Про цю жінку ходять легенди, і не лише у Львові. До неї їдуть зі своїми проблемами не тільки з України, а й з-за кордону. Нерідко вона є останньою інстанцією. А часом цій жінці доводиться вселяти надію у своїх пацієнтів, які втратили її, пройшовши величезну кількість фахівців та шарлатанів. Вона це може, адже і себе врятувала від невиліковної недуги. Тепер допомагає іншим. Її Міжнародний Центр корекції постави “Академія Грація” нещодавно відсвяткував свій перший ювілей – п’ять років. Вона зареєструвала три патенти на авторські винаходи, а на оформлення решти просто не вистачає часу… Оксана Слінько (на фото) – жінка, яка живе, щоб допомагати, уміє йти до мети та вчить цьому інших.
– Я не люблю слово “бізнес”, бо у нас під ним розуміють заробляння грошей. Я працюю з людською хворобою і бідою, тут заробляти – гріх. Але іншого способу допомагати людям держава не передбачила. Ідея створити такий центр була моєю давньою мрією. І йшла я до її втілення в життя довго, примножуючи власний досвід і знання.
– Усе в моєму житті змінила публікація в одній зі львівських газет. Під час підготовки до першого у Львові конкурсу краси журналіст стала свідком того, як я “виховувала” своїх підопічних (відома тоді як тренер з аеробіки і фотомодель я готувала дівчат до виходу на сцену). Тоді я розповіла свою історію про те, як у мене діагностували вкорочення лівої ноги і важкий ступінь сколіозу, як ровесники насміхалися наді мною, а лікарі розводили руки та скеровували на операцію, як у санаторії “Чорноморка” в Одесі, що спеціалізувався на ортопедичних проблемах, засвоїла перші вправи і як інтуїтивно знаходила свої та працювала, працювала, працювала до калюж поту вдома, у спортзалах, на стадіонах, як стала моделлю і ніхто навіть не помітив, що маю таку фізичну ваду…
Після статті все і почалося. До мене зверталися люди, які мали подібні проблеми, просили поради. Спочатку я призначала їм зустрічі після занять з аеробіки, давала рекомендації, показувала вправи. З цього почалися мої авторські заняття з коригуючої гімнастики з індивідуальним підходом.
– Доля звела мене з лікарем-ортопедом, професором Борисом Івановичем Стрелковим, який працював у санаторії “Куяльник” (м. Одеса) – найбільшому на пострадянському просторі з проблем опорно-рухового апарату. Він і досі мене вчить, постійно наголошуючи: аби бути хорошим фахівцем, маєш не припиняти вчитися. І сьогодні я маю звання академіка Міжнародної академії культури безпеки, екології та здоров’я, лауреата міжнародного конкурсу “Platinum Award” як кращий фахівець у сфері фізичного розвитку.
– З оренди приміщень, а їх були десятки. Звичайно, було багато запрошень від різних фітнес-клубів та оздоровчих центрів, але я не хотіла працювати на когось. Тоді ж з’явилися перші учні та вперше складала “Інструкторські карти” для клієнтів. Годі було вже тримати авторські вправи в голові, та й помічникам треба було давати зрозумілі і чіткі інструкції.
– Збирала кращих реабілітологів України. Має бути лідер, який постійно над собою працює. Коли біля нього стають такі ж, з’являється команда професіоналів.
– Насамперед проводжу діагностику опорно-рухового апарату людини за авторською методикою, складаю “Паспорт хребта”, призначаю спеціальні корегувальні вправи. В основі методики – індивідуально розроблений комплекс вправ із корегувальної гімнастики. Крім того, надаю першу ортопедичну допомогу, рекомендації з лікувальним положенням, що буде сприяти виробленню правильного рухового стереотипу, рекомендації з правильного харчування. У нас розроблена унікальна методика повзання, аналогів якій у світі не існує. Аби мати індивідуальний підхід, для кожного пацієнта складається “Інструкторська карта”.
– Щоб зрозуміти методику, навіть фаховий реабілітолог має щонайменше півроку навчатися під моїм безпосереднім керівництвом. У мене працюють тільки фахівці від Бога. Крім того, постійно відбувається навчання для інструкторів і строгий та регулярний контроль за їх роботою, щомісячні кваліфікаційні перевірки методистом Центру корекції постави, а також семінари та майстер-класи з авторської методики.
– Так, дуже. І до себе вимоглива вдвічі більше, аніж до інших. Не розумію, як можна щось забути, не встигнути. Про мене кажуть: “Якщо Оксана Орестівна сказала, що це треба зробити, то вже, негайно, відразу і бажано ще вчора”.
– Я живу тут з 10 ранку і йду додому разом із прибиральницею. Однак я настільки легка людина, що для мене все є грою. Наприклад, зранку, збираючись на роботу, розмовляю по телефону і щось протираю, складаю… Йду центром, бачу – треба те, те і те, і вже одразу це роблю. Коли людина має багато обов’язків, вона стає зібраною та цілеспрямованою.
– Аби бути успішною, змушена постійно додатково навчатися, а також ходити на семінари, тренінги та інші заняття. Розумію свою відповідальність не тільки перед клієнтами, а й перед працівниками та їх сім’ями.
– Від людей. Від розуміння, що потрібна їм. Це відчуття робить мене щасливою і надихає. На моїх лекціях, виступах, під час занять аеробікою, йогою. Для мене це відпочинок.
– Дотримання двох законів – Любові та Дарування. Любити людей та свою справу. Вміти віддавати свої професійні знання та цілющу енергію всім, хто потребує допомоги. А найголовніше – любити життя у всіх його проявах.