Друге і третє місця посідають Фізико-математичний ліцей при ЛНУ ім. І. Франка та Академічна гімназія при НУ “Львівська політехніка”. 70% випускників цих закладів під час ЗНО з базових предметів набирають найвищі бали, відтак можуть вільно вступити до університетів, у яких хочуть вчитися.

Самі директори пояснюють успіх своїх закладів низкою особливостей, з яких спільною для всіх є відбір обдарованих учнів. “У нас тепер конкурс – майже дві людини на місце, що дозволяє вибрати дітей, які відповідають гімназійним критеріям”, – розповідає директор Академічної гімназії Леся Юхман. Заклад набирає учнів лише після четвертого класу, проводячи вступні випробування з української мови і математики. Аби діти почувалися комфортно, впродовж першого семестру їм читають спеціальний курс адаптації. 

Фізико-математичний ліцей також підходить до відбору школярів жорстко. Тут приймають учнів у восьмий та дев’ятий класи, оскільки саме для них передбачені програми поглибленого вивчення математики і фізики. Втім заклад дає добрі знання і з інших дисциплін. За п’ять останніх років 82% його випускників, складаючи тест з української, отримали вищий бал – більш ніж 173. (Детальніше про успіхи випускників можна дізнатися на “профілях” цієї розгортки).

“Все залежить від бажання учнів вчитися і можливості вчителів реалізувати це бажання. Наш заклад спеціалізований, тому, якщо готуємо учнів до математики, то саме на неї відводимо велику кількість годин і на уроках даємо не лише те, що можна знайти в підручниках. Ми готуємо учнів до участі в тестових технологіях, змаганнях, які мають свою специфіку”, – розповідає директор закладу Мар’ян Добосевич.

З-поміж інших його вирізняє й те, що для учнів із області тут передбачені гуртожиток і харчування, а навчання триває шість днів на тиждень. “Якщо маєте п’ятиденну форму навчання, то в один день буде більше уроків, і відповідно на наступний день слід зробити більше домашніх завдань. Часу залишається менше. Аби трошки розвантажити дітей і дати їм можливість ґрунтовно підходити до їх виконання, ми зберегли шестиденну форму”, – пояснює керівник ліцею.

Хоч кращими у Львові визнали заклади з поглибленим вивченням дисциплін, це ще не означає, що для більшості вступ до них закритий. “Кажуть, аби вступити до гімназії, з дітьми варто займатися додатково, водити до репетиторів. До такого ставлюся двояко: якщо ви не займалися впродовж чотирьох років і хочете потрапити до гімназії, то, зрозуміло, що краще найняти репетитора. Якщо ж працювали, то вступити можете без проблем”, – каже директор Класичної гімназії Юрій Джала. 

Успіх свого закладу він пов’язує і з тим, наскільки зацікавленими в процесі навчання є батьки. Йдеться не про гроші (хоча, зі слів усіх трьох керівників, якби не фінансова допомога батьків, їхні заклади не змогли б звести кінці з кінцями). 

“У нас батьки можуть вільно прийти і сказати, що їх не влаштовує. Я кажу: якщо є питання до вчителя чи дитини щодо конкретного уроку, можете прийти на цей урок без дозволу. Єдине, що варто повідомити, з якою метою йдете. І коли батько чи мама приходять, то щонайменше половина запитань зникає. А для успішного навчання дуже важливою є робота батьків: чи створюють вони умови? Чи дбають, аби діти мали все необхідне? Чи цікавляться, як вони вчаться? Все це дає додатковий результат”, – розповідає Юрій Степанович.

“Ми не живемо в іншій державі”, – сказав у розмові з “Поштою” один із директорів. Тобто всі ті проблеми середньої освіти, про які чуємо, актуальні й для “верхівки рейтингу”. Річ лише у тому, який спосіб подолання або ж послаблення впливу цих проблем обирають батьки та вчителі.

Чітка спеціалізація, наполегливість учнів та щедрість батьків – ось чинники, які дозволяють школі потрапити до переліку кращих. Що ж їх вирізняє, робить успішнішими, “Пошта” з’ясовувала у розмовах з директорами