Остап Козак, депутат Львівської обласної ради, про Балтійський регіон, Галичину та нові можливості держави

Остап Козак - один з активних пропагандистів ідеї вступу Львівської області до єврорегіону "Балтика" та розвитку України саме як балтійської країни. Адже Львівська та Волинська області та почасти вся Західна Україна належать до басейну Балтійського моря.

- Зараз у Львові набирає обер­тів громадська ініціатива "Балтійська Україна". Розка­жіть докладніше, що це таке і хто є її ідейними натхненниками.

- Поки що це спільна українсько-польська ініціатива. В обох країнах є громадські діячі, які підтримують та активно розвивають цю ідею. Україна завжди мала зв'язок з Бал­тійським регіоном через річки, які, зокрема, протікають територією Львівської області. Йдеться про річки, що впадають у Західний Буг, який, своєю чергою, впадає в Бал­тійське море. У такий спосіб ми передусім причетні до забруднення Балтики. Це море має специфічну екосистему - обмін води дуже повільний і триває 30-35 років. Тому всі балтійські країни свідомі того, що бруд, який туди потрапляє, залишається там надовго. Ми себе усвідомлюємо як країна, що може мати широкі зв'язки з Балтійським регіоном, зокрема з країнами Скандинавії. Тож ми хочемо збільшити економічні можливості нашого регіону. У столиці ці питання лобіювати важко, бо Балтика для них далеко. Для Львова ж це більш жива тема.

- Які реальні вигоди може мати Львів від цієї співпраці?

- Існує проект створення транспортного коридору зі Львова до узбережжя Бал­тійського моря. Якщо б був прямий потяг, львів'янам до Балтики було б ближче, ніж до Чорного моря. Йдеться не лише про пасажирські потоки, а передусім про перевезення вантажів. Наші польські колеги зараз працюють над створенням ще одного морського порту "Ельблонг". Однак Польщі ще треба забезпечити вихід до моря з нового порту, прокопавши канал через косу Вісли. Польський уряд вже виділив на це кошти, тобто за два-три роки порт почне функціонувати. У них вже побудовано два термінали: один вантажний, інший - пасажирський. Поль­сь­кі колеги зробили цікаву пропозицію Україні: вони готові виділити в новому порту ділянку, де ми можемо зробити свій термінал. Це може бути як державний проект, так і приватний. Україна могла б почати серйозний розвиток як балтійська країна. Львівська обласна рада працює над цим питанням. Думаю, найцікавішою перспектива має бути для українського бізнесу. Але тут потрібна взаємодія державної, обласної влади та бізнесу. Держава насамперед має подбати про залізничне сполучення, зокрема, про створення пункту переходу з широкої на вузьку колію на пункті пропуску Рава-Руська. Ми зараз ведемо переговори із Львівською залізницею. Зацікавлені у проекті і львівські підприємці. Нам цікаво було б експортувати готові товари до скандинавських країн. Це довготривалий проект, над яким потрібно працювати.

- Чи планує Львівська область інтегруватися у якісь структури Балтійського регіону?

- Львівську область запрошують вступити в єврорегіон "Балтика".  Балтійський регіон має свої структури, тобто міжнародні організації, причому деякі з них пов'язані зі структурами ЄС, а інші є незалежними від Євросоюзу і створені насамперед з ініціативи Скандинавських країн. Єврорегіон "Балтика" лише один з них. Йдеться передусім про участь у робочих групах ор­гані­зації. Ми можемо долучатися до конкретних проектів, які фінансують Євросоюз та єврорегіон. Найбільше Львів­щи­на може виграти в плані екології. Адже всім відомо, яка у нас ситуація з річкою Західний Буг. Але нас цікавлять й інші проекти, зокрема розвиток сільської місцевості. Координаторами у багатьох групах є Данія та Швеція, з якими ми можемо налагодити добрі відносини. Головне, що нас там хочуть бачити. Тепер треба виявити ініціативу і працювати в робочих групах. Обласна влада дуже в цьому зацікавлена. Ми вже маємо конкретні проекти, які можемо подати на фінансування до Євросоюзу. Одним з таких проектів може бути рекультивація сміттєзвалища у Грибовичах, яке забруднює наш регіон. Інший - сепарація сміття у Львові. Вони матимуть практичну користь для регіону. Сьогодні до "Балтики" також може увійти і Волинська область.

- Польща активно підтримує інтеграцію України? Чому?

- У Вармінсько-Мазурському воєводстві Польщі є дуже багато етнічних українців, яких туди переселили під час операції "Вісла". Вони там були розсіяні, але зараз консолідуються і є дуже активними. Українська громада має там певний авторитет і своїх представників у владі. До прикладу, усім відомий Мирон Сич, який зараз є депутатом польсь­кого сейму, а до того був маршалком воєводства. Вони зацікавлені у співпраці з нашою областю.

- Які основні перешкоди?

- Найбільша перешкода - це бюрократична тяганина. Пос­тійно всім доводиться пояснювати, навіщо це. І це доводиться пояснювати не лише владі, але і громадськості. Ще одна перешкода - невизначена по­літична ситуація у країні, яка погано впливає на переговори.

- Будівництво порту та участь у цьому України - подія, яка матиме і міжнародну вагу. Чи змінить це якось геополітичну ситуацію в регіоні?

- Цей транспортний коридор пожвавить наші відносини зі скандинавськими країнами, які дуже прихильно налаштовані до України. Ми знаємо, що навіть при переговорах з Євросоюзом нас підтримують Польща та Швеція. Вони мають свій проект Східного партнерства, який дає Україні чітку перспективу на вступ. Очевидно, що новий порт не вигідний Росії, бо це може забрати товарні та пасажирські потоки з Калінінграда. Наскільки мені відомо, є певна протидія щодо будівництва порту з боку Росії, але наскільки вона реальна, не знаю.

Розмовляла
Мирослава Іваник