Вихованці Лаврівського дитячого будинку святого Онуфрія отримали гостинці від військовослужбовців

Цього тижня до благодійних акцій із нагоди Свята Миколая долучилися й військові медики. Зокрема працівники військово-медичного клінічного  центру Західного регіону (ВМКЦ ЗР) напередодні улюбленого свята малечі, виконуючи почесну місію помічників Чудотворця, завітали з гостинцями до своїх підопічних із Лаврівського дитячого будинку святого Онуфрія, що на Старосамбірщині. Заклад під опікою військових Львівського гарнізону функціонує вже три роки. Зараз тут мешкає 12 хлопчиків і 22 дівчаток віком від трьох до сімнадцяти років.

Лаврівський дитячий заклад – справжній скарб вокальних та сценічних талантів. Завдяки роботі педагогів, діти відчули потяг до організації концертів, співу та танців. Організувалися у справжній народний колектив. Поза тим, бракувало сценічної апаратури. А яка й була – стара і, як кажуть, латана-перелатана. Знову прийшли на допомогу військові. Відтепер репетиції проходитимуть жвавіше, адже аматорський ансамбль отримав справжній мікшерний пульт і комплект радіомікрофонів, з якими можна вільно рухатись по сцені.

“День Святого Миколая для дітей – це час, коли збуваються мрії і відбуваються дива, – каже заступник начальника ВМКЦ ЗР із виховної роботи Іван Держило. – Коли ми вчергове їдемо до Лаврова, намагаємося допомогти дітям не лише матеріально. Привезти їм те, що потрібно для навчання і розвитку, але й створити атмосферу свята. Наче сам Святий Миколай дуже прискіпливо споглядав за ними увесь рік, занотовував їхні добрі діла та пакував для кожного омріяний подарунок”.

Та не лише військові медики переймаються проблемами та потребами юних вихованців дитбудинку. Майже кожна військова частина у Львові внесла до цього процесу свою частку. Так, офіцери Західного оперативного командування, дізнавшись про сценічні успіхи дітлахів, вирішили укомплектувати ансамбль дитбудинку українськими національними строями. 

“Я й сам багатодітний батько, – каже представник командування ЗахОК  Богдан Степанків. – Тому знаю, що до дітей завжди потрібно йти із відкритим серцем і щирою душею. Тоді й вони відповідатимуть тобі взаємністю. Тут я побачив вдале поєднання виховання, навчання та батьківської турботи, якою оточують своїх вихованців педагоги та вихователі. Сподіваюся, що у цих дітлахів усе буде гаразд”