Поки учні-випускники, окрім шкільних занять, активно відвідують репетиторів, аби успішно вступити до омріяного вишу за результатами ЗНО, батькам майбутніх першокласників уже нині варто поквапитися з написанням заяви про прийом сина чи доньки у перший клас. 

Якщо колись матусі і татусі вели своє дитя в найближчу середню школу поблизу будинку, то зараз ситуація кардинально інша. Вибір – украй прискіпливий. Мовляв, якісна освіта –  одна з головних і вкрай важливих інвестицій у майбутнє дитини. Це її капітал! 

Скажімо, сьогодні моя товаришка для сина, який у вересні вперше піде до школи, ретельно обирає з-поміж трьох шкіл. Каже, що радше у цій ситуації для неї найважливішим є навіть не так сам навчальний заклад, як перша вчителька, яка і стане першим поштовхом до здобуття знань для дитини та зацікавить до навчання. Мама збирає детальну інформацію про досвід роботи педагогів та новітні методи викладання, а лиш тоді зробить остаточний вибір. 

Ба більше, якщо у вашої дитини м’який характер, то зазвичай матусі шукають “вчительку-няню” або ще як її називають “вчительку-маму”. Натомість, якщо ваша малеча вкрай непосидюча, то більш строгу та вимогливу… 

Безперечно, що перша вчителька й заклала кожному з нас найважливіші цінності, навчила бути добрими, поважати старших та допомагати ближньому. І ми завше будемо, зокрема і я, дякувати нашим другим мамам! 

Цього тижня у Львові відбулася масштабна дискусія щодо якості сучасної української освіти. В університеті  ім. І. Франка відбулися перші регіональні публічні дебати на тему “Українська середня освіта вкрай застаріла”. Співорганізаторами заходу виступив фонд “Ефективне управління” та Львівська міськрада.

Як зазначив у підсумковому виступі міський голова Львова, сьогодні в освіту важливо багато інвестувати, вкладати  свій час і здоров’я. “У сьогоднішньому світі треба вчити людину бути готовою до життя. Сильна освіта – це незалежність країни! Хочу аби нинішня дискусія на дебатах, де зібралися небайдужі люди, мала свій сенс і дала приклад країні. Фонд “Ефективне управління” сьогодні, можливо, навіть не допомагає, а частково робить роботу, якою б мало займатися Міністерство освіти України”, – каже очільник міста. 

З його слів, успішним ми будемо тоді, коли зрозуміємо, що освіта – є найбільший ресурс країни. “В освіту треба інвестувати кошти, час та здоров’я, тоді будемо успішними і сильними”, – резюмує Андрій Садовий. 

Нині одні кажуть, що середня школа дає системні та різнобічні знання, які  забезпечують випускників досить гарним  рівнем загальної освіти, інші ж навпаки, певні – українська система освіти “слабка і не результативна, дітей не вчать працювати з інформацією – аналізувати її, робити на основі цієї інформації самостійні висновки”.

В Україні щороку стає більше педагогів пенсійного віку, і лише незначна частина випускників вишів бачать своє майбутнє в середній школі. Зазвичай більшість вказує на низьку зарплатню вчителя і школярів, які не мають бажання вчитися. 

Отож, запрошені до дискусії спікери обстоювали дві позиції: “за” і “проти” поставленої тези.

Застаріла, бо не розвиває індивідуальність 

“Нині середня освіта тримається на ентузіастах-учителях і батьках, які готові компенсувати недоліки освітньої системи – інвестувати в репетиторів, у навчання за кордоном, – наголосив генеральний директор компанії “Майкрософт Україна”, спікер панелі “за” Дмитро Шимків (він закінчив університет “Львівська політехніка”, здобувши диплом фахівця у сфері радіоелектроніки, інформаційних технологій та телекомунікацій – “Пошта”). 

З його слів, дітей досі намагаються урівняти, звести до єдиного знаменника, замість того, щоб плекати їхню індивідуальність, їхні окремі таланти. “Від поганого володіння англійською – до нездатності мислити творчо, від невміння користуватися комп’ютером – до відсутності підприємливості. Ось результат застарілої системи середньої освіти”, – певен Дмитро Шимків. З його слів, держава має реалізувати системні реформи в галузі і профінансувати впровадження інформаційних технологій.

