Актори й реставратори незле зжились під одним дахом. Результат – 44 вікна будівлі Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької відреставровано з максимальним збереженням автентики.

Вікна театру відновлювали німецькі спеціалісти з товариства GIZ. Окрім того, партнери з Євросоюзу профінансували левову частку робіт – 60%, решта – гроші театру. Загалом реставрація вікон коштувала 220 тис. грн, про це повідомив заступник гендиректора театру ім. М. Заньковецької Роман Порада. 

фото: Марічка Ільїна

“Реставрували вікна і приміщень театру, і приватних помешкань. Театр займає 59% будівлі. Цей будинок як державна, так і комунальна і приватна власність, відтак перший та другий поверхи належать театрові, третій – мешканцям, четвертий – частково театру, частково мешканцям. Ми реставрували всі вікна, а не частинами – тут наше, там не наше”, – каже Роман Порада.

Під час реставрації вікон виявили фурнітуру різних часів – від 1840-х років і до радянського періоду. Тому головним завданням було зберегти історично цінні елементи. Реставратори з Німеччини розповіли, що вікна будівлі театру були у “важкому” стані. Найбільше, як не дивно, вони постраждали не від часу, а від людей, а точніше від неправильного догляду. “Ми шукали сучасні еквіваленти тих матеріалів, які використовувалися понад 100 років тому, на ринку, або самі змішували відповідні компоненти. Ключовий момент реставрації – збереження автентики”, – зазначає Крістоф Юнгганс, німецький реставратор по дереву.

Натомість наші спеціалісти не звикли досліджувати. Як виявилось, це був єдиний камінь спотикання між німецькими й львівськими реставраторами. “Перед тим, як почати роботи, потрібно було провести аналіз об’єкту. Ви­яснити, що залишилося оригінальним, які фарби використовували, і лише згодом працювати. Тому ми проводили тренінги для львівських спеціалістів по змішуванню спеціальних фарб, виходячи з тих складових, які використовувались раніше”, – розповідає реставратор.