Усім відомий вислів “Хто платить, той замовляє музику”, схоже, для Львова, зокрема для маршруток, не актуальний! Пасажири, заплативши 2 грн, не можуть домогтися ні гідного ставлення до себе, ні чистих салонів, ні, тим паче, чіткого графіку роботи транспорту.

“Пошта” продовжує тримати руку на пульсі в епопеї з підвищенням вартості проїзду у міських маршрутках. Нагадаємо, в середу щодо цього відбулися громадські слухання, де тарифи обговорювали майже три години. Як і передбачалося, на громадських слуханнях перевізники наполягали на тарифі розміром у три гривні, мотивуючи це цінами на пальне та ремонти автобусів. Громада міста була непохитною, вимагаючи запровадження е-квитка, ввічливих водіїв та чистих автобусів… На це водії відповідали: спершу більша ціна за маршрутки, а лиш потім кращі умови. Та чи не виглядає це, як купівля кота в мішку?...

У салоні кожної львівської маршрутки повинні бути телефони диспетчерів. Якщо таких номерів немає, необхідно записати державний номерний знак цієї маршрутки та зателефонувати зі скаргами на гарячу лінію міста за тел.: 15-80 або в міське управління транспорту і зв’язку (вул. Сахарова, 2) за тел.: 261-55-66, чи в управління у справах захисту прав споживачів (просп. Чорновола, 59), тел.: 231-76-93, 231-83-63.

Головні аргументи за підвищення вартості проїзду висловив Іван Велійка, голова Львівського обласного осередку “Всеукраїнської асоціації автомобільних перевізників”. Він пояснив: “Сьогодні у Львові діє тариф дві гривні. Інші великі міста мають тариф 3 або 2,5 грн. Вартість проїзду залежить від вартості пального. У 1997 році проїзд у громадському транспорті коштував 50 копійок, а вартість пального – 37 копійок. Нині вартість проїзду становить 2 грн, а пального – 10 грн. Ціна проїзду з 1997 року збільшилася у чотири рази, а пального – у 27 разів. Мінімальна зарплата у 1997 році становила 15 грн, вартість проїзду тоді – 50 копійок. Цього року мінімальна зарплата – 1218 грн, проїзд – 2 грн. Ціна проїзду збільшилася у чотири рази, а мінімальна заробітна плата – у 80. Тому економічно обґрунтованим на сьогодні є тариф на міські перевезення в 3 гривні”.

Та перевізники забувають зазначити про те, що в інших містах вартість проїзду здебільшого становить 2,5 грн, а не 3 грн, як хочуть зробити у Львові! Якщо львівські перевізники рівняються на маршрутки вартістю 3 грн у Києві, то чому вони не порівнюють зарплати у Львові та столиці? Окрім того, у Києві тариф не однаковий і всередньому становить 2,5 грн. Ба більше, столицею їздять чисті автобуси, а не такі, як у нас…

На цьому й акцентують містяни, які наче не проти збільшення ціни. Вони вимагають запровадження електронного квитка, чистих маршруток і ввічливих водіїв. Пенсіонери вимагають поваги до себе. Одна пані на громадських слуханнях розповіла свою історію: водій дав газу, а вона встигла лиш ногу на сходинку поставити. “Отак втікав від мене, нахаба!”, – обурюється львів’янка. У відповідь на це Іван Велійка, представник перевізників, порадив цій пані скаржитися за номером телефону, який розміщений у кожній маршрутці, а також скеровувати скарги… на сторінку організації у “Фейсбуці”!

Інша львів’янка скаржилась на “дурну” транспортну систему, за якої скоро стане вигідніше користуватися таксі. “Якщо за такої транспортної схеми ще й тариф підвищити, то я буду змушена платити за проїзд у маршрутці ледь не ті ж гроші, що й за таксі. Мені, аби добратися з вул. Грінченка до податкової чи до автовокзалу, потрібно їхати двома маршрутками. Коли запровадять електронний квиток чи хоча б відновлять трансферний?”, – запитувала пані Олена. Також один із громадський активістів подарував Іванові Велійці велетенський макет електронного квитка зі словами: “Тримайте! Ви, мабуть, і не знаєте, як він виглядає”. 

На порушене львів’янами питання про час запровадження е-квитка, Іван Велійка відповів досить дивно. Мовляв, перевізники підтримують це, але затрати на впровадження новації ляжуть на плечі містян… 

Також львів’яни висловили чимало претензій стосовно куріння водіїв під час руху, їхньої поведінки за кермом та стану маршруток, обшарпаних та брудних. І, що найважливіше, немає ніякого обліку пасажиропотоку, а це, за словами містян, сприяє розвитку корупції. На цих речах акцентував увагу і міський голова, який, щоправда, прийшов під кінець громадського слухання. А шкода, бо за час дискусії його не раз згадували незлим тихим словом, зокрема в контексті нової транспортної схеми.

“Сьогодні є три вимоги, які перевізники повинні розуміти і виправляти. Насамперед дотримання графіку. Чи сьогодні дотримуються графіку на всіх маршрутах? Є порушення. Друге – чистота в автобусах. Має бути чисто, я розумію, що це не нові автобуси, але має бути охайно. Третє – повага до пасажира, який платить гроші. Коли всі ці показники будуть позитивними, коли жителі скажуть, що автобуси їздять за графіком, що в них чисто та ніхто не хамить, тоді ми можемо перейти на інший рівень дискусії”, – зазначив мер Львова Андрій Садовий. 

Та заступник начальника міського управління транспорту Олег Вілюра зауважив, що перевізники мають право, згідно із законом, перейти на вільний тариф. “Перевізники можуть оголосити про перехід на вільний тариф, як, скажімо, у Харкові. Це може відбутися без погоджень із депутатами, громадою та виконавчими органами. Наша спільна заслуга, що ми стримуємо це”, – повідомив він.

Міські ж депутати обіцяють цього не допустити. “Такої проблеми не було вже близько 10 років. І ситуація погіршується. Є дуже багато скарг на роботу транспортних підприємств, особливо на комунальне АТП №1. Поки перевізники не змінять свого ставлення до львів’ян, транспортна комісія виступатиме проти підвищення тарифів”, – заявив Іван Гринда, голова депутатської комісії з питань транспорту, зв’язку та інженерного господарства міськради. 

Депутати кажуть, що стосовно цього питання потрібно провести громадські слухання у всіх районах Львова, бо так важче сфальсифікувати громадське голосування. За словами Івана Гринди, на слуханнях, які відбулися цього тижня, у міськраді було більше представників транспортних фірм, ніж жителів.

Так чи порозумілися громада з перевізниками? Схоже, ні, бо й надалі кожен наполягає на своєму. Можна було б вважати, що ці громадські слухання відбулися безрезультатно, проте… результат таки був. Іван Велійка отримав аж два подарунки – величезний макет е-квитка та 5 кг картоплі. Такий сюрприз презентував Левко Стек, представник громадського руху “Дайте пройти”. За його словами, людей возять, як картоплю. Тому подарунок символічний.

Варто зазначити, що на громадських слуханнях йшлося виключно про підвищення вартості проїзду, а не про покращення якості послуг за таку суму. Мабуть, невдовзі тариф таки підвищать, щоправда, не до 3 грн, а до 2,5 грн. Як кажуть, аби отримати бажане, потрібно просити якнайбільше... А виглядатиме все так, ніби перевізники пішли на компроміс.