Проект “Підземний Львів” можна сміливо назвати одним із найцікавіших і найбільш масштабних, які планують реалізувати у найближчі роки у нашому місті. Його суть полягає у тому, що підземеллями середньовічних будинків у зоні ЮНЕСКО прокладуть єдиний безперервний маршрут.
Учора у мерії вперше презентували попередні напрацювання “Підземного міста” з поки що схематичними кресленнями майбутніх тунелів. Відразу зауважимо, що наразі можна і не мріяти про якісь хоча б приблизні терміни перших екскурсій, бо експерти готують лише проектно-кошторисну документацію підземної туристичної траси у Львові та концепцію її експозиційного наповнення. Проте вже зараз є більш-менш чітке бачення того, що і як буде.
Проект “Підземне місто” втілюватимуть за співфінансування Європейського Союзу з метою підвищення привабливості підземних туристичних трас та активізувати туристичний рух у Львові. В процесі запланованого фахівці мають виконати комплексне наукове дослідження підземель середмістя, здійснити археологічні пошуки, опрацювати проектну документацію підземної туристичної траси.
За задумом грант передбачає півмільйона євро, з них 10% – має профінансувати місто, а 90% суми – це безпосередньо грант Європейського Союзу. Зробити проектно-кошторисну документацію мають упродовж двох років. Зараз міські чиновники та експерти виконали вже частину роботи. І лише після готової документації місто має намір подавати заявку на інші гранти для реалізації ідеї. Важливо, що експерти мають намір не лише відкрити та об’єднати підземелля, а й думають про смислове та атракційне наповнення нових приміщень і музейних експозицій, які там будуть.
Нині вже зроблено основну туристичну трасу: відомо, куди і звідки можна буде прямувати цим маршрутом. Попередньо довжина маршруту складатиме 800 м – це приблизно годинна екскурсія.
Реалізовуючи задум у Львові, відбуватиметься популяризація туристичних маршрутів підземеллями також Жешува та Любліна, які охоплює проект “Підземне місто”. Зокрема буде випущено мультимедійні програми “Віртуальна подорож підземною туристичною трасою в Жешуві” та “Віртуальна подорож підземною туристичною трасою в Любліні” та заплановане видання дисків із панорамами туристичних трас.
Також заплановане поглиблення співпраці міських рад Львова, Любліна, Жешува в галузі популяризації туризму та розвитку туристичної інфраструктури. Проект також передбачає проведення низки семінарів для обміну досвідом реалізації схожих проектів у інших містах Польщі.
КОМЕНТАРІ | |
Василь Косів, заступник міського голови Львова з гуманітарних питань: |
Лілія Онищенко, начальник управління охорони історичного середовища Львівської міської ради:
|
- Середньовічний Львів має підземну частину не менш багату як наземну. Після пожежі 1527 року багато готичних конструкцій залишилося у підземеллях, які не видно з вулиці. Коли ми відвідували підземелля Ряшева чи Любліна, то бачили, який у них величезний інтерес до таких маршрутів. Ми не винаходимо чогось нечуваного і небаченого: бачимо як готували і реалізовували такі проекти в інших містах Польщі. Відтак на позитивних і негативних прикладах потрібно перейняти найкраще, і цей досвід впровадити у нас. Дуже багато треба зробити документальних та археологічних досліджень. Окрім того, важливим є функціональне та просторове наповнення, адже з'являться нові великі площі і треба буде вирішити, що і де буде розташоване. | - У нас є багато гарних історій, пов'язаних із львівськими підземеллями. Зараз працюємо над концептуальним наповненням маршруту. Дуже важливим є питання власності, адже за умовою проекту, всі приміщення, які будуть залучені, повинні бути комунальними, і ми не можемо входити у приміщення, які є приватизованими. На жаль, такими є багато гарних підвалів, які використовують у кращому випадку для зберігання картоплі, у гіршому випадку вони завалені непотребом. Найбільше дискусій у нас було щодо вибору самого маршруту. Були варіанти прокласти його поміж оборонними мурами чи з виходами на поверхню, але ми хотіли, щоб маршрут пролягав саме старими підвалами. Загалом "Підземне місто" є недешевим проектом. Скажімо, на схожий задум у Кракові витратили кілька мільйонів євро |
Роман Могитич, кандидат архітектури, заступник директора з наукової роботи інституту "Укрзахідпроектреставрація": |
|
- Львівські підвали зберегли найдавніші конструкції Львова з другої половини 13-ого століття. Підвали є найбільш надійними частинами тих часів, які збереглися. Експозиція має бути побудована таким чином, щоб насамперед молодь, школярі, могли уявити, як люди жити у середньовіччі. З допомогою мультимедійних засобів можна створити цей настрій, коли людина може немов стати учасником того часу. Бо коли ходимо вулицями, нашу увагу відволікають сучасні речі, скажімо, вивіски. Натомість, коли спускаємося у підземелля, "відключаємося" і поринаємо у інший час. Такі експозиції особливо вразили мене в Любліні. Це дуже добра річ для патріотичного виховання! Наразі є ідея прокласти маршрут таким чином: біля мурів на вулиці Підвальній, де є заглиблення перед вежею Корнякта мав би бути вхід з переходом на площу Ринок де є готичні підвали. Далі перехід у підземелля ратуші, де є гарна площа для основного фонду, де можна розгорнути різні експозиції. Із ратуші знову виходимо у сусідню кам'яницю (в проекті це підвал будинку на пл. Ринок №28, де зараз у підвалах "Арт-кафе", - "Пошта"), з якої переходимо до підземель костелу єзуїтів. У ідеалі можна перейти у колектор Полтви і вийти з якогось із люків біля театру опери. На жаль, маршрут не пролягає через Преображенську церкву. Ми намагалися підключити Домініканський костел (Музей історії релігії), де чудові підвали, але музейники дуже опираються, бо там розміщені їхні фонди. Дуже важливо організувати сполучення між підвалами, які доведеться якось об'єднувати. Зараз до багатьох підвалів важко доступитися і вони майже не використовуються: все запущено, чимало сміття чи затоплено фекаліями. Тому проект дозволить залучити ці об'єкти до інфраструктури міста. Те, що "Підземний Львів" курирує міська рада, означає, що ми не дамо йому скотитися у напрямку комерційності. Можливо, там буде якась кав'ярня, але загалом весь цей маршрут буде виконувати пізнавально-музейну функцію. |