасної поверхонь – від 4 до 5,1 метра.
– Почну з майданчика на вулиці Підвальній, між вулицею Руською та Міським арсеналом. Історично він є у пасмі території, обмеженої двома оборонними рубежами, – Високим та Низьким мурами. Відстань між двома елементами фортифікаційної системи в цьому місці – приблизно 17 метрів, а перепад відміток первісної та сучасної поверхонь – від 4 до 5,1 метра.
У підземній трасі повинні бути хол, у якому можуть одночасно перебувати одна-дві групи відвідувачів, каса, приміщення для персоналу, санвузли, а ще сувенірні крамнички, кав’ярня тощо
Така висота дозволяє організувати повноцінний підземний рівень із влаштуванням комунікаційного вузла та розташуванням функцій, необхідних для організації відвідувачів. Тут, зокрема, повинні бути хол, у якому можуть одночасно перебувати одна-дві групи відвідувачів, каса, приміщення персоналу, санвузли, а ще сувенірні крамнички, кав’ярня тощо.
У цьому підземному просторі можна експонувати автентичні рештки міських мурів, розповідати про історію формування міських фортифікацій. До об’єктів експозиції варто включити й найдавніші інженерні споруди – дерев’яні та керамічні водогони, недіючий каналізаційний колектор.
– А як щодо маршруту Руською дільницею?
– Так, у межах сучасної площі Музейної був квартал забудови, розібраний наприкінці ХІХ – початку ХХ століття. Забудова формувалась за тим же принципом, що й у всьому середмісті – щільно зблоковані будинки з невеликими внутрішніми подвір’ями. Велика ймовірність, що значна частина конструкцій збережена і може бути законсервована та використана. Орієнтовна площа приміщень, якщо розглядати лише передній тракт забудови, – 350 – 400 квадратних метрів.
– Так, у межах сучасної площі Музейної був квартал забудови, розібраний наприкінці ХІХ – початку ХХ століття. Забудова формувалась за тим же принципом, що й у всьому середмісті – щільно зблоковані будинки з невеликими внутрішніми подвір’ями. Велика ймовірність, що значна частина конструкцій збережена і може бути законсервована та використана. Орієнтовна площа приміщень, якщо розглядати лише передній тракт забудови, – 350 – 400 квадратних метрів.
Іншим варіантом продовження траси слід розглядати підвали приміщень під існуючим кварталом, прилеглим до подвір’я Успенської церкви. А що стосується тематики експозиції, то вона може бути присвячена історії основних національно-релігійних громад, передовсім української, вірменської та юдейської.
 |
| фото: Андрій Польовий |
Сполучення між двома існуючими будинками вдасться організувати не зачіпаючи найцінніших історичних реліктів забудови – від вулиці Федорова (це стіна початку ХХ століття) у тильній частині ринкової кам’яниці використовується існуючий проріз, що провадить у приямок зовнішніх сходів. Вихід під площу можна влаштувати з вхідної камери передпоріжжя, що у цьому місці має перебудовану в ХХ столітті зовнішню стіну. У експозиції об’єкта можна показати міщанський побут середньовічного Львова, організацію міських парцель. На відкритих зондажах буде видно еволюцію будівельної техніки – від готики до наших днів.
– Одними із найбільших об’єктів стануть підвали ратуші. Існує бачення того, що може там бути?
– У цих приміщеннях можна розгорнути окремі теми з історії міста, розташовані у ізольованих кімнатах. Це дасть можливість виставляти в експозиції автентичні музейні експонати і залежно від насиченості програми відвідування та її тематичного спрямування варіювати програму екскурсії.
– У цих приміщеннях можна розгорнути окремі теми з історії міста, розташовані у ізольованих кімнатах. Це дасть можливість виставляти в експозиції автентичні музейні експонати і залежно від насиченості програми відвідування та її тематичного спрямування варіювати програму екскурсії.
Основна тема може бути пов’язана зі специфікою міста маґдебургії, організацією структури управління містом, експонуванням атрибутів міського самоврядування, міських символів, автентичних документів тощо. Деякі зали можна використати для експозиції археологічних артефактів, зокрема й тих, що знайдені в часі підготовки траси.
 |
| фото: Андрій Польовий |
– Одним із об’єктів ви називали костел єзуїтів. Чим цікаві ці крипти. Як вони доповнюватимуть маршрут?
– У підземеллях костелу відреставрували частину приміщень, де зараз є мистецька галерея “Равлик”. В міру можливостей провадять археологічні розкриття, внаслідок чого у експозиції можна побачити рештки найдавніших львівських будівель. Зараз відкриті для огляду крипти, де колись було прийнято ховати монахів і міщан, зокрема, зберігся мармуровий саркофаг. У південній галереї крипт є замурований прохід, який провадив під вулицею до цвинтаря шпиталю Святого Духа.
