Олег Білокурий, заступник директора з руху ЛКП “Львівелектротранс”, – про перспективи, ремонт трамваїв та тролейбусів й роботу міських евакуаторів

Львівелектротранс – одне зі львівських комунальних підприємств, яке нещодавно пережило низку новацій, зокрема й реорганізацію. Попри складні економічні часи, тут активно ремонтують рухомий склад, намагаються впроваджувати технологічні ноу-хау на кшталт Wi-Fi. Є й чимало проблем, які можна побачити, зайшовши у перший-ліпший трамвай чи тролейбус: деколи дивуєшся –  як вони взагалі ще їдуть?! Тим часом кредит ЄБРР дав змогу обладнати ремонтні майстерні та відремонтувати частину колій. 

Про перспективи електротранспорту Львова, про те, чи виправдав себе запуск трамвайного маршруту №10, про роботу контролерів із охоронцями та деталі викрадення трамваю з депо “Пошта” говорила із Олегом Білокурим, заступником директора з руху ЛКП “Львівелектротранс”.   

Кліматична блокада

– Пане Олеже, розпочнемо розмову з останніх подій із сніговою негодою. Очевидно, ваше підприємство зіткнулося з проблемами…

– Я працюю у Львівелектротрансі 30 років, але вперше бачив такі замети, що зупинили весь електротранспорт! Лише у п’ятницю 15 березня, коли був найбільший снігопад, із рейок зійшло десять вагонів. Відтак нам довелося мобілізовувати всіх працівників. Ми цілу ніч працювали і 60 вагонів затягнули у парк. Роботи було стільки, що деякі трамваї змогли затягнути в парк аж наступного дня. 

Вичистити рейки не могла жодна техніка, тож ми працювали лише лопатами та ломами, якими пробивали у рейках жолоби, щоб трамваї могли заїхати знову в парк… Випуск вагонів цього дня був би помилкою, бо за весь час роботи ми вперше зіткнулися із такою стихією, і ніхто не знав, що наслідки снігопаду будуть аж такими. 

– А за кілька тижнів до цього снігопаду, рухомий склад страждав через обледеніння… 

– Тоді падав дощ і дроти обледеніли, від чого найбільше постраждали пасажири, які користувалися тролейбусами, бо їх рух практично зупинився. Довелося з дротів весь цей лід збивати. А почалася відлига і від води почало горіти електрообладнання  у трамваїв… Отож, ця зима для нас була дуже важкою.      

– Ви вже підрахували збитки?

– Це орієнтовно 300 тис. грн.

Нововведення Львівелектротрансу

– Торік підприємство впровадило кілька новацій. Одна з найбільших – запуск трамваю №10 з  вул. Пасічної на вокзал. Ви задоволені показниками його роботи?

– Цей маршрут має і плюси, і мінуси. Якось, коли відбувалася реконструкція вул. Є. Коновальця, то “двійка” з Пасічної їхала на вокзал і це вийшов такий непоганий маршрут. Восени у нас була хороша виручка і ми думали над тим, щоб збільшити випуск на лінію кількості трамваїв. Тоді й вирішили запустити новий маршрут із Пасічної на вокзал і назвали його №10. Але очікували, що він збиратиме більше виручки… 

Нині найбільше грошей збирає “двійка” – за годину приблизно 70 грн, на другому місці – “трійка”. Ми прогнозували, що “десятка” увійде у трійку лідерів за виручкою, але так не сталося. Зараз цей маршрут на четвертому місці після “сімки”.  

Відверто кажучи, зараз нам дуже не вистачає вагонів, але якщо ми “десятку” вже запустили, то вона буде працювати. Окрім того, є незручності, бо цей маршрут вклинюється у маршрут “двійки” і доводиться вигадувати, як зробити і дотримуватися розумних інтервалів, щоб це було зручно пасажирам та економічно вигідно.    

– Раніше анонсувалося, що “десятка” з вокзалу буде спускатися вулицею  Городоцькою. Тож чому так не сталося?

