Гастрономічні дива Галичини
У березні у Львові на Міжнародному форумі галицької кухні можна буде спробувати на смак історію
У березні у Львові на Міжнародному форумі галицької кухні можна буде спробувати на смак історію
До Львова 13-14 березня з’їдуться фахівці з галицької кулінарії, аби на Міжнародному форумі “Галицька кухня: славні традиції, велике майбутнє” позмагатись у своїх знаннях та вміннях у цій галузі. Участь у дійстві візьмуть кілька десятків рестораторів, кухарів, науковців, письменників, журналістів із України та Польщі.
Форум матиме теоретичну і практичну частини. А учасники не лише виступатимуть із доповідями, дискусіями про те, чим назагал є галицька кухня, а й змагатимуться у гастрономічній майстерності. Так, під час форуму відбудеться перша післявоєнна українсько-польська гастрономічна дуель, де двоє кухарів – один з України, другий із Польщі – прилюдно готуватимуть ту саму страву, але за своїми власними рецептами. Окрім атракційної складової та пригощання гостей, така дуель дасть можливість зрозуміти, наскільки схожими між собою є польський та український варіанти галицької кухні, інформує прес-служба міської ради.
На другий день форуму організатори проведуть ярмарок галицьких продуктів. Попри презентації і продаж продукції від виробників та рестораторів з України та Польщі, тут заплановано низку гастрономічних екскурсій і майстер-класів.
| КОМЕНТАР |
|
Ірина Котлобулатова, краєзнавець, експерт Центру міської історії Центрально-Східної Європи: |
| - Галицька кухня - це поєднання всіх тих страв, які готувались на наших теренах упродовж багатьох століть. Вона пройшла довгий шлях становлення. Часто за тою чи іншою стравою чи асортименту страв з меню будь-якої галицької господині, можна вивчати історію Галичини, адже в кухні цього регіону відбилися всі впливи та нашарування епох. У середньовіччі їжа була доволі одноманітною і визначалася характером діяльності та заняттями мешканців приміських сіл - багато м'яса, риби (у Львові в ті часи багатою на рибу була Полтва з її притоками та ставами), каші, ріпа. В цей час не було суттєвої різниці в харчуванні багатих та бідних. У першій половині XVI ст. у кулінарній історії Польщі сталася знаменна подія. Королевою Польщі після смерті Зиґмунта Старого, почала правити італійка за походженням, Бона Сфорца. Спровадивши з батьківщини італійські овочі, трави та фрукти, вона спричинила справжню революцію у слов'янській кухні. Завдяки королеві Боні на землях, що входили до складу Речі Посполитої, цілком натуральним є широке використання у меню помідорів, цвітної капусти та броколі, зеленої, жовтої та фіолетової шпараґівки, баклажанів та цукіні, шпинату, пори та селери. За часів правління королів Яна ІІІ Собеського, Августа ІІ, Станіслава Лещинського спостерігається виразне захоплення вишуканістю французької кухні, розмаїттям соусів та фантазійними десертами. Відтоді в асортименті страв укоренилися торти та тістечка, легуміни та запіканки, безе та заварні тістечка, якими так славляться галичанки. У зошитах тодішніх господинь збереглись рецепти різноманітних струделів, хрустиків, мандриків, шарлоток, кексів, галяреток, марципанів, рогаликів, сирників та численних пляцків, рулетів та перекладанців! Із входженням Галичини до складу Австро-Угорської імперії поширилися впливи менш складної, але більш поживної німецької кухні. З того часу галицькі господині запозичили величезний асортимент м'ясних та ковбасних виробів. Полядвиці та шинки, паштети та галяретки, кармонадлі та зрази, сальцесони та кишки - немає їм числа. Мирно співіснують у галицькій кухні біґос та плов, гуляш та ризотто (чи різотто), котлети та рулети, гречаники та млинці, деруни та пельмені, кнедлі та мамалига, флячки та колдуни, найрізноманітніші вареники та рагу, голубці та реберця. А без фаршированої риби неможливо уявити собі святкового столу. Важко сказати, скільки десятиліть надзвичайно популярним товаром на міських ринках є вафлі для улюбленого торта львівських дітлахів, надзвичайно простого у виконанні та відомого своїми якостями далеко поза межами Львова. |
Теоретики галицької кухні розважатимуть над тим, чи можна вважати галицьку кухню автономним кулінарним та культурним феноменом, чи є вона частиною української або польської кухні? Дискутувати над цими та іншими питаннями можуть не тільки заявлені учасники, але й усі охочі. Ті, хто не зможе приїхати до Львова, матимуть можливість стежити за перебігом розмови завдяки онлайн-трансляції.
Форум відбуватиметься на різних локаціях: актовій залі ЛНУ ім. І. Франка та Музеї ідей, а гастрономічну продукцію презентуватимуть у двориках ратуші та Музею ідей. До Форуму буде видано спеціальний випуск незалежного культурологічного часопису “Ї”, присвячений історії галицької кухні. За матеріалами конференції історичний факультет ЛНУ ім. І.Франка планує видати окремий вісник.
