Ще раз про сміття

На Львівщині визначили сім оптимальних ділянок для будівництва заводу з утилізації відходів. Залишилося переконати громаду, а це непросто…

фото: архів
Львівщина з кожним роком усе більше на­гадує сміттєзвалище. Люди скар­жаться на неякісну роботу кому­нальників. Тимчасом кожен житель Львів­щини щороку продукує по 300 кг побутових відходів, що в цілому становить близько 250 тонн за рік.
Усе це сміття ніяк не переробляють, його просто вивозять і втрамбовують тракторами. Відтак відходи забирають щоразу більше життєвого простору області. Учора, 17 червня, представники Львівської облдержадміністрації, обласної та міської рад, громадськості обговорювали проблеми поводження з відходами на Львівщині та закриття Грибовицького сміттєзвалища.

Маємо те, що маємо

В області функціонує 671 сміттєзвалище. Із них відповідає критеріям безпечного захоронення побутових відходів лише одне – у Червонограді. Решта – це сміттєзвалища минулого століття, які треба цивілізовано закрити. В обласній програмі розвитку є пропозиція залишити всього три-чотири з них, проте європейського зразка, таким чином запровадивши якісне знешкодження побутових відходів.
Нині схема боротьби зі сміттям на Львівщині та­ка: контейнер-перевізник-сміттєзвалище. Її застосовують щодо 96% відходів. Тобто сміття збирають в одному місці і перевозять в інше. От і все. На цьому боротьба з відходами закінчується. До цього алгоритму треба якнайшвидше додати переробку відходів, утилізацію, а не лише захоронення.
Україна посідає останнє місце з перероблення відходів у Європі. На першому – Швейцарія, яка не захороняє їх
Очевидно, що проблема облаштування сміттєзвалищ в області є критичною. Полігони повинні бути розробленими та збудованими відповідно до європейських стандартів та державних норм. Наші ж сміттєзвалища мають вкрай негативний стан. Як зазначають фахівці з екологічної безпеки, всі можливі ліміти вже вичерпані, тому треба об’єднати зусилля та створити місце для майбутнього полігону твердих побутових відходів.
“Україна посідає останнє місце з перероблення відходів у Європі. На першому – Швейцарія, яка не захороняє відходи, далі Швеція – там лише один відсоток твердих відходів захороняють. В Україні ж, за статистикою, цей показник сягає 98% . Маємо велику потребу у сортувальних лініях із переробки сміття. Всі структури та органи влади зобов’язані вирішити проблему з організацією ділянки для відповідного сміттєзвалища та побудувати дійсно якісний полігон побутових відходів для Львова”, – каже Алла Войціховська, асистент кафедри екологічної безпеки та аудиту університету “Львівська політехніка”. 

То де ж?

Питання вибору земельної ділянки під полігон в області також є проблемним. Жодна громада чи орган міс­цевого самоврядування не погодиться надати землю під такий полігон. Треба про­­водити роз’яснення, щоб от­римати активну підтримку людей. Вибиратиме земельну ділянку облдержадміністрація, яка вже має гіпотетичні ділянки. Зокрема сьогодні на сесії облради внесено питання щодо реформації Львівського міського сміттєзвалища.
“За 2011–2012 роки ми опрацювали понад 40 земельних ділянок. Проте коли ми врахували близькість певних територій до річок, санаторіїв, а також санітарні норми, залишилося 23, потім – 17. Повністю погодили лише сім ділянок. Їхня площа становить від 45 до 120 гектарів”, – розповів Віталій Пугач, представник управління житлово-ко­мунального господарства, розвитку інфраструктури та паливно-енергетичного комплексу ЛОДА. 
Посадовець стверджує: знайти земельну ділянку для полігону – справа дуже непроста, адже місцеві громади створюють перешкоди цьому, боячись повторити долю Грибовичів та Малехова. Всупереч цьому такі ділянки вже знайшли. Нині громада хоче, аби інвестор показав проект майбутнього будівництва, переконав її, що воно буде безпечним та відповідатиме всім нормам. Лише так люди дадуть згоду надати свої землі. 
“Ми обрали відповідну ділянку площею понад 120 га за 5 км до найближчого села у Кам’янко-Бузькому районі. Проте громада почала протестувати, хоча на цій території не планували відкривати нове сміттєзвалище, а хотіли збудувати сміттєпереробний комплекс. Люди бояться такої ж історії, як з Грибовицьким сміттєзвалищем”, – каже Віталій Пугач.

Хто винен і хто виправлятиме?

У Львові, звісно, такої ділянки немає, адже наше сміттєзвалище займає площу у 33,6 гектарів. Міськрада подібної території виділити не може, тому це справа обласного значення. Як зазначають посадовці, насамперед треба відкинути звинувачення і консолідувати дії, адже створення полігону для твердих відходів та будівництво заводів із їх переробки – головне завдання. 
“Є низка факторів, які створюють перешкоди нормальному поводженню з відходами: транспортування, сортування, заборгованість. Зокрема у Трускавці комунальникам, які прибирали місто, заборгували близько мільйона гривень. У нас завжди бюджет порожній, скарбниця порожня... Як потім змусити цього двірника якісно прибирати?” – зазначає Олексій Балицький, голова комісії з питань екології, природних ресурсів та рекреації Львівської обласної ради. Також він нарікає на бездіяльність влади у справі закриття та рекультивації Грибовицького сміттєзвалища.
“Питання Грибовичів нині залишили. Треба стимулювати його вирішення. Виділяти кошти на його рекультивацію, на мою думку, враховуючи нинішній стан, недоцільно. Нині ж маємо розроблену програму на 2012–2020 роки. Її треба аналізувати як громадськості, так і науковцям, адміністраціям, депутатам та спільно вдосконалювати. Є ще проблема фінансування… Завтра на сесії обласної ради будемо ухвалювати звернення до Кабміну і до ВРУ з приводу підтримки за­конопроекту стосовно еко­логічного податку. Якщо ми зможемо наповнити наш екологічний фонд, тоді вирішимо цілу низку болючих питань”, – розповів вчора Олексій Балицький.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4422 / 1.58MB / SQL:{query_count}