– Колись за ефективністю виручки – маршрути № 6 і № 2 були найбільш вигідні. Коли закрили на ремонт Городоцьку, рейтинг “шістки” дуже впав. Тоді торік біля церкви св. Анни в одному керунку з’єднали колії, щоб “шістка”, як колись, могла спускатися Городоцькою до “Магнусу”. Але навіть це рішення не відновило колишній пасажиропотік. 

Можливо, Городоцькою їде дуже багато маршруток, яким пасажири віддають перевагу. Для того, щоб зробити маршрут №6 привабливим, ми навіть зробили зупинку біля “Магнусу” і виручка дещо  зросла. 

Так ось, щодо “десятки” ми вирішили, що не варто робити такий об’їзд, а нехай їде через центр і заробляє більше. 

Про ремонти 

– У 2012-му відбулися масштабні капітальні ремонти трамваїв. Скільки їх проведено і чи стало менше поломок під час руху?

– Зараз ми в місяць капітально ремонтуємо один вагон і у двох проводимо середні ремонти. Відповідно поменшало і поломок. Ми скоротили кількість працівників у майстерні, забезпечили людей нормальною зарплатою і системою мотивацій.

– Вінниця минулоріч передала Львову два своїх вагони після капремонту. Вони ззовні виглядають як новенькі, чого не скажеш про львівські. Чому у нас не можуть так блискуче довести трамваї до пуття після капремонтів?

– Ми в капремонт трамваїв вкладаємо 160-170 тис. грн, а вінничани, очевидно вклали у ремонт десь 260-270 тис. грн. Ми також думаємо на чому зекономити: цей запобіжник ще може працювати чи його треба викидати. На тролейбуси взагалі витрачаємо 20-30 тис. грн. На все потрібні гроші...

– Себто, за нинішнього фінансового становища про естетичний стан рухомого складу не йдеться?

– Так, хоча ми також хочемо, щоб трамваї і тролейбуси були зовні красивими.

Про систему контролю 

– Наскільки покращило роботу комунального підприємства встановлення GPS на трамваях і тролейбусах?

– Ми отримали сучасний контроль за рухом транспорту в режимі он-лайн. Раніше був диспетчер, і водій тролейбуса, приїхавши на кінцеву зупинку, повідомляв диспетчера про прибуття по спеціальному вуличному телефону. Для контролю руху трамваїв працювала і працює досі спеціальна система штрих-кодів. На даху трамваїв є спеціальні рамки із дощечками (штрих-коди). Коли вагон проїжджає через контрольні точки (їх по місту визначено 24), спеціальний пристрій фіксує міс­це­знаходження того чи іншого трамваю. Впродовж маршруту місцезнаходження вагона фіксується 2-3 рази в один бік. 

Натомість тепер із допомогою системи GPS бачимо, де який трамвай перебуває на моніторі комп’ютера. Наразі ми остаточно налагоджуємо її роботу, паралельно працює і попередня.

– Отож, коли нова система контролю має повноцінно запрацювати?  

– Плануємо до літа повністю перейти на контроль рухомого складу по GPS. Крім того, працюємо над тим, щоб запровадити автоматичну систему оголошення зупинок. Це повинні робити водії, адже їм мало б бути вигідно через гучномовець заохочувати пасажирів оплачувати за проїзд, бо водій має відсотки від продажу квитків, а це додаткові 700-1000 грн. 

Але якщо водії трамваїв частіше використовують гучномовець, то водій тролейбуса мусить продавати квитки і ще й кермувати двома руками. Тому ми вирішили, що за місяць-два у тролейбусах буде працювати автоматична система озвучення у салонах. 

А в планах, користуючись системою GPS, хочемо в центрі на зупинках поставити спеціальні монітори, на яких було б показано, де який трамвай знаходиться, щоб людина бачила і знала скільки їй чекати. Але це все впирається в гроші.  

Про ревізорів і квитки 

– Ще одним нововведенням у 2012-му була поява працівників служби охорони із контролерами. У мерії хвалилися ростом фінансових показників, але зараз побачити охоронців-контролерів майже неможливо. Чому так?

– Ідея працювати з охоронною службою виникла після того, коли у нас у депо на Промисловій час від часу виникали крадіжки. Відтак вирішили взяти відомчу охорону, яка б несла відповідальність за такі випадки. Паралельно вирішили їх залучити допомагати нашим контролерам, які тепер мають ставку і відсоток від штрафних санкцій, що мотивує працювати. А потім вирішили надати ще й охоронцям повноцінні права контролерів. 

