У Львові вже немає де ховати людей, а місто досі не знайшло ділянки для нового цвинтаря

Про відсутність достатньої кількості місць на львівських цвинтарях і міські депутати, і чиновники говорили ще кілька років тому. Їхні розмови зводилися до того, що у 2013-му львів’ян просто ніде буде ховати. І цей час настав: старі цвинтарі заповнені, а на відносно нових міських кладовищах закінчуються вільні місця. Усі відповідальні за цю справу особи знали, що треба шукати нову вільну ділянку. Серед найбільш ймовірних варіантів називали землю села Миклашів Пустомитівського району, яку на власні очі бачив автор цієї статті. Тоді й місцеві мешканці були наче не проти вести перемовини. Однак, як з’ясувала “Пошта”, переговори упродовж двох років результатів не дали, а нових варіантів досі немає. Тим часом місць на львівських цвинтарях стає все менше.

На прохання “Пошти”, у мерії підготували інформацію щодо пошуку нової земельної ділянки під цвинтар та розширення Голосківського кладовища. Отже, згідно з генеральним планом Львова, розрахункова потреба в територіях кладовищ на 20-річний період із прогнозованою чисельністю населення 765 тис. чол. становить 184 га. Це за умови проведення ста відсотків традиційних поховань. 

“Вільної земельної ділянки, яка відповідала б вимогам до будівництва нового кладовища в межах Львова, немає. Генпланом міста передбачене будівництво кладовищ для міста на землях, суміжних із місцем сільських рад, але це далека перспектива, – йдеться у повідомленні мерії. – З метою пошуку нової земельної ділянки за межами міста відповідні служби Львівської міської ради звернулися з проханням щодо розгляду можливості відведення відповідних земельних ділянок до 38 сільських рад Пустомитівського, Жовківського, Яворівського, Кам’янка-Бузького та Городоцького районів, які межують з містом або розташовані в радіусі 30 км від нього. Проте позитивних результатів поки що немає”. 

Два роки тому у селищні ради обрали нових депутатів і голів рад, відповідно, з ними заново доводиться здійснювати напрацювання. 

“Деякі села наші працівники об’їхали самостійно, шукаючи потенційну землю. Зараз пошуки ділянки для нового цвинтаря чимось схожі з проблемою пошуку землі для нового сміттєзвалища. Людям потрібно пояснити, що нове кладовище на території їхнього села забезпечить нові робочі місця, розвиток інфраструктури села, ті ж під’їзні дороги. Звісно, задарма ніхто таку ділянку не надасть, тому робота досить складна. Проте її можливо виконати, адже у навколишніх селах живуть такі ж люди, які розуміють проблему”, – розповів “Пошті” Валерій Самойленко, начальник відділу благоустрою Львівської міської ради.

Тепер у мерії розглядають можливість розширення території діючого Голосківського кладовища за рахунок земель міста орієнтовною площею 11,35 га. Це дасть змогу забезпечити проведення поховань померлих громадян упродовж 10 років. 

Відповідно до рішення виконавчого комітету, ДП ДІПМ “Містопроект” виконало роботи з розроблення детального плану розширення Голосківського кладовища. “У період з 10 грудня 2012 року по 21 січня 2013 року відбулося громадське слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення детального плану розширення території Голосківського кладовища. На цей час здійснюється підготовка матеріалів для розгляду детального плану на засіданні Архітектурної містобудівної ради ЛМР, проектів ухвал щодо його затвердження та відведення земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України”, – інформують у мерії.

Наразі львів’ян хоронять на шести із 12 міських кладовищ. Решта – закрита. Дозволені поховання на Сихівському та Голосківському цвинтарях, а на Янівському, у Рясному, на Тракті Глинянському та в Білогорщі дозволені лише підпоховання. 

Очевидно, що місту вже потрібно шукати ресурси для компенсацій тому селу, яке погодиться розмістити цвинтар на своїй території. Голова міської депутатської комісії з питань фінансів та виконання бюджету Яромир Самагальський запевнив “Пошту”: таке питання ще не розглядали. 

“Коли ми ставили питання виконавчим органам, отримували такі відповіді: триває пошук ділянки. Проте конкретних результатів чи пропозицій щодо пошуку землі, фінансування я не почув, бо за останні кілька років така інформація до нас не надходила. Є два варіанти пояснення цього: або говорять і нічого не роблять, або реальних перспектив, які можна оформити в якусь ухвалу, рішення, документ, ще немає”, – каже депутат.

