В Україні відбувається серйозний наступ на національну історію з боку нинішньої влади. Нещодавно Міністерство освіти вилучило імена Степана Бандери та Романа Шухевича, українських військових та політичних діячів, з переліку осіб, про яких треба знати, аби скласти цьогорічне зовнішнє незалежне оцінювання з історії України. 

Дещо раніше згадане Міністерство заборонило використання в школах навчального посібника львівського вчителя школи №28 Андрія Закалюка “Вступ до історії України”. Посібник з історії для учнів п’ятих класів, який надрукували у Львові в видавництві “Астролябія”, охоплює весь період історії нашої держави – від найдавніших часів до сьогодення. Як писала “Пошта”, до книги увійшли теми про Голодомор, бій під Крутами, дисидентство та Українську повстанську армію. 

У діях Міносвіти львівські депутати вбачають зазіхання на конституційні права українців. “У цьому навчальному посібнику відтворені об’єктивні історичні події, які замовчуються у шкільних підручниках. Це викликало неадекватну реакцію Міністерства освіти, яке терміново видало спеціальний наказ, що безпідставно забороняє використання будь-якої літератури в навчальному процесі без санкції міністерства. Вважаємо цей наказ незаконним і тенденційним, таким, що порушує права громад на вивчення історії свого краю”, – йдеться у листі депутатів до обласної та міських рад Львівщини.

Тим часом головний освітянин Львівщини Михайло Брегін, начальник Головного управління освіти і науки Львівської облдержадміністрації, із посібником не ознайомлений, але вважає, що аби мати можливість використовувати його в школах, видання має пройти належну перевірку. “Посібник, який використовується у школі, повинен мати гриф Міністерства освіти. Якщо він написаний із такою метою, то має подаватися на отримання рекомендації. Звісно, є речі, які ми можемо використовувати додатково без грифу, але це – карти, архівні матеріали, чи якийсь роздатковий матеріал”, – зазначив він учора “Пошті”. 

Натомість депутати певні: посібник для додаткового вивчення історії не потребує затверджень у Міністерстві! 

“За міські кошти видали посібник “Вступ до історії України”, що не потребує грифу Міністерства освіти, адже він пройшов наукові методичні ради і цілком відповідає потребам учнів”, – наголошує “Пошті” Валерій Веремчук, депутат Львівської міської ради.

Освітяни ж Львівщини не мають такої впевненості, як депутати, – бояться. Мовляв, у тих листах, що розіслало Міністерство у школи Львівщини, зазначається: за використання нерекомендованих підручників та посібників, передбачена особиста відповідальність керівників освітніх закладів. 

“Цей лист потрапив у школи, тому вчителі, працівники відділів освіти бояться і відмовляються купувати цей посібник. Хоча вони мають повне право використовувати його як додатковий матеріал”, – додає Валерій Веремчук.

Львів має свою позицію стосовно цього посібника. Мер Львова Андрій Садовий твердо переконаний у необхідності та важливості літератури такого змісту. “Дуже важливо, щоб діти знали правдиву історію українського народу! Цей посібник львівського вчителя історії дуже цінний, бо він пройшов методичну раду. І багато наших освітян використовують його, бо від заповнює те, чого немає у підручнику з історії України, рекомендованому Міністерством освіти, – зазначив учора “Пошті” міський голова. – Цю книжку не можуть заборонити, бо це посібник для додаткового читання. Ніхто ж не може заборонити дітям та вчителям читати історичні книжки! Вони повинні мати посібник, де зібрана інформація, що легко сприймається та яку доступно можна подати дітям. Це мій обов’язок як батька і як міського голови, як львів’янина та українця”.

Мер закликає освітян не боятися і використовувати таку літературу: “Якщо ти маєш професію вчити дітей, не треба боятися. Я пригадую радянські часи, коли у школах організовували спеціальні заходи в неділю, аби діти не йшли на Великдень. Але нічого з цього не вийшло, ми все рівно ходили святити паску. І колядувати ходили. Якщо хтось думає, що зможе утискати українську історію, то це ні до чого доброго не призведе. Ми навпаки будемо більш витривалими та цілеспрямованими”.  

ДО ТЕМИ

У страху великі очі!

Олег Фешовець, директор видавництва “Астролябія”, – про замовлення посібника “Вступ до історії України”, загрози та методи протидії 

– Пане Олеже, розкажіть, будь ласка, що зараз відбувається навколо посібника “Вступ до історії України”. Чи справді вчителі бояться використовувати його під час навчання?

– Після листів Міністерства освіти вчителі дійсно бояться купувати посібники. Приватно люди їх ще беруть, а от великих замовлень для шкіл немає. Деякі магазини навіть бояться виставляти на полиці ці книжки, часто ховають їх. Дивно, що на 22-му році незалежності люди мають такий страх! Найбільше дивує, що це торкнулося Західної України. Ба більше, заборона цього посібника є незаконною, так само як і вказівки вилучати його з бібліотек.

– Чи пам’ятаєте Ви, щоб раніше відбувалося щось подібне?

