Найкращим загальноосвітнім закладом Львова є Класична гімназія при ЛНУ ім. І. Франка.

Друге і третє місця посідають Фізико-математичний ліцей при ЛНУ ім. І. Франка та Академічна гімназія при НУ “Львівська політехніка”. 70% випускників цих закладів під час ЗНО з базових предметів набирають найвищі бали, відтак можуть вільно вступити до університетів, у яких хочуть вчитися.
Самі директори пояснюють успіх своїх закладів низкою особливостей, з яких спільною для всіх є відбір обдарованих учнів. “У нас тепер конкурс – майже дві людини на місце, що дозволяє вибрати дітей, які відповідають гімназійним критеріям”, – розповідає директор Академічної гімназії Леся Юхман. Заклад набирає учнів лише після четвертого класу, проводячи вступні випробування з української мови і математики. Аби діти почувалися комфортно, впродовж першого семестру їм читають спеціальний курс адаптації.
Фізико-математичний ліцей також підходить до відбору школярів жорстко. Тут приймають учнів у восьмий та дев’ятий класи, оскільки саме для них передбачені програми поглибленого вивчення математики і фізики. Втім заклад дає добрі знання і з інших дисциплін. За п’ять останніх років 82% його випускників, складаючи тест з української, отримали вищий бал – більш ніж 173. (Детальніше про успіхи випускників можна дізнатися на “профілях” цієї розгортки).
“Все залежить від бажання учнів вчитися і можливості вчителів реалізувати це бажання. Наш заклад спеціалізований, тому, якщо готуємо учнів до математики, то саме на неї відводимо велику кількість годин і на уроках даємо не лише те, що можна знайти в підручниках. Ми готуємо учнів до участі в тестових технологіях, змаганнях, які мають свою специфіку”, – розповідає директор закладу Мар’ян Добосевич.
З-поміж інших його вирізняє й те, що для учнів із області тут передбачені гуртожиток і харчування, а навчання триває шість днів на тиждень. “Якщо маєте п’ятиденну форму навчання, то в один день буде більше уроків, і відповідно на наступний день слід зробити більше домашніх завдань. Часу залишається менше. Аби трошки розвантажити дітей і дати їм можливість ґрунтовно підходити до їх виконання, ми зберегли шестиденну форму”, – пояснює керівник ліцею.
Хоч кращими у Львові визнали заклади з поглибленим вивченням дисциплін, це ще не означає, що для більшості вступ до них закритий. “Кажуть, аби вступити до гімназії, з дітьми варто займатися додатково, водити до репетиторів. До такого ставлюся двояко: якщо ви не займалися впродовж чотирьох років і хочете потрапити до гімназії, то, зрозуміло, що краще найняти репетитора. Якщо ж працювали, то вступити можете без проблем”, – каже директор Класичної гімназії Юрій Джала.
Успіх свого закладу він пов’язує і з тим, наскільки зацікавленими в процесі навчання є батьки. Йдеться не про гроші (хоча, зі слів усіх трьох керівників, якби не фінансова допомога батьків, їхні заклади не змогли б звести кінці з кінцями).
“У нас батьки можуть вільно прийти і сказати, що їх не влаштовує. Я кажу: якщо є питання до вчителя чи дитини щодо конкретного уроку, можете прийти на цей урок без дозволу. Єдине, що варто повідомити, з якою метою йдете. І коли батько чи мама приходять, то щонайменше половина запитань зникає. А для успішного навчання дуже важливою є робота батьків: чи створюють вони умови? Чи дбають, аби діти мали все необхідне? Чи цікавляться, як вони вчаться? Все це дає додатковий результат”, – розповідає Юрій Степанович.
“Ми не живемо в іншій державі”, – сказав у розмові з “Поштою” один із директорів. Тобто всі ті проблеми середньої освіти, про які чуємо, актуальні й для “верхівки рейтингу”. Річ лише у тому, який спосіб подолання або ж послаблення впливу цих проблем обирають батьки та вчителі.
Чітка спеціалізація, наполегливість учнів та щедрість батьків – ось чинники, які дозволяють школі потрапити до переліку кращих. Що ж їх вирізняє, робить успішнішими, “Пошта” з’ясовувала у розмовах з директорами
§ Директори трьох кращих освітніх закладів Львова – про ключові проблеми середньої освіти
Юрій Джала, директор Класичної гімназії при ЛНУ ім. І. Франка: |
Мар'ян Добосевич, директор Львівського фізико-математичного ліцею-інтернату при ЛНУ ім. І. Франка: |
- По-перше, варто змінити саму систему керування навчальними закладами. Я на це дивлюся як керівник, який стоїть між органами управління і вчителями. Тепер стільки письмової роботи припадає на навчальні заклади, що з адміністрації гімназії потрібно виділяти окремих завучів, аби вони заповнювали документи. По-друге, я б зменшив кількість обов'язкових предметів у старших класах і надав би більше можливості дітям самим обирати, що вони хочуть вчити. Сьогодні учні старших класів мають вивчити 23 предмети, а досвід свідчить, що школярі в 11 класі вже чітко знають, що їм потрібно. Тому деякі предмети для них є додатковим обтяженням. По-третє. При вступі до вишу я замінив би середній бал атестата балом комплексного ЗНО, тестуванням з усіх предметів. |
- Основна проблема, і, думаю, це скаже кожен директор, - фінансування. Бо фактично, крім видатків на комунальні платежі, заробітну плату, частково на харчування, із серпня місяця не фінансують нічого. Школа живе з того, чим їй допомагають батьки. Що рідше вони це роблять, то складніше їй функціонувати. Друга проблема полягає у тому, що поява платного навчання у вишах зменшила зацікавленість дітей до вивчення дисциплін. Певний рівень достатку батьків дозволяє їм учитися без особливого напруження. Вони думають: "Ой, не вступлю на "бюджет", то піду на платне. Не отримаю 190 балів, то отримаю 150. Головне - зачепитися за "риску", а далі тато з мамою заплатять, і я вчитимуся". Змінюється філософія сприйняття знань: вважається, що знання мають просто так впасти з неба. А їх слід здобувати! То тяжка праця, це мають розуміти і батьки, і учні. Є й інші проблеми, наприклад, відносно низькі зарплати вчителів. Але насправді той, хто став учителем, не йшов заробляти гроші, ішов за покликом серця. |
Леся Юхман, директор Львівської академічної гімназії при НУ "Львівська політехніка": |
|
- Передусім треба переглянути навчальні плани і зменшити навантаження на дітей, визначивши пріоритети. Потрібно вдосконалити підхід держави до освіти в цілому. Йдеться про забезпечення матеріально-технічної бази, адже тепер електроніка пішла так далеко вперед, що якщо школа не матиме необхідного забезпечення, доганяти це у вишах стане дуже важко. Ще одна проблема середньої освіти - фахові кадри. Заробітна плата молодих спеціалістів не є такою високою, аби вони могли сповна віддатися школі. Основне навантаження педагогічного колективу лягає на плечі людей 35 - 50-річного віку, які вже мають стаж. А молоді фахівці не дуже хочуть затримуватися в школі, адже зарплата в них, навіть при тих підвищеннях, які часом роблять, не дає змоги забезпечити собі гідне життя. |
|