Відтепер у Львові карета “швидкої” до пацієнтів мала б приїздити до 10 хвилин, а у селах – до 20-ти. Медики називають причини, чому це зробити складно 

Чимало з нас, на жаль, знає, як нестерпно довго тягнуться хвилини в очікуванні “швидкої”, коли життя дорогої нам людини залежить від того, наскільки оперативно приїдуть медики, чи матимуть вони необхідні ліки. 

Тим часом із 1 січня 2013 р. набув чинності Закон України “Про екстрену медичну допомогу”, яким передбачені норми доїзду “швидкої” до пацієнтів та створення єдиної системи екстреної медичної допомоги в Україні. 

Замість підрозділів швидкої медичної допомоги, медицини катастроф і санітарної авіації тепер  вони діють як єдина потужна оперативно-диспетчерська служба. Вся інформація з території надходить до одного центру, а не в декілька, як раніше. 

Цього тижня медики Львівщини підсумували перші кроки впровадження реформ. Місяць роботи по-новому засвідчив: виконати нормативи на швидкість вдається на 60%. Відповідно до норм закону, карета “швидкої” за викликом має прибувати до 10 хвилин у місті і до 20 хвилин – у сільській місцевості.

Зі слів в. о. директора Департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА Ореста Середи, на це є багато причин: стан автомобілів, погані дороги, неосвітлені вулиці, відсутня нумерація будинків та некоректна поведінка учасників дорожнього руху, які не пропускають машини “швидкої” з увімкненими світловими та звуковими сигналами.

Чиновник зазначає: найголовніший позитив у тому, що вперше за роки незалежності карети “швидкої”, які виїздять на виклики у Львові та області, повністю забезпечені медикаментами та пальним. На це з держбюджету виділено 17 млн грн.

До кого “швидка” приїде найшвидше?

Відповідно до закону, виклики реорганізованої “швидкої” відтепер поділяються на “екстрені” і “невідкладні”.

Зі слів Ореста Середи, пріоритетним і терміновим вважатиметься виклик, у якому йдеться про загрозу для життя – інсульт, інфаркт, дорожньо-транспортні пригоди. У випадках підвищення температури, загострення хронічних захворювань виклик буде не екстреним. 

Поза тим, зі слів головного лікаря Львівської станції швидкої допомоги Наталії Поважук, медики реагуватимуть на кожне звернення по допомогу, визначатимуть лише черговість виїзду. Якщо, наприклад, у когось є підозра на інфаркт, а у когось температура 38 градусів, то, звичайно, екстреним вважатиметься перший випадок.

Найчастіше, з її слів, “швид­ку” викликають люди з сер­цево-судинними проблемами, зокрема загостренням хронічної гіпертонії. Два-три відсотки з усіх викликів є помилковими – люди або жартують, або називають неправильну адресу.

“Іноді трапляється, що за ніч до однієї і тієї ж людини можемо приїздити по три-чотири рази. А вона телефонує лише заради того, аби з кимось поспілкуватися”, – каже Наталія Поважук.

Проблемний автопарк

Загалом на Львівщині зараз працює 168 бригад і 201 машина швидкої допомоги, у той час як потрібно 230 автомобілів класу В та С. Значно гіршою є ситуація із забезпеченням реанімобілями – наразі екстрена медична допомога має лише п’ять таких автівок з 24 потрібних. Один з них є у Львові, решта зосереджені у Жовкві, Новояворівську, Буську та Миколаєві.

Зі слів Наталії Поважук, очікується поповнення автопарку коштом держбюджету, проте коли це буде – наразі невідомо. 

Також невдовзі на балансі Департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА може з’явитися і гелікоптер російського виробництва Ка-26, який “завис” на складі Львівської митниці. У Кабінеті Міністрів готується постанова на його отримання.

Графік передусім

Щоб дотримуватися встановлених норм доїзду, всі авто “швидкої” до кінця року підпорядкують Єдиній диспетчерській службі екстреної допомоги Львівщини. Його облаштують за адресою вул. Пилипа Орлика, 6.

“Центр координуватиме роботу всіх бригад швидкої в області, тобто якщо людина за номером “103” викличе “швидку” з Турки, її дзвінок все одно зафіксують в єдиному обласному диспетчерському центрі”, – зазначив Орест Середа.

Зараз, як повідомив директор центру екстреної меддопомоги та медицини катастроф Юрій Пацюрко, координація роботи бригад швидкої здійснюється в телефонному режимі через центр медицини катастроф.

Небезпечна робота

Працювати на “швидкій” – робота щонайменше стресова. Досить часто спеціалісти, які поспішають на виклик, зазнають нападів.

“Медики не знають до кого потраплять та чи не чекатиме їх хтось у під’їзді, – бідкається “Пошті” Наталія Поважук. – Неодноразово траплялися випадки, коли з-за пазухи виймали “заточки”. Лише за минулий рік було щонайменше чотири випадки нападів на працівників “швидкої”. 

Останній трапився у грудні минулого року. На санітара, який виносив хворого із під’їзду, напав чоловік у стані алкогольного сп’яніння. Із криками “Що ви тут робите?” і “Навіщо ви сюди приїхали?” чоловік вибив санітару два передніх зуби”.

Зі слів лікаря, є й випадки, коли при виконанні службових обов’язків медики гинуть. “Індицент стався чотири роки тому у Львові. Чоловік у стані алкогольного сп’яніння потяг за собою санітара і вони обидва випали із вікна багатоповерхівки”, – каже Наталія Поважук.