Чи повернеться влітку сморід до Львова, фа­хівці наразі не знають. За квітень-травень ЛКП “Львів­водоканал” взяло 102 проби з різних підприємств, а виявили перевищення гранично допустимих норм викидів у 19 випадках. Тим часом, на Львівському дріжджовому заводі (“Ензим”), який, нагадаємо, міські чиновники звинувачували у поширенні неприємного запаху, вдосконалили очисну систему. Проте, як зазначають фахівці, локальні вдосконалення очисних споруд “погоди не зроблять”, бо справа комплексна.  

На території “Ензиму” у травні повторно ввели в дію анаеробну стадію очищення стічних вод. Для цього проекту за приклад взяли аналогічне виробництво в Чилі. За такою ж схемою нині працює Криворізький дріжджовий завод. Розробники стверджують, що це найбільш екологічний спосіб очищення стоків на дріжджових підприємствах.

Особливо на території очисних споруд нічого не змінилось, нового будівництва не було, зміни стосуються лише технології. Нині там щодня очищають дві тисячі кубічних метрів води і спалюють 50 кубічних метрів біогазу. Роблять це на “свічці” (прилад, що переробляє біогаз), коли підвищать об’єми до щонайменше 100 кубічних метрів, почнуть використовувати нове обладнання, так звані “газові доріжки”. Їх планують запустити за місяць.  

Вперше такий спосіб очищення випробовували у 2004 році. На це затратили 5 млн євро. Але “свічка” вийшла з ладу вже за 9 місяців через прорахунки розробників, що призвели до осаду кальцію. Чи є покращення на заводі після запуску нової системи очищення стоків, невдовзі досліджуватимуть працівники Львівводоканалу.  

“Сьогодні-завтра проводитимемо черговий моніторинг відповідності стічних вод “Компанії Ензим” допустимим нормам, результати дослідження будуть вже через тиждень. Проте стверджувати , що їхні стоки сьогодні є в ідеальному стані наразі завчасно, навіть директор із гарантування якості цього заводу Іван Настасяк, казав нам, що незважаючи на введення новітніх світових технологій, їхні стоки не відповідають нормам”, – розповіла вчора “Пошті” Уляна Горбата, прес-секретар ЛМКП “Львівводоканал”.

“Пошта” нагадує, що торік міська влада називала головним винуватцем смороду в місті власне “Компанію Ензим”, яка в свою чергу вкотре це заперечує. 

“Наше підприємство не має ніякого стосунку до неприємного запаху в місті. Якби це було так, то, до прикладу, під час Євро-2012 був би сморід, адже тоді ми ще не запустили анаеробної стадії. Запаху в місті немає, якщо була б якась залежність між процесами на підприємстві і запахом, то вона б проявилась”, – каже Микола Шустер, начальник дільниці з очищення стічних вод Львівського дріжджового заводу.

Тим часом Уляна Горбата зазначає, що торік сморід в районі колектора “Ензиму” на вул. Богданівській був дуже сильним. “Звісно, не можна сказати, що тільки “Ензим” засмердів усе місто, але він до цього доклався. Найсильніше тхнуло у північній частині Львова, в центрі, який розміщений в ямі. Цей сморід точно спричиняла не Полтва, львівські дигери це підтвердять. Ця проблема комплексна”, – зазначає Уляна Горбата.  

Проблема смороду не стосується лише одного підприємства. Цілком ймовірно, що у літню спеку неприємний запах знову поширюватиметься містом і причин цьому є багато, адже вони йдуть системно.

“Сморід виникає від залпових скидів надмірно концентрованих органічних стоків. Стоки хімічної промисловості не викликають жодних неприємних запахів. До цього докладаються підприємства харчової промисловості, де є напірні колектори без доступу кисню. Там відбувається гниття з великим виділенням сірководню в повітря, це і призводить до такого неприємного запаху. Сказати, що причина львівського смороду усунута, наразі не можна”, – зазначає Уляна Горбата.

Як писала “Пошта”, аби позбутися неприємного запаху на напірних колекторах, які перекачують побутові стоки, Львівводоканал планує збудувати дві станції дозування хімреагентів на Сихові. “У нас є критична точка на вул. Стуса, де періодично смердить. Там виходить напірний колектор, який перекачує стоки Сихівського масиву. Тому будівництво станцій дозування хімреагентів здійснюватимуть саме там. Наразі це проектується, проте цього літа вони запрацюють. На це виділили 650 тис. грн з екологічного фонду міського бюджету”, – додала співрозмовниця.