У Львові цього тижня відбудуться перші регіональні дебати про якість української середньої освіти

Масштабну дискусію щодо якості сучасної української освіти проведуть у Львові в четвер, 29 листопада. В Національному університеті  ім. І. Франка відбудуться перші регіональні публічні дебати на тему “Українська середня освіта вкрай застаріла”. Співорганізаторами заходу є Фонд “Ефективне управління” та Львівська міськрада.

Львів для проведення публічних дебатів, як зазначають представники фонду, вибрали не випадково, адже наше місто є інтелектуальним осередком країни та провідним регіоном із IT та туристичного кластерів. Представники цих двох кластерів і стануть основою аудиторії під час заходу. Всього очікують понад 300 учасників, серед яких педагоги, провідні експерти освітньої галузі, громадські лідери, представники вітчизняних та іноземних бізнес-кіл, студенти. Завітає на захід і ректор Франкового вишу Іван Вакарчук та Уповноважений Президента України з прав дитини Юрій Павленко. 

Запрошені до дискусії займатимуть дві позиції: “за” і “проти” поставленої тези. Так, на захист середньої освіти виступлять два спікери – Олег Березюк, директор департаменту гуманітарної політики Львівської міськради, та Айна Мулліс, виконавчий директор Міжнародного навчального центру TIMSS&PIRLS, Бостонський коледж.

Спікерами аргументів “за” запросили Олексія Грекова, співзасновника та директора зі стратегічного розвитку приватної школи “Афіни”, і Дмитра Шимківа, генерального директора “Майкрософт Україна” (він закінчив університет “Львівська політехніка”, здобувши диплом фахівця у сфері радіоелектроніки, інформаційних технологій та телекомунікацій – “Пошта”). Модератором дебатів стане Андрій Данилевич, журналіст, ведучий інформаційно-аналітичної програми “Події тижня” на телеканалі “Україна”.

“Формат дебатів передбачає активну участь присутніх – всі охочі зможуть поставити запитання спікерам, прокоментувати виступи, а також обмінятися думками з іншими поважними гостями заходу, – каже Інна Гордієнко, керівник відділу комунікацій та зв’язків з громадськістю Фонду “Ефективне управління”.  – Знаємо, що у Львові є дуже багато прогресивних учителів-новаторів у своїй галузі, які досягли позитивних результатів”.

Зі слів організаторів, метою публічних дебатів є підвищення культури ведення конструктивної й аргументованої дискусії та сприяння суспільству у формуванні інформованої позиції щодо ключових проблем  розвитку країни. “Певен: освітні дебати є дуже корисними і будуть цікавими для учасників. Важливо, що фонд запропонував модель грамотної, інтелектуальної та прагматичної дискусії без політичного компонента”, – зазначає директор департаменту гуманітарної політики Львівської міськради Олег Березюк. 

Середня освіта не розвиває талант та індивідуальність; радянський підхід до середньої освіти передбачає викладання встановленого набору дисциплін, однакового для всіх учнів без права вибору; низька оплата праці та непрестижність професії учителя створили дефіцит хороших педагогів у школах. Про все це й говоритимуть спікери панелі “за”, котрі упевнені, що українська середня освіта вкрай застаріла.

До слова, у Фінляндії, чию систему середньої освіти вважають однією з кращих у світі, здійснили освітню реформу з підвищенням престижу професії учителя. Як наслідок, тепер лише кращі(!) випускники можуть стати вчителями фінських шкіл. Поза тим, в Україні щороку стає більше педагогів пенсійного віку і лише незначна частина випускників вишів бачать своє майбутнє в середній школі. Зазвичай більшість вказує на низьку зарплатню  вчителя і школярів, які не мають бажання учитися. 

Натомість в списку аргументів спікерів, котрі виступатимуть “проти” поставленої тези, наступні: в середній школі високі стандарти у викладанні точних наук і, як наслідок, – призові місця школярів на міжнародних та IT-олімпіадах; середня школа забезпечує різнобічність і системність знань учнів; випускники шкіл забезпечені знаннями для більш усвідомленого вибору професії. 

