У групі ризику також економісти та менеджери середньої ланки

Ситуація на ринку зайнятості Львівщини сьогодні не така критична, як на сході чи півдні України. Про це "Пошту" запевнив Михайло Хміль, директор Львівського обласного центру зайнятості. Східнякам дійсно нині непереливки, бо у хімічній та металургійній галузях вже скорочено майже 30 тисяч працівників. Ще близько 100 тисяч громадян працюють неповний робочий день, повідомив голова Конфедерації вільних профспілок України, парламентар Михайло Волинець. До кінця цього року роботу можуть втратити ще півмільйона українців.

Через вплив світової фінансової кризи на економіку України центри зайнятості запровадили щотижневі моніторинги. Проводять такі зрізи з жовтня і на Львівщині. Цифри свідчать, що в регіоні таки дещо збільшилася кількість незайнятих осіб. За словами М. Хміля, лише у жовтні до обласного центру зайнятості звернулося 602 мешканці регіону. Станом на 1 листопада на обліку в  центрі зайнятості перебувало майже 33 тисячі безробітних. Щоправда, станом на 1 січня на Львівщині офіційно було зареєстровано 33, 2 тис. безробітних, а влітку їх кількість становила 29 тис. Як з'ясувалося, збільшення кількості непрацюючих восени пов'язано із сезонним коливанням на ринку праці - пік сезонних робіт традиційно припав на літо.

Начальник головного управління промисловості та розвитку інфраструктури Львівської ОДА Ростислав Сорока запевнив "Пошту", що наразі немає звільнень працівників на промислових підприємствах. "Керівництво обрало шлях опти­мізації. Ті, хто працював у три зміни, тепер трудяться у дві, хто дві - перейшов на одну зміну. Інші з п'ятиденки перейшли на чотири- чи триденку", - каже посадовець. На його думку, до лютого масових звільнень в області не мало б бути. Якщо ж урядові антикризові заходи до лютого не дадуть результату, то звільнення все ж можливі. Керманич регіону Микола Кміть певен, що "звільнень не вдасться уникнути", а рівень безробіття може зрости до 4%.

За словами М. Хміля, працівники центру зайнятості щоденно контактують з відділами кадрів підприємств регіону, аби орієнтуватися у ситуації. Центр створюватиме ширші можливості перенавчання та перекваліфікації людей, які опинилися без роботи. У групі ж ризику в області можуть опинитися бухгалтери, економісти, менеджери середньої ланки. Натомість і досі в регіоні є вакансії продавців, водіїв, токарів, слюсарів, штукатурів, електрогазозварників та швачок. Так, на червоноградське ВАТ "Калина" нині потрібно 100 швачок.

М. Хміль каже, що звільнити працівника з роботи можуть, лише попередивши його за два місяці. Причинами ж звільнення можуть бути реорганізація або ж закриття підприємства. Співрозмовник дає важливу пораду для людей, яких можуть "попросити" з роботи: "Не йдіть на поступки керівництву - не пишіть заяву на звільнення за власним бажанням, а лише за згодою обох сторін!" Якщо ви таки залишилися без роботи, ставайте на облік у центр зайнятості. Не знайдете роботу через цю службу, без грошей не залишитеся ще впродовж року: якщо на останньому місці праці отримували 1,5 тис. грн, то у перші три місяці вам платитимуть 1,2 тис. грн, у наступні три місяці - 1 тис. А от ті, хто мав заробіток у 5 тис. грн можуть розраховувати на виплату з безробіття лише на суму 1640 грн. Адже сума цієї виплати не може перевищувати розміру середньої зарплати в області. 

Тим часом парламентар
М. Волинець має намір запропонувати уряду створити державний комітет суспільних робіт, за допомогою якого можна буде залучати звільнених людей до будівництва доріг, житла, а також у сільське господарство. До речі, під час великої депресії у США створили міністерство суспільних робіт, що займалося організацією і залученням людей, які втратили через кризу роботу, до будівництва доріг. Також
М. Волинець ініціює створення єдиного фонду соцстрахування. "Щорічно три фонди соцстрахування збирають 16 млрд грн. 50% цих коштів фондів використовують неефективно", - додав він. Волинець також пропонує підсилити державну інспекцію праці у частині здійснення контролю за діяльністю підприємств в умовах кризи.

До теми:

На Львівщині з початку 2009 р. чекають й хвилі повернення заробітчан. Насамперед із Іспанії, адже цю країну ЄС визнав як таку, де нині найбільший економічний спад через світову кризу. Вдома колишнім трудовим мігрантам пропонуватимуть започаткувати свій бізнес.