Театральна студія “Журавка”, що діє у Львівській спеціалізованій школі-інтернаті для незрячих та слабозорих дітей, відсвяткувала своє 10-річчя

Минулого тижня ді­ти-учасники теат­­ральної студії “Журавка” зі Львів­ської спеціалізованої школи-інтернату № 100 для незрячих і слабозорих дітей відсвяткували свій перший ювілей – 

10 років. За цей час маленькі актори взяли участь у восьми театральних фестивалях в Україні та трьох за кордоном. Наприклад, діти зі своїм незмінним керівником Галиною Партикою дивували своїми вміннями і талантами польську та білоруську публіку. 

Численні дипломи та грамоти, розвішані на стінах залу, засвідчують успіх маленьких акторів, половина з яких взагалі незрячі. Поряд із дипломами – пальчикові ляльки та ляльки з різними гримасами на обличчі. Вони допомагають дітям відчути на дотик, як відбиваються на обличчі людини емоції.

Як розповіла керівник студії Галина Партика, часто після вистави глядачі не вірять, що діти, які кілька хвилин тому зачаровували своєю грою, не бачать зовсім нічого перед собою. 

“Важко передати, скільки треба докласти зусиль, адже кожного разу треба вкласти руку в руку, пройти крок за кроком, все до найменших дрібниць пояснити. Наприклад, якою має бути міміка”, – каже вона.

Аби набути режисерських вмінь та навичок, завдяки громадській організації “Непротоптана стежина”, зокрема Вірі Войтюк, керівник студії пройшла спеціальне стажування у кращих театрах Києва та Львова, а також за кордоном. Також велику допомогу студії надає Фонд святого Володимира, зокрема його керівник Ігор Матушевський. Він завжди радо допомагає коштами, костюмами, ляльками та просто добрим словом.

Привітати дітей завітала і частий гість студії, народна артистка України Ольга Журавльова. Вона закликала дітей долучатися до активного життя та за жодних умов не припиняти мріяти. Деякі діти поділилися своїми мріями. Наприклад, Ілля хоче стати космонавтом, а Настя – вчителькою. Найголовніше ж пам’ятати, що добро завжди повертається сторицею.

Як розповіла “Пошті” ініціатор створення цієї студії, директор школи-інтернату Ірина Костробій, такі заняття є дуже важливими і потрібними для дітей. За 10 років у студії займалося близько півсотні дітей. 

“Ми беремо всіх дітей, які виявляють бажання. Галина Іванівна кожному знайде відповідну роль. Вони звичайні діти і хочуть всього того, чого хочемо ми. Кожна дитина зі звичайної школи хоче грати у театрі. Можливо, вона соромиться, але хоче бодай маленьку роль. Кожна дитина хоче кудись поїхати. Так само і наші дітки. Ця студія дає їм можливість проявити себе, пізнати себе краще, – каже Ірина Костробій. – Ми раді всім, хто готовий прийти і займатися з нашими дітьми, навчити їх чогось нового, завести у театр, організувати десь для них забаву. До нас приходять актори львівських театрів. Нам все потрібно…”. 

Діти зіграли уривки зі своїх вистав “Андріївські вечорниці”, “Про Муху і Зайця” та інших. Багато вистав зараз важко відтворити, бо діти, їх учасники, вже закінчили школу. Багатьом із них заняття в театральній студії дуже допомогли. Наприклад, один хлопчик зараз знімається у художньому фільмі про бандуристів. Запам’яталася й міні-вистава за оповіданням Бруно Ферреро про людину, яка впала у криницю. Багато людей проходили мимо: хтось співчував, хтось насміхався, хтось давав поради чи коментарі. Лише Христос простягнув руку та допоміг вибратися. Закінчилася сценка роздумами Бруно Ферреро та всіх присутніх про те, чого світ потребує найбільше:

 “Трішки більше 

привітності, трішки 

менше користолюбства.

Трішки більше 

дарувати, трішки менше вимагати.

Трішки більше “ми”, трішки менше “я”.

Трішки більше сміху, трішки менше плачу...”.