Валерій Веремчук, депутат Львівської міськради, член комісії інженерного господарства, транспорту і зв’язку, – про фінансові проблеми міста, “надутий” бюджет розвитку та недовіру бізнесменів до влади

Цього тижня Львівська міська рада оприлюднила фінансовий звіт про виконання бюджету міста за дев’ять місяців 2012-го. Зокрема, деякі цифри, наведені у звіті, не збігаються з реаліями життя і викликають подив. Скажімо, дивує те, що тоді, коли працівники мерії нарікають на низькі зарплати і масово звільняються, у звіті зазначено: передбачені на зар­плати майже 7 млн грн досі… не використані. Крім того, привертають увагу великі суми, прописані в бюджеті розвитку. Але, як зазначає “Пошті” Валерій Веремчук, депутат Львівської міськради, член комісії інженерного господарства, транспорту і зв’язку, насправді грошей немає. 

Загалом левову частку міського бюджету наповнюють підприємці. І дивує, що міські посадовці не надто охоче слухають тих, хто справно сплачує податки. “Робочі місця – це і є податки. Якщо говорити про загальний фонд, то податок на доходи фізичних осіб за дев’ять місяців сягає понад 840 млн грн. Із загальної суми податкових надходжень (940 млн грн) – 840 млн грн сплачено зі зарплат, а це понад 85%. Саме ці гроші використовують для оплати праці всіх працівників бюджетної сфери. Тому має бути повне сприяння підприємцям”, – акцентує Валерій Веремчук.

Гроші на зарплати є!

– Пане Валерію, згідно з фінансовим звітом, найбільше недофінансовано сферу державного управління, що призвело до масових звільнень у ратуші. Чому міські депутати допустили таку несправедливість?

– Насправді проблем з асигнуваннями, тобто коштами, закладеними на зарплати міським чиновникам, немає. Навіть більше, за дев’ять місяців цього року лише 89%  закладених коштів використали. Отже, недофінансовано майже 7 млн грн, які передбачили депутати на зарплати посадовим особам органів місцевого самоврядування. Із передбаченої депутатами суми, яка мала бути використана на зарплати (67 млн 364 тис. грн.), недоплатили майже сім мільйонів.

– Якщо гроші є, то чому так сталося?

– Це треба запитати у виконавців бюджету. Невідомо, чому люди не отримали ці гроші, чому не нарахували премій, надбавок до зарплат. Пригадуєте історії про 500-700-відсоткові премії, які отримували деякі посадовці? Не личить, щоб посадовець отримував премії у розмірі 20-30 тис. грн, коли медики і освітяни живуть лише на зарплату! Оприлюднений звіт засвідчує, що гроші на зарплати посадовим особам є, але повністю не використовуються. От, наприклад, зараз 10% закладених коштів не використано! 

Слова Андрія Садового про “поганих депутатів”, які не дають добрим чиновникам грошей на зарплату, повністю спростовує цей звіт. Також ці кошти могли бути використані як ставки до вакантних посад, але, за неофіційною інформацією, в міськраді намагаються не брати працівників на вакантні посади. Як наслідок, нині низка управлінь, які сумлінно працюють, констатують факт: люди звільняються, бо виживати на запропоновану зарплату не можуть. Але чому на місця звільнених людей не беруть нових працівників – невідомо…  Думаю, що нині в мерії є значна кількість вакантних місць. 

– Схоже, що такими діями міський голова хоче підірвати репутацію львівських депутатів?

– Створено міф про “поганих депутатів”, які не виділяють кошти на зарплати. У нього почали вірити не лише львів’яни, але й самі чиновники ратуші. Тож, можливо, невиплачені 7 млн грн працюють на підтримку цього міфу...

– Виходить, що низька зарплата може спонукати працівників мерії брати хабарі? 

– Зрозуміло, якщо чиновники отримують низьку зарплату, то мотивації працювати в них немає, тому з’являється бажання шукати додатковий заробіток… Проте не думаю, що нині, коли робота посадових осіб під пильним оком правоохоронців, хтось ризикуватиме за невеликі гроші позбутися посади. А ризик великий! 

Не кажу, що наші посадовці святі, але в теперішніх умовах це не мало б відбитися на підприємцях і людях, які здають документи в дозвільні офіси. Люди, які працюють у цих офісах, ухвалюють не рішення, а лише документи, які згодом передають іншим посадовим особам. 

Місто по вуха в боргах

– Пане Валерію, не секрет, що бюджет розвитку “надутий” і виконати його нереально. На вашу думку, якими можуть бути наслідки такого явища?

