Різдвяні шопки у храмах Львова

Не лише туристи, а навіть львів’яни вражені їх оригінальністю і різноманітністю

Цього року львівські чиновники нарахували 180 000 гостей на свята, а результати репрезентативних опитувань свідчили, що Львів – найбажаніше місто України для святкування Різдва. Справді, гості нашого міста, які приїхали на свята, зачаровані різдвяним Львовом: декораціями, ярмарком, численними заходами, атмосферою свята. Особливо багато фотографій з’являється у соцмережах біля шопок, які є особливою родзинкою для гостей зі сходу. Та й самі львів’яни, для яких вона вже не є дивиною, ніколи не проходять байдуже мимо них, адже кожна із них особлива, оригінальна.

Традиція встановлювати шопку на час свят прийшла до нас із далекої теплої Італії. Святий Франциск Асизький, який дуже глибоко переживав таїнство Божого воплочення, після своєї подорожі до Святої землі у 1223 році з благословення папи Гонорія ІІІ встановив першу шопку, аби змістити акцент від світського святкування Різдва (ярмарків і частування) до внутрішнього переживання цього свята. Він спорудив ясла, поклав у них сіна, привів вола й віслюка, запросив до печери людей, проспівав фрагмент із Євангелія про Христове Різдво. Так святий Франциск хотів показати велику любов Ісуса до людини, вбогість, у якій Він народився, та упокорення, якого зазнав новонароджений Месія.

Прості люди захоплені ідеєю святого почали встановлювати у храмах, на міських площах і у себе вдома невеличкі шопки – макет печери чи стаєнки, де за переданням народився Месія, уміщували фігурки Пресвятої Богородиці з дитятком Ісусом, святого обручника і опікуна Йосифа, вола, осла. Також там могло бути і більше персонажів – царі, що принесли дарунки новонародженому, пастушки, які першими прийшли привітати Спасителя, вівці з ягнятками…

Вже через століття різдвяні шопки встановлювали по всій Італії, згодом ця традиція поширилася на всю Європу, а також інші континенти. Прийшла вона і в Україну. Сьогодні чи не в кожному храмі Львова, а іноді і на площі перед ними, є оригінальна шопка.

Напевне найстаршою у нашому місті є шопка у Львівському кафедральному соборі Успіння Пресвятої Діви Марії. Їй майже сім десятків років. Традиційно її влаштовують у ніші собору праворуч від головного вівтаря. Сорок пофарбованих гіпсових фігурок у шопці повернуті одна до одної обличчям. Найбільші мають півметра заввишки, а найменшими є п’ятисантиметрові ягнята.

Найбільша радість для дітей – кинути монетку в півметрову скульптурку ангела. Коли монети падають усередину, голова фігури схиляється, ангел дякує за пожертву. Дорослі ж мають особливий пієтет до цієї шопки, адже приходили до неї ще маленькими дітьми, коли більшість храмів у нашому місті були закриті.

Коло шопки, де б вона не була, майже завжди є діти, яких надзвичайно манить до себе дитятко Ісусик, якого вони навіть іноді намагаються зігріти у своїх долоньках. Вони просять у нього здоров’ячка для мами і тата, братика чи сетрички, звіряють Йому свої мрії і бажання.

Та і нас, дорослих, ця відтворена мініатюра Христового Різдва завжди зворушує, змушує замислитися, застановитися – а що я приніс у дар Новонародженому Цареві, яким я приходжу до нього у ці дні, через 2000 років.

Торік, у традиційному різдвяному інтерв’ю, єпископ-помічник Львівської архиєпархії Венедикт Алексійчук ділився своїм досвідом переусвідомлення шопки: “Пам’ятаю, коли був у монастирі, де також була стайня, були там корови, свині, мене вразило – Христос народився “в стаєнці”. Для нас “стаєнка”, шопка – то місце, де світелка блимають, фігурки стоять – Йосип, Марія, ягнятка. Так все гарно. Я собі подумав: а яка ж була реальність тоді. Христос народився у стайні, у найбруднішому місці на господарці (коли хто жив на селі, то знає). Він приходить до нас таких, якими ми є – в бруд нашого життя. Ми хочемо, щоб все було досконале – в праці, в стосунках, у родині, з друзями. А цього нема. Христос прийшов у найбрудніше місце. Христос приходить до нас – у нашу реальність – не завжди просту і легку, часто брудну, але в тій реальності з нами хоче перебувати”.

“Пошта” презентує деякі із львівських шопок. Традиційно шопки у храмах стоятимуть до 15 лютого – свята Стрітення Господнього.