На думку Яромира Самагальського, варто їхати у ті села, де існують діючі цвинтарі, і розширювати кладовища, а не будувати їх на зовсім новій ділянці. “Якщо, наприклад, селищна рада попросить величезну суму, щоб вирішити свої проблеми на кілька років вперед, то, звісно, це не вихід. Але, вважаю, треба активніше працювати, пропонувати різні варіанти, якісь обміни, можливо навіть не грошові, чи якісь соціальні послуги. Простого надсилання листів замало, потрібно їхати в села з конкретними пропозиціями”, – зазначає депутат.

Можна спрогнозувати, що пошук нової ділянки для цвинтаря буде нагадувати, або й уже нагадує історію з пошуком землі для нового сміттєзвалища. Спостерігаючи за регулярними “розбірками” міської ради та мешканців Грибович, в інших селах люди навряд чи підуть на поступки так легко.  

КОМЕНТАР

Ігор Гавришкевич, колишній директор Личаківського цвинтаря

–У Львові бракує місць особливо на тих цвинтарях, де люди мають родинні поховання, які хочуть продовжити. Наприклад, коли похована бабця, а дідусь ще живий. На Янівському, Личаківському та Сихівському місць для таких підпоховань вже майже немає, за винятком старих родинних гробівців. Проте вони становлять малий відсоток від потреб міста.За моїми підрахунками, на старих цвинтарях може відбуватися 3–5% усіх поховань у місті. Решту ховають на Голосківському кладовищі, відтак вільних площ, наявних там, вистачить ненадовго, а люди намагатимуться ховати родичів на старих цвинтарях, бо якийсь вихід треба шукати. Але цей ресурс обмежений, адже за нормами до однієї могили може здійснюватися лише одне додаткове поховання. 

На Голосківському кладовищі обмежені можливості, бо там пролягає межа районів і є санітарна зона. Вперше питання пошуку нової ділянки для цвинтаря розглядалося у 1997-му на нараді у міськ­виконкомі. Вже тоді говорили, що наявних площ замало, а нових немає. Гадаю, на Голосківському цвинтарі нових вже немає, окрім нещодавно звільнених ділянок. У майбутньому цвинтар буде нікуди розширити.

Ще з кінця 90-х спостерігався матеріальний інте­рес селищних рад у питанні пошуку нового цвинтаря. Хтось просив збудувати нову школу, будинок культури, водогін чи дорогу вздовж села. Просили немалі гроші – 40-50 млн грн та більше, залежно від ділянки. Це серйозні суми і, гадаю, зараз проситимуть не менше.

ДО ТЕМИ

На Заході досить поширеною практикою є кремація. В Україні існує лише три крематорії: у столиці, Одесі та Харкові. “Пошта” поцікавилася у директора Київського крематорію Анатолія Данилюка, чи користується попитом така послуга, скільки вона коштує та якою є ситуація із похованнями у Києві.

Анатолій Данилюк, директор ритуальної служби “Київський крематорій”:

– У столиці місць для традиційних поховань домовини у землю не вистачає. Із 28 кладовищ відкрите лише одне – “Північне”. Враховуючи те, що земля розпайована, виділити її непросто, бо це складний процес з точки зору законодавства. Упродовж останніх років кількість кремацій збільшується. Якщо п’ять років тому вона становила сім тисяч, то минулого року кремації піддавалися вже десять тисяч осіб.

 По-перше, крематорій – монополіст на ринку, бо подібні приватні установи є забороненими. По-друге, у нашому київському комплексі людина може вибрати дешевший чи дорожчий пакет послуг: це може бути як просто спалювання, урна та поховання, так і, скажімо, обряд, встановлення пам’ятника тощо. Підвищення попиту на послугу пов’язане і з браком місць на цвинтарях. Звертаюся родичі різних людей, незалежно від віку чи статусу. Скажімо, зараз для учасників бойових дій існує програма, за якою послуга сплачується з міського бюджету. 

Загалом у Києві кремація коштує дешевше, ніж традиційне поховання: ціна мінімального пакету становить 1 200 гривень. Сюди входить кремація, урна та поховання. Максимальна ціна послуги може сягати навіть 20 тисяч гривень.

Чи потрібен Львову крематорій? Треба відштовхуватися від кількості кладовищ, їхньої завантаженості, послуг, які там надаються, та їх ціни. А ще слід зважати на менталітет людей.