На громадських слуханнях щодо підвищення тарифу на проїзд у маршрутках говорили багато, але не про тарифи. А люди все ж не зрозуміли, що таке електронний квиток 

У Львові впродовж кількох останніх місяців точаться запеклі дискусії щодо збільшення вартості проїзду у маршрутках. Перевізники вимагають підвищити ціну до трьох гривень, а міський голова наразі займає принципову позицію: з такою якістю перевезень підвищення тарифів не відбудеться. 

Проти підвищення цін виступила й громада Львова, зокрема та її частина, що відвідала громадські слухання у вівторок, 12 березня. Про це свідчать результати голосування, що завершило майже трьохгодинну дискусію між активістами, львів’янами та міськими чиновниками на тему доцільності підвищення плати за проїзд та впровадження електронного квитка в громадському транспорті Львова. 

Все обговорення зводилося до того, що організатори пояснювали людям доцільність та переваги впровадження системи е-квитка, а львів’яни закидали їх питаннями на кшталт: “А навіщо Львову маршрутки? Чи не краще розвивати електротранспорт?”, “Чи будуть для Львова закуповувати нові тролейбуси?”. Складалося враження, що не всі присутні розуміли тему обговорень і, власне, поняття е-квиток. 

Самі ж “винуватці” зібрання, а це п’ять львівських перевізників, що вимагають підвищення ціни на проїзд, не відправили на обговорення навіть своїх представників. Це яскраво проілюструвало їхнє ставлення до ситуації, а питання є найболючішим саме для них!

Громадський транспорт –це не бізнес…

Варто зазначити, що на початку слухань організатори зібрання Дем’ян Данилюк та Мирослав Голяк коротко розповіли про транспортні проблеми міста, їх історію, а також намагалися пояснити львів’янам всі переваги електронного квитка. Основними вигодами е-квитка для пасажирів, на думку доповідачів, є пересадки з одного автобуса в інший без додаткової оплати, а також усунення водія від готівки, внаслідок чого графіку руху дотримуватимуться навіть у вечірній час.

Активісти певні: громадський транспорт – це суспільне благо, яким має забезпечувати місто чи держава. Тому ця сфера аж ніяк не має бути залежною від бізнесу, що висловлює свої вимоги міським чиновникам та шантажує пасажирів підвищенням цін.

Після виступу організаторів розпочалося власне обговорення, внаслідок якого так і не вдалося з’ясувати, чи готові львів’яни до впровадження е-квитка – їх більше цікавили проблеми з графіком руху та самими маршрутами в тому чи іншому районі міста, а не безпосередня тема слухань. 

Сумна історія е-квитка

Нагадаємо, е-квиток мали запровадити ще до Євро–2012 як наступний етап транспортної стратегії, однак тоді депутати не погодили запропонований міськими чиновниками проект цієї системи, а робоча група, що розробляла це питання, припинила свою роботу. З початку цього року про е-квиток знову заговорили, і не тільки в мерії. Проте самі перевізники виступають тепер ініціаторами новацій. 

Начальник міського управління зовнішньо­економічних відносин та інвестицій Сергій Кіраль зазначив, що робота над впровадженням електронного квитка триває.

“Львівські перевізники сьогодні вже згодні на впровадження електронного квитка. Вони нарешті зрозуміли, скільки водії у них крадуть, побачили цю страшну картину, –  зазначив Сергій Кіраль. – Однак місто тяганиною та галицьким підходом до ведення справи вже зіпсувало свій імідж перед інвестором. Зараз намагаємося відновити відносини з потенційними інвесторами”.

“Свобода” знову проти

Натомість депутат-”свободівець”, член комісії економічної політики, підприємництва, інвестицій та зовнішніх відносин Андрій Карбовник намагався запевнити слухачів у тому, що е-квиток не тільки не виправить ситуацію, але й затягне місто у більшу боргову яму. “Щоб впровадити е-квиток, місто мало взяти в кредит 54 млн. Це при тому, що Львів вже і так має величезні борги. Нам аргументували доцільність запровадження тим, що прибутки після введення е-квитка збільшаться на 25%. А якщо не збільшаться?”, – сумнівається міський обранець.

Депутат певен: навіть після впровадження е-квитка ціни на проїзд усе одно  збільшаться, бо треба буде віддавати гроші за придбані пристрої. “Запровадити тепер електронний квиток – це те саме, що вішати в хліву кришталеву люстру”, – додав Андрій Карбовник. Та наприкінці свого виступу депутат-”свободівець” визнав, що е-квиток потрібен, але не в такому форматі, як його пропонували в мерії.

Порятунок від всіх бід

Попри всі сумніви депутатів, Олег Засадний, новий в. о. керівника міського управління транспорту і зв’язку, переконаний: необхідність е-квитка є безсумнівною. “Насправді зараз питання не в тому, потрібен електронний квиток чи ні. Питання в тому, як його правильно запровадити. Ми розуміємо, що зараз існує проблема системи, адже неможливо точно визначити обсяг пасажиропотоку, а відповідно й прибутки перевізників. Тому говорити про перегляд тарифів ми зможемо тільки за умови покращення якості перевезень. З іншого боку, перевізники показують нам свої витрати і наголошують на збитковості, через що не можуть забезпечити кращу якість послуг, – зазначає в. о. начальника міського управління транспорту і зв’язку Олег Засадний. – Це все треба довести до якогось спільного знаменника, яким може стати, на мою думку, електронний квиток. Він дасть прозору картину прибутковості цього бізнесу, тоді залишиться лише підрахувати витрати”.

Чиновник запевнив “Пошту”: впровадження електронного квитка буде пріоритетом управління транспорту. “Всі розуміють, що е-квиток дасть змогу перевізникам покращити свій фінансовий стан, навіть не підвищуючи тарифу. Тому нині питання електронного квитка – це питання відносин із перевізниками, адже тільки за умови їхньої зацікавленості цей проект буде успішним. Створена робоча група, яка має вирішити питання з квитком та з пільговиками. Зараз потрібно, щоб ця група написала технічне завдання, де буде прописано, хто реалізовуватиме цей проект, хто керуватиме грошима та як розраховуватимуться з перевізниками”, – резюмував Олег Засадний. 

Результат невтішний

Проте сам організатор слухань в успіху власного заходу не впевнений. “Від цих слухань ми очікуємо поширення ідеї про необхідність е-квитка серед львів’ян. Хоча ми розуміємо, що через інертність людей великого резонансу не буде. Я не знаю жодних громадських слухань в Україні, які мали б бажаний результат”, –  із сумом додав “Пошті” Дем’ян Данилюк.

Та все ж робота активістів не залишилася непоміченою, а  важливість їхніх старань не викликає жодних сумнівів. Львів’яни не залишилися байдужими, дискусія відбулася, а її результати вже не за горами!