Не втратити те, що дивом збереглося, чаруючи неповторною красою

Із популяризацією Львова на туристичній мапі сучасної Європи та завдяки Євро-2012, усе більшу увагу гостей притягують архітектурні пам’ятки, ще донедавна закриті і невідомі. Зокрема стрімко набуває популярності перша барокова найбільша храмова споруда Львова – церква св. Петра і Павла. Слідом за нею чекає свого “зоряного” часу друга барокова будівля, навіть не будівля, а цілий храмово-монастирський комплекс разом із церквою Стрітення Господнього, колишнім костелом кармеліток босих.

Історія комплексу безпосередньо пов’язана з родом короля Польщі Яна ІІІ Собеського та його діда Івана Даниловича, на чиїх землях і було у 1644 році розпочате будівництво на Стрілецькій горі. Провадилось воно за проектом італійського архітектора Дж. Б. Джізлені, виготовленим у 1642 році за взірцем римського храму св. Сусанни. Через воєнні по­дії припинялось, а тому закінчилось аж наприкінці XVII століття. До речі, інші будівлі комплексу теж добудовувались пізніше у різний час.

Не оминув руйнівний радянсько-атеїстично-кому­ністичний ураган ні самої церкви, ні монастирських будівель, ні каплички, ні семінарії. Вціліли лише мури. Невідомо, де останки трьох львівських римо-католицьких архиєпископів, похованих у крипті, куди зникли чудові вівтарі, різьблені майстрами-каменотесами з Журавна, де алебастрові ангели роботи скульптора Ядвіги Городиської? Лише на стінах захованої за монастирськими мурами каплички збереглися оригінальні самобутні фрескові розписи Яна Генріха Розена, який у Львові перед тим відновлював пошкоджені пожежею розписи Вірменського собору. Невелика за розмірами (6,5 на 15 м), конструктивно пов’язана з монастирем, семінарією та храмом, зачаровує дивовижної краси поліхромними рослинними орнаментами, взятими з французьких рукописів ХІІІ–ХV ст. 

Візуальної гармонії асиметричному приміщенню надають розміщені на стінах у химерному обрамленні сюжети семи Святих таїнств, для яких майстрові позували відомі львів’яни, безперечну портретну схожість яких встановлено знач­но пізніше. Та окрім розкішного стінопису каплиці, постійно підмальовуваного, бо приміщення правило за конференц-зал колишнього Будинку якості, метрології та стандартизації, зовсім нічого з інтер’єрів комплексу не збереглося.

Як розповів Юрій Смірнов, історик та дослідник храмів Львова, особливої уваги потребує саме чудом збережена каплиця. Адже через пошкоджену покрівлю та погану гідроізоляцію фундаментів ми ризикуємо втратити назавжди і зразки унікального фрескового живопису, і самі сюжети абсолютно авторського осмислення Святих таїнств, що не подібні на жодні відомі. Дарма, що Я. Г. Розен завдяки їм набув собі слави у світі та залишив слід пензля в оздобленні своїми розписами папської каплиці у Кастель Гандольфо у Ватикані, Сан-Франциско, Вашингтоні. Що не зруйнував час та ідеологічні катаклізми, то повільно підточує наша байдужість.