– У підземеллях костелу відреставрували частину приміщень, де зараз є мистецька галерея “Равлик”. В міру можливостей провадять археологічні розкриття, внаслідок чого у експозиції можна побачити рештки найдавніших львівських будівель. Зараз відкриті для огляду крипти, де колись було прийнято ховати монахів і міщан, зокрема, зберігся мармуровий саркофаг. У південній галереї крипт є замурований прохід, який провадив під вулицею до цвинтаря шпиталю Святого Духа.
Специфіка території, що її займали споруди костелу єзуїтів, у тому, що в середині ХVІІ століття на цьому місці розібрали попередні міські укріплення і перенесли лінію муру аж до лінії міських валів – на берег обводненого рову, яким текла річка Полтва. Тож доцільно продовжити тунелем трасу, аби показати у розрізі такі елементи, як міський мур, міський вал, первісне русло Полтви і каналізаційний колектор другої половини ХІХ століття, яким і тепер тече річка.
– На початку розмови ви сказали, що одним із варіантів виходу з підвалів можуть бути знищений костел та шпиталь Святого Духа. Як ви це бачите?
– На площі Івана Підкови, біля костелу єзуїтів, первісно був розташований шпиталь для львівських старців, що ними опікувалось місто. Тут давали притулок львівським міщанам, які через похилий вік чи якусь неміч не могли себе самі забезпечити. При костелі був невеликий, зате добре упоряджений шпиталь Святого Духа.
– На площі Івана Підкови, біля костелу єзуїтів, первісно був розташований шпиталь для львівських старців, що ними опікувалось місто. Тут давали притулок львівським міщанам, які через похилий вік чи якусь неміч не могли себе самі забезпечити. При костелі був невеликий, зате добре упоряджений шпиталь Святого Духа.
За патронат над шпиталем постійно точилась суперечка між катедрою і магістратом. Багаті львівські міщани вносили значні пожертви, тож утриманці шпиталю не відчували потреби ні в чому. Споруди розібрали у ХVІІІ столітті, однак археологічні дослідження засвідчили добре збереження підземних частин.
Структурно пивниці костелу Святого Духа були пов’язані з підземеллями костелу єзуїтів підземним проходом, який можна буде відтворити
Підземним коридором з будинку, що на вулиці Театральній, 10, можна буде потрапити до пивниць шпиталю або ж до крипт костелу. Тут доцільно було б розгорнути експозицію, пов’язану з історією медицини і традиціями милосердя та жертовності у багатих середньовічних містах. Є дані, які вказують на те, що структурно пивниці костелу Святого Духа були пов’язані з підземеллями костелу єзуїтів підземним проходом, який можна буде відтворити.
Підземні переходи
– Хочу поставити вам запитання, що турбує багатьох: у який спосіб фахівці планують зробити переходи між згаданими об’єктами?
– Сполучення описаних об’єктів маршруту найдоцільніше організувати через підземні тунелі. Їх доведеться прокладати в місцях перетину вулиць, а також під площею Ринок. Специфіка залягання інженерних комунікацій, з якими передовсім треба рахуватись, дозволяє пройти поверх каналізаційних колекторів, що лежать переважно нижче відміток пивниць та нижче інших комунікацій, розташованих на глибині до одного метра.
– Сполучення описаних об’єктів маршруту найдоцільніше організувати через підземні тунелі. Їх доведеться прокладати в місцях перетину вулиць, а також під площею Ринок. Специфіка залягання інженерних комунікацій, з якими передовсім треба рахуватись, дозволяє пройти поверх каналізаційних колекторів, що лежать переважно нижче відміток пивниць та нижче інших комунікацій, розташованих на глибині до одного метра.
Входи підземних тунелів у об’єкти відвідування вибирають у таких місцях, де не будуть пошкоджені автентичні стародавні муровання. У випадку відсутності існуючих порталів, закладних прорізів, проломів для вводу комунікацій пропонуватимемо варіант проходу під фундаментними конструкціями.
Перший перехід пролягатиме крізь лінію Високого муру. Учасники розкопок, які провадились на тому місці, свідчать, що мурування цього рубежу в часі його ліквідації було вибране на значну глибину. Це дозволить пройти цю ділянку місцем, де автентичні рештки найгірше збережені. Уточнити можливість такого проходу допоможуть розвідкові археологічні шурфування.
Трасою переходу через вулиці та під площею Ринок дуже ймовірним є виявлення давніх комунікацій, передовсім дерев’яних водогонів та систем дощової каналізації. Такі експонати слід демонструвати на місці.
Специфікою західного боку площі Ринок документи називають підземні водні скрині, у яких тримали на продаж живу рибу – так звані “риб’ярки”. Ймовірно, тунель у цій частині маршруту перетне подібну споруду. Це дасть нагоду її вивчити та заекспонувати.
Розмовляв Денис Семенюк
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
