Не можу зрозуміти, чому в нашому місті все робиться задом наперед.

Спочатку забудовуються всі щілини в центрі міста, які створюють додаткове навантаження на давно застарілі мережі та вулиці, а потім думають, як вирішити питання будівництва нових електропідстанцій. Адже не секрет, що ті будинки, які стояли на місці нових банків чи торгових центрів, не були нашпиговані таким енергоємним обладнанням, як останні.

Ще одна біда - затори. Зараз легше і скоріше пройти місто з кінця в кінець пішки, аніж доїхати на будь-якому виді транспорту. Невже не можна було розробити наперед схему ремонту доріг таким чином, щоб не було паралізовано рух по всьому місту? Чому треба проводити ремонт частинами, які згодом не відомо, як зістикуються в одне ціле? Добре, маємо надію, що з дорогами колись буде покінчено. Та гряде нова велика руїна - паркінги.

Ще далекого 2004 року ухвалою сесії Львівської міської ради було затверджено план будівництва одинадцяти під­земно-надземних паркінгів. Усі ділянки, на яких планують будувати паркінги, розташовані переважно у центральній частині міста. Виникає застереження, що спорудження під­земних кількаповерхових паркінгів може завдати шкоди будинкам старого Львова. Крім того, зважаючи на склад­ні гідрогеологічні умови в цій частині Львова, на місто чекає ще одна біда, яка вже колись далася взнаки, коли почали будівництво підземного трамвая.

З цього приводу тривали громадські обговорення. Так 28 лютого 2006 року учасники обговорення схвалили в принципі ідею будівництва підземно-надземних стоянок автотранспорту, але поза історичною частиною міста! Було запропоновано виключити з оприлюдненого переліку ділянок ті, які розташовані в заплаві ріки Полтви, а також ті, які вимагають ґрунтовних археологічних досліджень з наступною музеєфікацією розкритих ділянок, а саме: пл. Соборну, пл. Святого Теодора, вул. Стару, вул. Вороного, пл. Князя Ярослава Осьмомисла. Також було запропоновано запровадити мораторій на будь-яке нове будівництво в заповідній частині Львова до моменту розроблення, затвердження та прохо­дження експертизи необхідної містобудівної документації (генплану міста, проектів детального планування), місцевих правил ведення нового будівництва, реконструкції та реставрації на заповідній території Львова (яку, на мій погляд, давно потрібно було б розширити).

У розділі І Закону України "Про планування і забудову територій" (ст. 1) написано: "Планування територій - процес регулювання використання територій, який полягає у створенні та впровадженні містобудівної документації, ухваленні та реалізації відповідних рі­шень". Згідно з цим законом, проектна документація повинна включати: Генеральний план населеного пункту; детальний план території - містобудівна документація, яка розробляється для окремих районів, мікрорайонів, кварталів та районів реконструкції існуючої забудови.

Для заповідних зон повинні бути, згідно з цим законом, розроблені "місцеві правила забудови - нормативно-правовий акт, яким встановлюється порядок планування і забудови та іншого використання територій, окремих земельних ділянок, а також перелік усіх допустимих видів, умов і обмежень забудови та іншого використання територій та окремих земельних ділянок у межах зон, визначених планом зонування".

Не знаю, чи на даний час у Львові є такі місцеві правила забудови, якщо немає - треба цим питанням негайно зайнятися. Якщо ж ці правила є, то чи не згідно з ними руйнуються пам'ятки архітектури?

За останні роки Львів втратив низку пам'яток, які досі не зняті з переліку. Це і будівля на площі Міцкевича,9, житлові будинки на площі Соборній, спотворена будівля гауптвахти. Перелік можна продовжувати. Та пора нарешті зупинитися!

Можна собі уявити, скільки часу займе будівництво такого паркінгу, якщо якийсь кусок дороги ремонтують роками (вулиці Мечнікова, Городоцька). Крім того, буде розрита частина міста, яка підлягає охороні, та інші ділянки, які потребують детального дослідження. Крім того, не відомо, як це будівництво вплине на стару забудову.

Тим не менше, у буклет "Ін­вестиційні можливості Львова" все-таки включено паркінги на площах Князя Ярослава Осьмомисла та Теодора, на кутах вулиць Стефаника - Коперніка, Кривоноса - Замкової. Якщо ми хочемо бачити Львів привабливим для туристів, не можна по-варварськи руйнувати нашу історичну спадщину. Іноземного туриста не зацікавлять модерні вставки в стару забудову, їх буде цікавити наша старовина.

Зупиніться, нарешті!