Лише за останні три місяці правоохоронці зафіксували у Львові вісім звернень щодо нищення пам’яток архітектури

Попри реставраційні роботи, які ведуться у місті, львівські пам’ятки і далі руйнують як деякі мешканці, так і деякі інвестори. Після набуття чинності новим Кримінально-процесуальним кодексом карати порушників пам’яток охоронного законодавства стало простіше. Відтак із кінця листопада у Львові зафіксували вісім випадків руйнування пам’яток. 

“Це не означає, що у всіх цих випадках достеменно відомо, що відбувся злочин. Але внесення таких звернень у єдиний реєстр досудових розслідувань дає можливість призначити відповідні експертизи та перевірки і дослідити, чи є порушення законодавства про охорону культурної спадщини у межах кримінального провадження, – розповів Сергій Янчишин, прокурор Галицького району Львова. – Практики звернень позовних заяв чи порушень кримінальних проваджень раніше фактично не було. На цей час із мертвої точки ситуація зрушилася”.

Водночас голова Львівського осередку Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Андрій Салюк вважає, що треба ув’язнювати виконавців незаконних робіт у пам’ятках.

“Юрист одного з інвесторів якось сказав: “Я маю законне право узаконити це незаконне будівництво”. До того часу, поки це право буде, нічого не зміниться. Адже заплативши 1 500 грн штрафу, забудовники почуватимуться вільно – є відчуття безкарності. Ба більше, якщо не можна погодити якісь роботи у міській раді, то це можна зробити на обласному рівні або в Києві, – заявив Андрій Салюк. 

“Є дві проблеми. Перша – коли варвари роблять без жодних дозволів, без жодних документів, без жодних підписів. Будинок на вул. Вірменській – це наочний приклад. Тут важливо зреагувати. І поки в нас не буде чогось на кшталт архітектурної поліції, і далі таке відбуватиметься. Звернення до міліції були ще тоді, коли почалися роботи всередині, – не було жодної реакції. І я вірю, що врешті суди ухвалять справедливе рішення, але я дозволю собі передбачити, яким буде вирок: “Надати попереднього вигляду”, як зазвичай буває. Як можна це зробити сьогодні та й хто буде пам’ятці ХVI чи XVII ст. надавати попереднього вигляду? Це апріорі є неможливим, і це є непоправною шкодою, – зазначив Василь Косів, заступник міського голови з гуманітарних питань. – Інші випадки –  “освячені” Міністерством культури. Це коли міське управління підпис не ставить, обласне інколи ставить, інколи не ставить, але заступники міністра ставлять свої підписи”.