Центр Львова перетворився на суцільну парковку. Важко йти тротуаром не обурюючись. Через припарковані авто ми змушені обтирати стіни будинків. Проблема в тому, що всі хочуть паркуватися якнайближче до свого офісу. І справді, першочергова проблема автомобільного хаосу у Львові полягає в тому, що центр міста – діловий. Було б значно легше, якби офісні будівлі перенести подалі від середмістя, проте на це потрібні чималі кошти.

Відповідно до інформації міської ДАІ, за останні роки кількість автівок у Львові збільшилась удвічі: якщо в 2005-му було зареєстровано 87 тис. одиниць транспортних засобів, то на початку 2012-го – 180. Нині неможливо сказати, яка ситуація з кількістю автівок, бо не проводять технічного огляду. Є багато машин з інших областей, велика кількість із польськими номерами. Водночас, як зазначають експерти, ніде в Європі немає такого безкоштовного паркування, як у Львові, – у нас просто “паркувальний рай” для автомобілістів. 

Зі слів заступника голови робочої групи з питань упорядкування транспортного руху Олега Шміда, проблеми з безконтрольним паркуванням у Львові виникають через низку причин. 

“По-перше, це недосконалість правил дорожнього руху, які дозволяють водіям паркуватись на тротуарах. По-друге – величезні обмеження в роботі евакуаторів. Крім того, не володіють достатніми правами працівники ДАІ, оскільки не можуть оштрафувати неправомірно припаркований автомобіль, а змушені чекати водія, аби застосувати до нього певні санкції. По-третє –радіальна забудова міста: всі транспортні потоки йдуть через центр, тому він перевантажений”, – пояснив Олег Шмід. 

Через це щораз частіше можна почути: Львову потрібна транспортна революція. Бо нинішня транспортна схема деформована з точки зору приватного транспорту. Як зазначають фахівці, пріоритет повинні мати пішоходи, велосипедисти і громадський транспорт. Аби змінити ситуацію, на початку тижня провели громадські слухання з приводу концепції створення впорядкованих паркувальних та пішохідних зон у середмісті. За приклад брали такі європейські міста, як Лондон, Стокгольм та Осло, де в’їзд у центральну частину платний. Зазначимо,  що після слухань більшість присутніх висловилась на підтримку цієї концепції. Отже, чи станеться так, що автомобілі не заважатимуть містянам?

1,5 млн грн… і це лише початок

Впродовж цього року реалізовуватимуть першу стадію концепції. Відтак на першому етапі облаштують дві закриті платні паркувальні зони: на вул. Валовій і пл. Міцкевича зі 120 паркувальними місцями. Як уже писала “Пошта”, торік у листопаді конкурс на визначення оператора автостоянки на Валовій виграло ЛКП “Львівавтодор”. Згідно з планами, нова парковка на 80 місць має появитись весною.

Того ж 2013-го історичне ядро міста (в межах колишніх валів) повинне перетворитися на пішохідну зону, окреслену просп. Свободи, пл. Галицькою, Соборною і Митною, вул. Підвальною і Гавришкевича, пл. Осмомисла і Торговою. 

приклад болард

Що важливо: коли встановлять боларди, історичне ядро Львова звільнять від штучних обмежувачів руху. Другий етап першої стадії передбачає облаштування закритих платних паркувальних зон на пл. Маланюка та Святого Теодора і прилеглих до них вулицях із загальною кількістю 280 паркувальних місць. 

За концепцією, і площу Катедральну цього року звільнять від автомобілів, адже там невдовзі має бути пішохідна зона. Як з’ясувалося, львівські римо-католики не раз зверталися до влади міста, аби вона впорядкувала, а точніше заборонила паркування біля Латинського катедрального собору. Як видно із кількості машин, нині там все-таки паркуються – що й казати, влада “прислухається” до звернень громади… 

На втілення першої стадії концепції знадобиться 1,5 млн грн, інформує прес-служба мерії. Однак, зі слів Олега Шміда, з міського бюджету витратять лише близько 460 тис. грн на закупівлю автоматичних болардів для пішохідної зони. 

Інвестиційний не-клімат 

Друга стадія цієї концепції передбачає зміни руху в центрі Львова та створення спеціальних смуг на дорогах для маршруток (2014 рік). Третя – створення платних закритих і відкритих парковок в наближених до центру ділянках (2015 – 2017 роки). І четверта – будівництво підземних і наземних багатоповерхових паркінгів (2018 – 2022 роки).