Однак між ними виникла певна конкуренція і деякі контролери почали працювати окремо від охоронців. Для прикладу, за лютий контролери зловили 884 “зайці”, а секюріті понад 500 неплатників. Зараз у нас є вакансії контролерів, але люди не хочуть йти працювати через те, що важка робота.

– Окрім залучення охоронців при перевірці квитків, ви плануєте якось ще працювати з пасажирами? Можливо, якось апелювати до свідомості людей платити за проїзд?

– Дуже часто можна побачити, як люди після проїзду залишають одне одному прокомпостирувані квитки на сидіннях чи передають їх з рук у руки при виході. Для того, щоб цього уникнути ми з початку квітня організовуємо акцію “Щасливий квиток”. 

Її суть полягає в тому, що треба зібрати 50 закомпостируваних квитків (повних чи пільгових) і відправити чи принести їх нам. А наприкінці місяця проведемо розіграш і можна буде виграти місячну проїзну картку чи якісь призи за наявності спонсора. Якщо пасажири будуть активними, то такі конкурси будемо робити постійно. Це спонукатиме людей більше користуватися електротранспортом та оплачувати за проїзд. 

До речі, такі конкурси ми вже робили у минулі роки. Тоді треба було зібрати 12 місячних проїзних карток і наприкінці року можна було виграти ще одну.  

ДО ТЕМИ

– Розкажіть подробиці інциденту з викраденням трамвая із депо, який згодом на вул. Гайдамацькій врізався у будинок?

– Того дня вагон працював на четвертому маршруті, після повернення в депо його традиційно після зміни оглянули і готували для ранкового виїзду. Пізно ввечері в депо на ранок вагони переганяють і ставлять у спеціальній послідовності, за якою вони потім виїжджають. Цей трамвай наступного дня мав їздити на п’ятому маршруті. 

Щоб поставити його у правильну послідовність, вагон мав виїхати трохи з депо, щоб пропустити інший вагон. У цей час невідомий заліз в кабіну і на великій швидкості поїхав, а на повороті на вул. Гайдамацькій зійшов з рейок. Добре, що в тому місці був бордюр, що зупинив колеса, бо інакше цей трамвай пробив би стіну і опинився прямісінько у будинку. Від удару крадій втратив свідомість. Свідки кажуть, що допомогли викрадачу отямитись і витягнули крадія, а він утік. Ніхто з перехожих не знав, що це не водій...

Після цього випадку ми зобо­в’язали охоронців навіть поза територією  депо пильнувати вагони під час таких маневрових перегонів.  

До речі, це не перше викрадення трамвая у Львові. Такий випадок був років 15 тому. Тоді вагон викрала твереза людина, яка знала, як треба їхати. Трамвай  викрали із 2-ого депо на вул. Промисловій і проїхав аж до вул. Коновальця! Ми тоді вимкнули струм і трамвай зупинився. Але крадій втік і його не знайшли. 

 ДО ТЕМИ

– Торік Львівелектротрансу передали у користування евакуатори. Вони досі не можуть повноцінно працювати, бо, схоже, певні особи зробили все, щоб юридично цього не допустити з якихось міркувань. Яким ви бачите вирішення цієї проблеми?

– Всього маємо чотири машини. Деякі з них ми самі відремонтували, але через юридичну плутанину зараз ними користуємося лише тоді, коли треба перемістити вбік машину, яку недобросовісні водії припаркували на колії. Це все, що ми зараз ними робимо. 

Машини постійно ставлять на пл. Катедральній, вул. Генерала Чупринки, а віднедавна й на вул. Мушака. Це для нас є великою проблемою, як і аварії, які стаються на коліях, коли водіям доводиться годинами чекати на ДАІ, а весь цей час тролейбуси і трамваї не можуть їздити. Нещодавно мав розмову з в. о.  начальника ДАІ Львова Володимиром Казміруком. Він поставився з розумінням до цієї проблеми і пообіцяв, що ДАІ буде оперативно реагувати на такі ситуації.