Вже за декілька днів синоптики прогнозують хоч і невелике, але все ж таки підвищення температури повітря. Тому львів’яни побоюються, що знову повернеться вже дуже знайомий міський “аромат” нечистот. Сподіватись на рятівну дію дощів не доводиться, адже з досвіду знаємо, що “потягує” каналізацією навіть при сильній вологості. 

Отож, ми  поцікавились, який план боротьби зі смородом мають міські чиновники на цей рік, і чи залишаться львів’яни надалі сам на сам із “запашною” проблемою. 

Як писала “Пошта” раніше, причин виникнення смороду у Львові є чимало, однак досі жодна з них не ліквідована! Найбільш поширеною версією є така: неприємний запах виникає через понаднормові скиди стічних вод від львівських підприємств у міську каналізацію.

“Причиною утворення неприємного запаху є наднормативні стічні води, через які утворюються випари сірководню, аміаку і метилмеркаптану. Це органічні сполуки, які через брак кисню розкладаються й утворюється такий запах, – пояснив учора “Пошті” Леонід Здеворук, директор підприємства “Еко-Захід”. – Та тут насправді потрібно запитувати не від чого утворюється такий неприємний запах, а яким чином він проникає в атмосферу міста і чому каналізації не є герметичними”.

Зі слів еколога, каналізація згідно усіх нормативів повинна бути ізольованою. “Уявіть собі, що ви робите ремонт вдома. Якщо ви зняли на декілька хвилин унітаз чи сифон на умивальнику, а там немає гідрозатвору, то за короткий час ви не зможете навіть перебувати в цьому приміщенні. Тому питання потрібно ставити зовсім по-іншому. Безумовно, підприємства мають дотримуватись норм скидів і очистки, але це не означатиме, що запах зникне”, – зазначив Леонід Здеворук. 

У Львівводоканалі “Пошту” запевнили: роблять усе, що в їхніх силах, аби хоча б у “найгарячіших” місцях забрати неприємний запах.

“Ми нарешті закупили два прилади, якими вимірюють вміст сірководню в повітрі. Ставитимемо їх на каналізаційних колодязях і колекторах, де найбільше виділяється ця сполука. Адже сірководень, що виділяється при гнитті концентрованих органічних стоків без доступу повітря, є небезпечний як для здоров’я людей, так і для наших споруд, які побудовані з бетонних матеріалів. Наші труби піддаються активній газовій корозії, адже при контакті з вологою утворюється сірчана кислота, яка і роз’їдає бетон, – пояснила “Пошті” Уляна Горбата, прес-секретар Львівводоканалу. – Ось  нещодавно у нас стався провал на перетині вул. В.Стуса – Червоної Калини – Угорська. Там завжди є неприємний запах, бо тут є напірний колектор, тобто стоки течуть не донизу, а вгору під тиском. Проблема з концентрацією смороду найбільше відчувається саме на напірних колекторах”.

Ці прилади будуть лише визначати рівень сірководню, а для його зв’язки потрібно будувати інші установки.

“Згодом будемо будувати на двох каналізаційних насосних станціях на Сихові станції хімреагентів, які сірководень знешкоджуватимуть. Ці установки ми побачили, перебуваючи в Польщі. Цього року в міському бюджеті передбачено 650 тис. грн на проектування і будівництво двох таких станцій. Проект уже на стадії завершення, коли буде заключна угода і нараховані кошти, тоді можна буде розпочинати будівництво. Однак, зі слів нашого головного технолога Миколи Одухи, це не є довгий процес, і будівництво не займе багато часу. Якщо все піде за планом, то вже влітку ці дві станції запрацюють і одразу будемо мати результат. Однак це наразі лише на Сихові”, – зазначає Уляна Горбата.

Щодо інших причин смороду, таких як не каналізовані вулиці міста й застарілі міські очисні споруди, то ситуація тут теж невтішна.

Як пояснила “Пошті” прес-секретар ЛМКП “Львів­­водоканал”, модернізації місь­ких очисних споруд проводилась у 2003-2007 рр. за кошти гранту шведського уряду, але це лише було оновлення другої черги технологічної ланки очисних споруд. Надалі вимагають модернізації перша технологічна лінія, куди потрапляють стоки підприємств і аеротенки. Проект модернізації каналізаційних споруд вже є. Наразі він проходить стадію погодження. Однак коштуватиме оновлення не дешево, близько 100 млн грн, які наразі  ніхто не планує виділяти.

Прокладати каналізації там, де їх немає, а це 114 вулиць міста, дуже дорого, а грошей на це ні в міському, ні в держбюджеті немає. В місті на 2013-й заплановано каналізувати лише дуже малу частину вулиць. “У бюджеті на 2013 рік передбачено профінансувати виготовлення проектно-кошторисної документації на каналізування вул. Рясненська-Брюховицька, а це 297 тис. грн. Однак це лише проект. За розрахунками 2011 року сама каналізація тут обійдеться приблизно в 14 млн 676 тис. грн, – пояснює Уляна Горбата. На каналізування вул. Тракт Глинянський запланували понад 120 тис. грн, а на реконструкцію каналізаційних мереж на частині цієї вулиці заплановано 49 тис. грн. Каналізуватимуть й вулицю Нагірну. На продовження каналізування вул. Голубця, де вже два роки тому розпочали роботи, передбачено ще 300 тис. грн”. 

Та яка б там не була ситуація з фінансуванням – терпіти сморід львів’яни не мусять! Адже закон на їхньому боці! “У першу чергу, коли про­никає сморід, він викликає дискомфорт і порушує право людини на приватний відпочинок. Адже через цей запах люди не можуть нормально ні вікно відкрити, ні провітрити своє помешкання! Причиною смороду є поширення певних шкідливих речовин у повітрі, і якщо вони перевищують гранично допустимі норми, тоді порушується право людей на безпеку життя та здоров’я, адже неприємний запах може спричинити і головний біль, і всілякі алергічні реакції, – акцентує “Пошті” Ольга Мелень-Забрамна, керівник юридичного відділу правозахисної організації “Екологія-Право-Людина”. – Львів’яни можуть вимагати інформацію від органів місцевого самоврядування та місцевої влади про стан атмосферного повітря, про наявність та концентрацію шкідливих речовин. Також можемо зобов’язати ці ж органи припинити поширення цього неприємного запаху через написання скарг та навіть позовів до суду, якщо ніякої діяльності в подоланні проблеми не здійснюватиметься”.

Та, як зазначила юрист, наразі таких звернень до них від львів’ян не було. Отож, ми самі закриваємо очі на порушення своїх прав на здорове життя.