“Середня освіта нині дуже застаріла. І те, що вона має певний рейтинг, то це завдяки батькам і деяким вчителям. Бізнесу потрібні люди інформаційного суспільства, які здатні висловлювати свої думки. Нині школи є залежними, натомість вони мають стати автономними. По-друге, маємо такий анахронізм як “гриф” – будь-яка програма мусить його мати від Міносвіти”, – каже спікер панелі “за”.  

Співзасновник і директор зі стратегічного розвитку приватної школи “Афіни” Олексій Греков під час дебатів наголосивив: українська система освіти настільки слабка і не результативна, що нам просто нема чого втрачати у випадку відмови від неї та переходу на будь-яку іншу, хай навіть недосконалу або експериментальну систему.

“Через якихось п’ять років світ зміниться до невпізнання. Відтак країні будуть потрібні креативні, продуктивні, внутрішньо вільні люди, здатні оцінювати та вибирати, і зовсім не будуть потрібні залякані неуки, – ні в побуті, ні у владі”, – підкреслив Олексій Греков.

Цінувати та вдосконалювати 

Натомість два інші спікери дебатів підтримали діючу систему середньої освіти, зазначивши, що вона  таки  має серйозний потенціал. Так, виконавчий директор Міжнародного навчального центру TIMSS & PIRLS Айна Мулліс наголошує: українські школи мають якісних і досвідчених учителів. “Твердження, що українська середня освіта вкрай застаріла, є несправедливим і навіть загрозливим для її якості”, – резюмує доповідач. 

Вона навела результати міжнародного дослідження TIMSS 2011, згідно з якими Україна є на середньому рівні за якістю освіти, оскільки українські школярі демонструють високий рівень розвитку і майже всі вони володіють базовими знаннями з математики та інших наук. “Хіба можуть бути такі результати в поганій школі? Ні!”, – певна Айна Мулліс. Й додає: “Міжнародне тестування школярів з математики та інших наук TIMSS 2011, проведене в п’ятдесяти країнах, свідчить про те, що система освіти в Україні ефективно працює, а програма українських шкіл збалансована і відповідає кращим сучасним міжнародним практикам”.

“Вчися дитино, бо колись як знайдеш”, – у цьому вислові простої львівської бабусі весь зміст і філософія освіти, – ця фраза, сказана директором департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради Олегом Березюком, схоже, вже стала крилатою серед освітян. – У цьому вислові історичне, традиційне поцінування освіти сім’єю та суспільством. Освічена дитина – гордість родини. Кожен батько і мати докладають титанічних зусиль, як матеріальних, так і моральних, щоб їх дитина добре вчилася. Це є перше і найважливіше! По-друге, українська освіта має накопичувальний бонус. Справді, наші діти багато вчать напам’ять. Справді, діти вивчають багато матеріалу, який іноді стає об’єктом критики”. 

Олег Березюк певен: українська освіта є знеціненою абсолютно недолугим  сучасним управлінням і менеджментом на всіх рівнях. Мовляв, недолугий менеджмент дозволяє продукувати недолугі підручники. Саме він у 90-их дозволив знецінити освіту тотальною купівлею оцінок, атестатів і фальшивих дипломів. Чиста правда! 

“Недолугий менеджмент знецінив працю вчителя. З іншого боку, є і позитивний приклад, коли менеджмент зробив революційні  речі, – це управлінське рішення називається ЗНО і народилося воно саме у Львові. ЗНО поцінувало мудрого учня, воно зробило корисним і конкурентним вчителя”, – наголошує Олег Березюк.  

Посадовець переконаний: багато вчитися треба сьогодні й тим, хто вже управляє, а також не забувати готувати собі зміну. 

А щоб освіта була корисною для дітей, варто цінувати те, що маємо, –  традицію, максимальне накопичування знань та індивідуальність. “Не будемо видумувати новий велосипед, а користуватимемося тим, що є, і робити його модернішим, зокрема робити акцент на якісному менеджменті та ініціативності!”, – важливий месидж освітянам від доповідача.

Дитина в школі, з його слів, має отримати базову освіту з елементом розвитку, а якщо є талант, то, звісно, його мудро розвинути. Все наступне вона знайде, коли в неї в голові зародиться аналітичне мислення. Я б не ґвалтував освіту новаціями, а покращував би базовий консервативний рівень викладання”, – резюмує посадовець мерії. 