– Так, схожа ситуація була, коли в посібнику “Шарж і карикатура” неналежно зобразили перших осіб держави. Тоді взагалі казали забрати книжки з полиць… Однак це був радше кумедний випадок, а тепер ситуація є суспільно-небезпечною. Та  взагалі дивує, як можна забороняти навчальну книгу?! Адже жителі України мають конституційне право на вільний доступ до інформації. 

– Прошу сказати, чи справді потрібен гриф Міністерства освіти, аби книжку могли використовувати у школі?

– Якби цей посібник претендував на місце головного підручника, тоді його можна було б забороняти. А він же з самого початку планувався як додатковий, тому його можна використовувати у школі. У будь-якій шкільній бібліотеці є ціла купа книжок, що не мають грифа Міністерства. А якщо пересічна людина, яка хоче вивчити історію, візьме до рук цю книжку, чи можна тоді вважати її навчальним посібником? Це видання містить таку інформацію, яку вилучають із навчальних програм, тому він виконує допоміжну функцію. 

– Як ви вважаєте, чому це питання постало настільки гостро?

– У цій ситуації, окрім по­літики в галузі історії, є ще й комерційний момент. Видання книжки зачепило вже сформовану монополію на створення підручників певними видавництвами. А це величезні бюджетні кошти, які освоюються щоразу під час змін програми і відповідного перевиданні шкільної навчальної літератури. Своєю появою цей посібник робить сумнівною доцільність такої системи, адже кілька монопольних видавництв не публікують ніяких книг, окрім грифованих Міністерством підручників. 

– Скажіть, будь-ласка, чи лунали на адресу вашого видавництва погрози?

– Наше видавництво ще з самого початку мало принципову позицію –видавати цей підручник за будь-яких умов! Тому, якщо нам якось погрожуватимуть, ми на увесь світ здіймемо галас. Поки якихось відкритих погроз не було, наразі протидіють методами залякування вчителів. 

– Пане Олеже, а якою зараз є ситуація з продажем та розповсюдженням цього  посібника?

– Зараз посібник продається мляво, якихось масових замовлень не надходить. До нього є певний інтерес, однак страх дається взнаки…Загалом поки вивчаємо законодавство і, якщо ситуація не зміниться, таки дійдемо до суду. На заході немає жодної країни, яка мала б таку монополію на видання підручників! Потрібно якось боротись із цією цензурою. 

Торік посібник викликав масовий інтерес, бо страху не було. Натомість був великий попит, приходили вчителі, батьки, які дякували за книжку. 

– На вашу думку, чому і чого люди бояться?

– За роки тоталітарної системи люди звикли, що історію потрібно читати потайки. Однак часто страх є ірраціональним, тобто не має жодних підстав.

– Від кого надходили найбільші замовлення?

– Від Львівської міської ради. Потім, у період виборів, книжка також мала великий попит в опозиційних сил, які під час передвиборчої кампанії закуповували цей посібник для шкільних бібліотек. Також надходили замовлення з усієї України, але здебільшого індивідуальні. Найбільше – з Житомирської області. 

– Що зараз Ви вважаєте найбільшою загрозою для цього посібника?

– Нині найбільша проб­лема – зберегти ці книжки в школах. За чутками, була вказівка вилучити їх з бібліотек. Поки невідомо, хто дав таке розпорядження, але воно поширилося серед учителів… 

– Знаємо, що прокуратура цікавилася посібником і видавцем…

– Львівська обласна прокуратура здійснила низку перевірок та оприлюднила згодом інформацію про те, що ніяких порушень вони не виявили і підручник може використовуватись як додатковий матеріал.

– Чи тішитеся з того, що цей посібник був виданий саме вашим видавництвом?

– Ця книжка підвищила популярність усього видавництва, частіше почали цікавитись іншою нашою літературою. Нині ми вдосконалюємо та доопрацьовуємо посібник, хоча вже чули схвальні відгуки від учнів та батьків, яким подобається ця книжка. Вона дійсно добре зроблена, бо ми її створювали з любов’ю! Книга завжди має революційну дію, що руйнує якісь усталені принципи, тому кожен видавець, який має заборонену книгу, може тішитися.

– Чим, на вашу думку, керувалося Міністерство освіти, забороняючи використання посібника?

– Міністерство видало різноманітні акти, які часто суперечать нашим конституційним правам. А оскільки Конституція є найвищим законом, то цими актами не можна керуватися. Ми повинні цьому протидіяти. Чиновник, який забороняє цей посібник, посилається на лист, який сам і видав. Це нонсенс!

– Скажіть, а чи не думали ви над тим, аби просто пройти ту перевірку, що, буцімто, вимагають для літератури такого жанру?

– Під перевіркою розуміється припасування до програми будь-яких посібників. Адже є стандарти, є зміст, є програми під яких треба писати підручники. Пройти перевірку – означає зробити наш посібник нічим не кращим, ніж інші. Тому наша книжка – це результат незгоди з політикою, яку зараз провадять в царині історії. 

Розмовляла Наталія Мельник