– Уже кілька років поспіль відслідковую негативну тенденцію – невиконання запланованої доходної частини бюджету розвитку. Усі капітальні ремонти доріг, садочків, шкіл, поліклінік, лікарень, театрів та інших закладів культури, будинків, системи тепло- та водопостачання, каналізування… Усі перераховані пункти можуть фінансуватися виключно з бюджету розвитку, який наповнюється двома основними джерелами – продаж землі і нерухомого майна, яке належить громаді міста. 

Проблема, яку Андрій Іванович вперто створює, – це “надування” бюджету розвитку на початку року. Тобто мер, пропонуючи бюджет розвитку на затвердження депутатам, знає, що документ нереальний. Тут і криються загрози, негативні наслідки, які люди бізнесу відчули на собі у нашому місті. Це відчули й іноземні компанії, які через кілька років після завершення виконання робіт не можуть отримати гроші від міськради. Ось чому в нас борги за 2008, 2009, 2010 роки.

– Тобто Львів нині в борговій кабалі. Скажіть, будь ласка, чи захоче хоча б один інвестор працювати з містом-боржником?

– За три останні роки “надування” бюджету розвитку і невиплата грошей підприємцям за виконані роботи підірвали довіру до міста. Зараз немає охочих  виконувати роботи у Львові за бюджетні кошти! І так буде доти, доки місто не віддасть борги. 

– А як діють депутати?

– Для нас важливий авторитет нашого міста, тож депутатський корпус змусив мерію розраховуватися за борги 2008-2009 років. Незважаючи на це, досі не всі борги за 2010-2011 роки виплатили.

Підприємці не довіряють тендерам

– Пане Валерію, згідно зі звітом, цього року заплановано отримати 95 млн 650 тис. грн від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення. Проте із зазначеної суми прийшло лише 13 млн грн. Чому?

–  Це справді так. Мова йде про земельні ділянки під нерухомими об’єктами, які продаються,  і ті земельні ділянки, які купують на аукціонах. Із запланованих коштів отримано лише 8,5%. Про що можна далі говорити! Як наслідок, ми можемо виконати лише 8,5% запланованих ремонтів. 

 Не набагато краща статистика відчуження майна. Із запланованих 151 млн грн за дев’ять місяців продано об’єктів на 48,5 млн грн, а це майже 21%. За цими двома пунктами місто недоотримало 180 млн грн, а на ці кошти заплановані роботи, тобто ремонти згаданих об’єктів у місті. Відповідно, на частину суми були оголошені тендери, але людям, які їх виграли і виконали роботи, не заплатили, мовляв, немає коштів. Як наслідок, підприємці подають до суду на міськраду. Цього року міська рада заплатила понад мільйон гривень лише на виконання ухвалення рішень судами. Через погане планування ми позбулися понад одного мільйона гривень. Крім того, багато тендерів взагалі не провели, бо не було подано двох потрібних заявок. 

– Тобто це означає, що підприємці не хочуть брати участь у державних тендерах?

– Так. Бізнесмени навчені власним гірким досвідом: гроші начебто передбачені, але реально отримати їх неможливо. 

– Чому?

– Бо бюджет розвитку і дохідна частина зі спецфонду – “надуті”.

– Яким, на Вашу думку, є вихід із цієї ситуації?

–  Вихід – чесно та об’єктивно, відповідно до думки фахівців прогнозувати бюджет розвитку. Міський голова, ухвалюючи бюджет, готовий задовольнити прохання усіх депутатів, а фінансуючи – лише важливі, на його думку, питання. Фактично, відбувається маніпуляція.

Поважати людей бізнесу!

– Цього року підприємці сплатили до бюджету міста вдвічі більше, ніж було заплановано. Людей бізнесу нині можна назвати головними, хто наповнює міський бюджет? 

– Так. Зрозуміло, що робочі місця – це і є податки. Якщо говорити про загальний фонд, то податок на доходи фізичних осіб за дев’ять місяців становить понад 840 млн грн. Із загальної суми  податкових надходжень (940 млн грн) – 840 млн грн сплатили люди бізнесу, а це понад 85%. Саме ці гроші використовуються для оплати праці всіх працівників бюджетної сфери. Тому має бути повне сприяння підприємцям! 

– Пане Валерію, львівські підприємці неодноразово нарікали на тиск і нерозуміння з боку міської влади. Чому ж у Львові утискають тих, хто наповнює міську скарбницю?!

– Можна запідозрити, що в міськраді є неформальний поділ підприємців на “своїх” і “несвоїх”. Наприклад, повернення боргів відбувається вручну. Комусь повертають гроші в першу чергу, а хтось роками чекає свої кошти. Буває, що люди не витримують і подають до суду. Цього року депутати намагалися зробити таке питання прозорим. Потрібно, щоб ці проблеми розглядали під час засідань профільні комісії, але низку наших рішень зупинили у судовому порядку.