ВАЖЛИВО

Факторами успіху освіти Дмитро Шимків називає – незалежність шкіл, свободу вчителя та новітні технології; 

Олег Березюк – кадри, кадри і ще раз кадри; 

Олексій Греков – автономію школи, принцип “гроші ходять за дитиною” та кадри.

ДО ТЕМИ

Дмитро Шимків – батько трьох дітей. “Двоє відвідують дитсадок, а старша донька – англійську школу у Києві”, – каже він. Гендиректор компанії вважає, що нині добрі знання дітям дають у фізико-математичних школах. “Серед навчальних закладів Львова відзначу школи №52 та №4, а також фізико-математичний ліцей. Кажу це так, бо добре знаю їх випускників”.

У свою чергу Олег Березюк для своїх синів обрав найкращі загальноосвітні школи Львова. “Я не вірю в те, що якщо школа платна, вона вже краща. Особливо в Україні”, – каже посадовець міськради. 

 ДО ТЕМИ

***

У звіті Всесвітнього економічного форуму про глобальну конкурентоспроможність за 2012 рік наша країна за якістю освіти, в тому числі середньої, посідає 70-е місце серед 144 країн, втративши за останні 4 роки 30 позицій

***

У Фінляндії, чию систему середньої освіти вважають однією з кращих у світі, здійснили освітню реформу з підвищенням престижу професії учителя. Як наслідок, тепер лише кращі (!) випускники можуть стати вчителями фінських шкіл. 

 ДО ТЕМИ

“Львівський Учитель сильний мотивацією та працьовитістю”

Олег Березюк, директор департаменту гуманітарної політики Львівської міськради, – про сильні сторони педагогів 

– Прошу сказати, чи вдалися освітні дебати у Львові? Чи є вони позитивом для львівських педагогів?

– Звісно! Тішуся, що ми провели їх у нашому прекрасному місті. Головний месидж для вчителів Львова: шановні панове, від вашої управлінської діяльності залежить майбутнє. Ми маємо дуже якісну традиційну школу. Можливо, не маємо якихось прибамбасів, які світяться і мигають. Мусимо щодня тяжко працювати, аби цю школу модернізувати.

У грудні буде представлено дослідження, які свідчать, що рівень виконання учнями завдань у Швеції, Фінляндії та Японії різко знизився через лібералізацію освіти. Адже те, що має бути консервативним, зробили ліберальним. 

– Попри плюси, які нині є мінуси у школі?

– Передусім, відсутність ефективного менеджменту. 

– Чому так складається, що в останні роки молодь не хоче йти працювати у середні школи? Не певна, що питання лише у невисоких зарплатах? Можливо, їм не хочуть поступитися місцем. 

– Бо молодих випускників вишів не пропускає старість. Так цього року орієнтовно 200 осіб не змогли  працевлаштуватися у школі, бо немає вакантних посад. 70-річні вчителі не хочуть йти з роботи…

– Подейкують  про те, що аби влаштуватися працювати у школу потрібно  директорові заплатити гроші… Це так?

– Думаю, що такі факти можуть бути. Якщо знаєте про такі – розкажіть мені. Разом підемо до міліції.  

– Чим сильним львівський вчитель?

– Мотивацією. Львівські педагоги також дуже працьовиті .

– … а які школи можна назвати найсильнішими у місті?

– Нікого не буду виокремлювати. У Львові багато сильних шкіл, і це дуже добре.

– Які головні висновки дебатів для вас як керівника департаменту?

– Те, що тезу “проти” підтримала аудиторія, і її прихильників стало на 6% більше, означає, що я сьогодні протестував свою гіпотезу. Її люди почули.  

 До уваги батьків!

Якщо у школі чи садочку, де вчаться ваші діти, холодно, якщо у вас вимагають хабара чи просять здати гроші на потреби школи, якщо виникли запитання щодо організації навчально-виховного процесу чи забезпечення підручниками – просимо надсилати свої запитання та зауваження на електронну адресу – itsytsak@ukr.net  та olha.khv@gmail.com, або зателефонувати за номером (032) 261 61 62.

Усі ці запитання ми адресуємо Галині Слічній, керівникові управління освіти Львова, яка невдовзі буде гостем редакції газети

“Львівська Пошта”.