Обговорювали п’ять ділянок, де можна будувати підземні паркінги: під облдержадміністрацією, ляльковим театром, університетом, на вул. Стефаника та пл. Петрушевича. “Для будівництва підземних та наземних багатоповерхових паркінгів місту потрібні інвестори. Однак жоден інвестор не стане вкладати гроші у такі паркінги, коли  власники автомобілів матимуть змогу стихійно безплатно паркуватися. Саме тому нам важливо створити умови для виправлення ситуації зі стихійним паркуванням у центрі міста, що й покликана зробити ця концепція”, – зазначив Олег Шмід, радник міського голови.

Ще кілька років тому у Львові були зацікавлені інвестори: хотіли вкласти гроші у будівництво багатоповерхових паркінгів, проте міська влада заморозила цей проект

Як з’ясувала “Пошта”, ще кілька років тому у Львові були зацікавлені інвестори: хотіли вкласти гроші у будівництво багатоповерхових паркінгів, проте міська влада заморозила цей проект. “Аби врегулювати проблему міського паркування, ми запропонували меру Львова проект європейських висотних парковок на обмеженій території. Разом із інвесторами – київським заводом, який мав виробити всі конструкції для парковок – розробили проект. Нам запропонували ділянки на вул. Вороного, на пл. Петрушевича і Ярослава Мудрого. На цих об’єктах могли б паркуватися 7-8 тисяч машин, – розповідає “Пошті” Валентин Харлов, представник інвестиційної компанії.

– Після того як ми презентували проект, очільник міста Андрій Садовий зволікав з усіма його розглядами, зокрема, обіцяв винести це питання на сесію. Як ми пізніше дізналися, він запропонував нашу ідею австрійській компанії. Згодом ця компанія відмовилася. А нам запропонували викупити ті ділянки за ціною, що втричі перевищує ринкову. Після довготривалих переговорів ці ділянки залишилися незабудованими, а інвестори пішли з львівського ринку”.  

Ідея переселення адмінустанов

Зі слів експертів, реалізація цієї концепції може призвести до градації вартості паркування: у центрі воно буде найдорожче, а ближче до периферії дешевшатиме або ж узагалі буде безкоштовним. Фахівці зазначають, що львів’ян і гостей не омине плата за паркування. В майбутньому можливо і за в’їзд у середмістя доведеться платити – такою є світова практика. 

Під час громадського слухання цієї концепції прозвучало кілька зауважень, зокрема те, що у ній не приділили належної уваги громадському транспорту, є й низка технічних помилок. Андрій Салюк, голова Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, зі свого боку зауважив, що багато автотранспорту до центру міста “притягує” розміщення тут органів міськвиконкому та інших адміністративних установ, тому їх перенесення на вул. Стрийську дало б змогу зменшити на третину потік автомобілів до середмістя.

Слушне зауваження стосувалось того, як ця концепція позначиться на роботі таксі. “У ній немає жодного слова про їх заїзд у пішохідні зони, адже в цілому світі таксі їде туди, де живуть люди”, – зазначив Андрій Салюк. Громадські активісти наголошують на тому, що завдяки платному паркуванню, облаштуванню пішохідних зон зменшиться кількість приватного транспорту в центрі міста. 

Багато автотранспорту до центру міста “притягує” розміщення тут органів міськвиконкому та інших адміністративних установ, тому їх перенесення на вул. Стрийську дало б змогу зменшити на третину потік автомобілів до середмістя

“Люди хочуть розвивати інфраструктуру для приватного транспорту. Проте ще у 60-х роках у Європі зрозуміли, що це хибний крок, тому там приділяють увагу велосипедистам, пішоходам і громадському транспорту. У нас поняття “пішохідна зона” відлякує людей. Ми маємо пропозицію розповсюдити брошуру (з поясненням того, що передбачає пішохідна зона, – “Пошта”) хоча б для жителів історичного ядра “, – пояснює Дем’ян Данилюк, львів’янин, громадський активіст.

Концепція хороша. Доказом цього є й те, що більшість присутніх на громадському слуханні висловились на її підтримку. Проблема лиш у тому, чи матимуть львів’яни змогу платити за паркування в центрі міста, залишаючи машину на цілий робочий день. Крім того, загрозою може стати втілення цієї концепції без належного інформування громадян, адже може повторитися сценарій запровадження нової транспортної схеми.