Замість того аби спільно вирішити питання електронного квитка у Львові, міські урядовці перекладають відповідальність одні на одних

Уже минув майже рік відтоді, як у Львові мав “запрацювати” електронний квиток у громадському транспорті. Адже він повинен був стати наступним етапом реалізації транспортної реформи міста. Видається, що вирішенню цього питання заважає  протистояння між виконавчими органами міста та депутатським корпусом міськради. І ті, і ті вважають систему е-квитка в транспорті дуже необхідною та вигідною, але жодна зі сторін не робить нічого для вирішення цього питання. 

Нагадаємо, торік міські чиновники планували створити  комунальне підприємство “Леокард”, яке мало впроваджувати систему е-квитка у Львові. Однак тоді  міські депутати кілька засідань поспіль відкладали рішення про створення цього підприємства,  аж допоки ця тема взагалі не зникла із порядку денного сесій.

 Нині ідеолог цього проекту Андрій Білоус вже не працює в міському управлінні транспорту, та, як запевняють у мерії, нове керівництво цього управління не відступатиме від пріоритетного завдання.

“Найпершим завданням для нових очільників управління транспорту буде визначити стратегію і політику реалізації проекту е-квитка  вже в найближчий час. Для міста це один з найвищих пріоритетів у сфері транспорту, на рівні із GPS та контролем за діяльністю перевізників. Тому в довгу шухляду ніхто його не буде відкладати і найближчими місяцями вже буде вирішено, яким чином ми будемо рухатись і з ким”, – днями заявив Сергій Кіраль, начальник міського управління зовнішньоекономічних відносин та інвестицій.

Міський голова Андрій Садовий запевняє, що перешкоджають  реформам міські депутати. “Е-квиток реально впровадити в дію лише тоді, коли депутати за це проголосують. Нам потрібно брати до уваги приклад Риги, адже він є успішним. Сам квиток буде позитивним для всіх. Адже після впровадження е-квитка виручка перевізників зросте на 30% і це буде вигідно як приватним так і комунальному підприємствам. Наразі ж значна частина грошей не надходить до каси – це доведений факт”, – зазначив учора мер Львова.

Натомість депутати певні – ініціювати впровадження е-квитка повинні виконавчі органи, тобто міські чиновники. “Депутатський корпус однозначно підтримує е-квиток, бо це є потрібна річ. Але справа у тому, що ті пропозиції, які подавалися від виконавчих органів торік були непрозорими. Адже та фірма, що хотіла бути співвласником цього проекту, розташована в Прибалтиці. Коли ми її перевірили, то виявилось, що вона зареєстрована незрозуміло де. Постало питання: а хто взагалі буде то інвестувати? Тому проект е-квитка було перенесено. За законом України, ініціювати такі проекти можуть виконавчі органи влади, які є розпорядниками коштів. Нині таких пропозицій немає”, – запевнив “Пошту” Василь Павлюк, секретар міської ради.

Cпіврозмовник певен, перед запровадженням системи е-квитка необхідно переробити ще багато роботи.

“Потрібно добре проінформувати громадськість, провести конкурс на кращі умови проекту. Також варто оновити автобусний парк, щоб це були не ті малі “душогубки”, а великі комфортні автобуси”, – каже Василь Павлюк. 

Зазначимо, раніше у мерії розповідали, що головна перевага для пасажирів від запровадження е-квитка буде у тому, що заплативши за проїзд в одній маршрутці, впродовж певного часу можна зробити безкоштовну пересадку на іншу. А це дало б змогу не переплачувати зайвий раз за проїзд.  

ДО ТЕМИ

“Ця новація надзвичайно спростить життя всім…”

Дмитро Кащук, представник ТзОВ “Фіакр-Львів”, –  про переваги електронного квитка, контроль і пільговиків 

– У чому полягає ініціатива ТзОВ “Фіакр-Львів” щодо запровадження е-квитка в громадському транспорті Львова?

– Всі транспортні компанії у Львові хочуть запровадження електронного квитка. На жаль, упродовж останнього року це питання зовсім не зрушило з місця. Відтак наше підприємство та “Успіх-БМ” перейняли цю ініціативу. На мою думку, у Львові потрібне громадське обговорення щодо запровадження е-квитка. Варто вислухати різні думки – громада має чітко знати, що це за новація і як це працюватиме…  

У підписаних договорах міськради зі всіма перевізниками є відповідний пункт – запровадження е-квитка. Втім, на початку 2012-го  нам пропонували систему, за якою всі приватні перевізники мали  встановити за свій власний кошт валідатори (пристрої для зчитування е-квитка – “Пошта”), плюс нести кредитне навантаження за ті пристрої, які будуть встановлені в АТП № 1. За пропонованою нами системою це вийде значно простіше та дешевше для перевізників. Та й міська рада змінила свою позицію. 

Перевізники мали побоювання стосовно запровадження е-квитка. Зрештою, їх вдалося переконати у його доцільності. Найголовніше – він відкриє реальну картину того, скільки грошей приносить один маршрут, скільки в автобусах їздить пільговиків тощо. 

– На вашу думку, які ще переваги матиме система е-квитка в громадському транспорті міста?

– Зараз усвідомлюємо, що не всю виручку водії здають у касу. 

