У четвер, 28 лютого, під час сесії міської ради до депутатів звернулися представники ветеранської ради Львівського автобусного заводу з проханням врятувати це підприємство від банкрутства.
“Ми, акціонери і колишні працівники заводу, об’єднались у раду ветеранів, щоб захистити його. Нині автобусний завод – вже невідомо, що собою представляє. Колись тут працювали 11,5 тис. людей, які щорічно випускали 14 тис. автобусів. Тут було високотехнічне обладнання. Нині все це знищено, частину заводу взагалі ліквідували, – зазначає представник ветеранської ради Роман Пак. – Приватизація заводу відбулася 15 жовтня 2001 року. А вже 29 листопада суд визнав приватизацію недійсною. Після цього були три інстанції судів, які теж визнали її незаконною. Тоді був наказ повернути акції назад у фонд майна”.
Зі слів чоловіка, про суди працівники заводу не знали до червня 2009 року, а потім взялись добиватися правди в найвищих інстанціях влади, але результату не було.
“У кінці 2009 року з’являються нові обставини, бо прокуратура виявила, що викуп акцій, а їх було 70,41%, був здійснений за злочинно набуті кошти і була порушена кримінальна справа. Є вирок і є засуджені. Але завод до сьогодні знаходиться у незаконного власника, що доводить його до банкрутства”, – додає Роман Пак, який вважає, що завод ще можна врятувати, якщо повернуться хороші спеціалісти.
Представник ветеранів ЛАЗу попросив депутатів допомогти їм домогтися справедливості. Народні обранці проголосували за звернення до Президента, генпрокурора та голови ВРУ, аби повернути ЛАЗ у державну власність.
“У Львові склалась непроста ситуація на заводі ЛАЗ. Занепад заводу розпочався не вчора, – це тривалий і ганебний процес розвалювання підприємства самим керівництвом та новоспеченими власниками з Росії. Ми сподівалися, що завдяки численним замовленням з міст-господарів ЄВРО ЛАЗ отримає друге дихання і вийде з кризи, – каже очільник Львова. – Однак зараз усе свідчить про те, що інвестор розпочав процес банкрутства та ліквідації заводу. Враховуючи цінність ЛАЗу для міста, а також докази того, що приватизація підприємства відбувалась з численними порушеннями, міськрада звернулась до керівництва держави, щоб повернути підприємство у державну власність”. Зі слів мера, надії на позитивне вирішення цієї справи є невеликі, однак “львів’яни повинні використати всі можливості для того, аби врятувати підприємство”.
Натомість на самому заводі запевняють: про жодне закриття чи доведення заводу до банкрутства сьогодні не йдеться, адже керівництво компанії планує надалі розвивати підприємство.
“На сьогодні підприємство дещо оптимізувало свої витрати через нестачу обігових коштів, викликаних боргами міст за поставлений транспорт. Нам доводиться щомісяця виплачувати 3 млн грн по кредитах, які ми брали для виробництва транспорту міста Львова. Є рішення судів про повернення коштів містом заводу. Однак жодного разу ніхто з депутатів, ні з адміністрації міста не підняв питання повернення коштів”, – зазначила “Пошті” Оксана Горак, прес-секретар ЛАЗу.
Вона також додала, що так виглядає, ніби депутати вдають, що не розуміють реального стану речей, бо порівнюють сьогоднішню економіку України з радянською.
“Рішення депутатів Львівської міської ради немає жодної юридичної дії – це всього-на-всього політична заява. Однак виголошення таких заяв навряд чи зробить сприятливішим економічний клімат регіону та збільшить привабливість нашого міста для інвесторів, – пояснює Оксана Горак. – На сесію міської ради була запрошена якась стороння людина, яка на заводі не працювала з часу приватизації підприємства. Він гарно розповів депутатам про часи радянської економіки і про кількість автобусів, які тоді випускав завод. Але сьогодні ми живемо в зовсім інших реаліях і в нас немає жодної ностальгії за минулим”.