Загалом важливо, щоб дитина, незважаючи на те, в якій школі вона здобуває знання (звичайній середній, спеціалізованій чи приватній), сама хотіла вчитися, прагнула розвиватися! Мають розуміти це як діти, так і батьки. Адже знан­ня завжди були, є і будуть капіталом у майбутньому сина чи доньки. А згодом знання освіченої молоді, та що має вищу освіту, стануть украй важливими для конкурентоспроможності держави. 

ДО ТЕМИ

Висока якість освіти  – головний критерій хорошої школи

На думку більшості українських громадян (73,2%), висока якість освіти – головна вимога до хорошої школи. Про це свідчать результати телефонного опитування “Проблеми шкільної освіти”, яке у липні 2011-го провів Інститут Горшеніна. 

Близько половини респондентів назвали головними критерія­ми доброї школи висококваліфікований педагогічний склад (55,2%) і хороше матеріально-технічне оснащення (50,1%). Безкоштовне навчання – важливий критерій для 42,8% опитаних українців.

Гарантія вступу випускників школи до вишу є головною вимогою до школи у 41,3% українців, а наявність додаткових розвивальних занять – у 30,2%.

Добре поставлена в школі виховна робота важлива для 27,4% респондентів, шанобливе ставлення до учнів – для 26,8%.

Для кожного четвертого респондента (25,3%) украй важлива безпека в школі. Вимоги до якості спортзалу та наявності спортивних секцій висувають 8,3% українців. 

Опитування “Проблеми шкільної освіти” Інститут Горшеніна проводив із 3 по 5 липня 2011 року. Опитали 1000 респондентів, що мають дітей дошкільного та шкільного віку, в усіх обласних центрах України, а також Києві та Севастополі. Похибка репрезентативності дослідження не перевищує +/-3,2%.

ДО ТЕМИ

Зі сайту debaty.org (проект Фонду “Ефективне управління”):

Андрій Макар (аргумент “за”): 

– Середня освіта в Україні потребує нагального реформування. Я минулого року вчився у школі і бачив, який нещасний в нас рівень освіти. У школі вчать тільки теорії. Лиш окремі вчителі намагаються на практиці показати, як діє та чи та теорія. Креатив відсутній, а тих, хто намагається йти проти системи, пробують зламати: занижені оцінки, догани і т.д. (відчув це на собі). Потрібно реформувати систему з низів (школи в селищах і селах), а за приклад брати гімназії, які йтимуть проти шкільної програми.

Олександр Яцунь голова Київської профспілки працівників освіти й науки (аргумент “проти”):

– Перше і головне – у нашій школі збереглася довіра у стосунках “учитель-учень”, і це  важливо. Контакт із першим учителем, класним керівником, учителем-предметником. В Україні довіра починається на рівні дошкільної освіти, в дитсадках. Ця давня “сімейна” традиція себе виправдала і позитивно позначається на вихованні дитини, її навчанні… 

Ми не повинні навіть говорити про реформу системи освіти доти, доки не будуть вирішені принципові питання з фінансуванням сучасної школи. В Україні здійснити реформу середньої школи неможливо, бо вже двадцять років не виконується  законодавство про загальну середню освіту. Про яку реформу може йтися, якщо українські вчителі не одержують навіть базової частини зарплати?! Я вже не кажу про преміальний фонд. У нас немає ресурсу для оснащення предметних кабінетів та відновлення комп’ютерної бази і програмного забезпечення. 

В бюджеті немає грошей навіть на будівництво нових навчальних закладів, поточний ремонт шкіл, капремонт дахів і фасадів, їдалень. Коштів ніколи не вистачить. Тому урядові належить переосмислити пріоритети та визначити, що первинною є освіта. У такому разі в нас буде завтрашній день, з’явиться конкурс до педуніверситетів, а зі шкіл і дитсадків не підуть молоді вчителі та вихователі. Після цього можна почати говорити про щось нове. 

Владислав Собко (аргумент “за”):