З е-квитком водій взагалі не матиме стосунку до готівки! Також  отримаємо чіткий облік пільгових категорій громадян. Адже зараз близько 60% усіх посвідчень, якими користуються в місті, є підробленими. Люди користуються тим, що водій не має фізичної змоги перевірити посвідчення під час руху…

– Відомо, що зараз тривають перемовини з київською фірмою щодо проекту е-квитка…

– Так, “Фіакр-Львів” та “Успіх-БМ” замовили в київської компанії проектне рішення щодо е-квитка. До речі, саме ця фірма встановила на львівські автобуси 200 GPS-навігаторів. Окрім того, вони мають свої проекти систем е-квитка. 

Знаю, що міськрада веде переговори з компаніями Siemens та Samsung щодо впровадження електронного квитка у Львові. Ми згідні підтримати ці починання посадовців мерії. 

– Яким, на вашу думку, має бути процес упровадження цієї електронної системи?

– Безперечно, вона має бути запропонована всім перевізникам Львова, бо неможливо запровадити електронний квиток лише двома компаніями.

На початку року пропонували, щоб систему е-квитка запроваджували на базі комунального підприємства, тобто співвласником мало б бути АТП №1. Це викликало невдоволення інших перевізників, оскільки це комунальне підприємство також є учасником ринку перевезень, тому вони б отримали деяку перевагу. 

А ми хочемо, щоб було створене підприємство, де співвласниками на рівних частинах будуть усі п’ять львівських перевізників. Туди мали б найняти фахівців для  здійснення контролю над роботою системи.

Якщо міська влада бачить підприємство лише як комунальне, то ми також не проти цього, але за умови – аби контроль над ним здійснювала спеціально створена наглядова рада. У її склад мали б увійти представники всіх перевізників Львова. Для наших підприємств головне, щоб гроші, які зняли із карток людей, наступного дня перераховували на рахунки наших підприємств, себто, щоб ми могли закуповувати пальне та запчастини. 

– Скільки коштуватиме встановлення такої системи на один автобус?

– На дводверну маршрутку буде потрібен лише один валідатор, на тридверну – два. Вартість самого валідатора – близько 500 євро. Вся система на одному автобусі коштуватиме майже 800 євро.  

– Яким має бути електронний квиток?

– Має бути впроваджена так звана картка львів’янина, яка б дозволяла людям розраховуватись за проїзд, лише приклавши її до валідатора. Поза тим, ця картка матиме й інші функції. Це буде проста платіжна картка, якою можна було б розрахуватись у супермаркеті, оплачувати в інтернеті комунальні послуги та інше. Система е-квитка є надзвичайно зручною.  Зокрема нею користуються в більшості країн Європи. 

– А хто мав би видавати такі картки?

– Ці картки мали б видавати банківські установи у вигляді платіжних карток із системою “pay pass”. Вона дозволятиме розраховуватись як за допомогою магнітної стрічки, так і через вмонтований чіп, який не потребує прямого контакту. Тобто, не потрібно навіть витягати з гаманця цю картку, щоб нею скористатись.

– Скажіть, мова лише про якийсь один банк чи декілька?

– Банківська мережа у Львові є досить широкою, тому партнерами перевізників у цій справі можуть бути всі банки, які здатні випускати такі картки. Це буде зручно для львів’ян. Прийшовши у певне відділення, можна буде швидко оформити собі таку картку. 

– А як далі діятиме ця картка-квиток?

– На картці має бути певна сума. Зайшовши в автобус, ви реєструватиметесь у мережі, й система зніматиме з картки  вартість проїзду. Якщо ж пасажир зайшов і не зареєструвався, то це виявить на лінії контроль. Контролери з своїми портативними валідаторами заходитимуть в автобус й фіксуватимуть “зайців”. При виявленні пасажира,  незареєстрованого у мережі, з карти особи стягуватимуть штраф.

– Якщо ж буде впроваджено е-квиток, як бути пільговикам?

– Людина, яка за законом має право на безкоштовний проїзд у громадському транспорті, приходитиме у банк зі своїм посвідченням. Там представник банку, який оформлятиме картку, матиме більше часу, аби перевірити документ. При сумнівах він зможе його скопіювати і скерувати на перевірку в орган, що це посвідчення видав. Відповідно той працівник, що видав картку на е-квиток на підставі пільгового посвідчення буде нести персональну відповідальність за його справжність. Тому надалі ці махінації з посвідченнями зникнуть. 

– Пане Дмитре, на вашу думку, як сприйме таке непросте нововведення громада міста?

–  Завше всі реформи впроваджуються болісно. Розуміємо, що не всім це буде до вподоби. Але ця новація надзвичайно спростить життя всім: маршрутки їздитимуть довше, бо водій намагатиметься якомога більше бути на лінії, а не старатися зекономити пальне чи десь простояти. Також зникне потреба постійно шукати дрібні гроші. Думаю, що найшвидше підтримають ідею студенти – вони завжди швидко сприймають нововведення. Згодом – люди середнього віку, а ось найдовше будуть сприймати цю систему пенсіонери, бо вони є дуже консервативними до новацій. 

Припускаю, що цю систему намагатимуться обійти водії – братимуть готівку з тих, хто забув картку чи її не має. Але це можливо буде спростувати завдяки відеореєстаторам.

– Громадським транспортом їздять також туристи та приїжджі.  Як бути з ними?

– Для цієї категорії осіб мали б бути  одноразові квитки – так як є в усій Європі. Однак у місячному абонементі разова поїздка складатиме одну суму, а одноразовий квиток коштуватиме в декілька разів дорожче.