Після Євро-2012 Львів шукає нові стратегії зацікавлення туристів. На заваді ідей – політична нестабільність, брак дешевих авіаліній та розбиті дороги 

Ось-ось розпочнеться новий зимовий туристичний сезон, а отже, вже можна робити певні підсумки минулого сезону, який став одним із найяскравіших та найбільш насичених за останні роки. Головним дійством, яке змушувало жити місто в постійному очікуванні та напруженні впродовж останніх п’яти років, було Євро-2012. 

У процесі підготовки до чемпіонату зробили чимало для розвитку туризму в місті – збудований новий термінал аеропорту, створено інформаційні центри для гостей, ознаковано вулиці та пам’ятки. 

Футбольний чемпіонат залишився в минулому і вже відіграв позитивну свою роль у розвитку туризму. 

Тепер для міста важливим є не втратити ці здобутки, а й надалі зміцнювати імідж великого туристичного центру Східної Європи. А, відтак, Львів повинен працювати над новими стратегіями розвитку туристичної галузі та власної промоції. 

“Пошта” з’ясовувала в експертів, яким є їхнє бачення того, як заохотити все більше іноземців відвідати наше місто і відкрити для Львова нові сегменти туристичного ринку. 

Євро закінчилось, а що залишилось?

Чи не всі новації, що впроваджували у Львові за останні роки присвячували підготовці до Євро чемпіонату, які в основному себе виправдали. 

“Євро-2012 було найбільш ключовою подією за останні декілька років і саме воно дало серйозний поштовх промоції міста, регіону і України загалом. За всіма підсумками чемпіонат відбувся у Львові якнайкраще в сенсі безпеки, інфраструктури та культурного наповнення. Я впевнена, що ті туристи, які приїхали виключно на футбол неодмінно повернуться до Львова аби побачити його краще”, – вважає культуролог Ірина Магдиш.

З її слів, також великим позитивом є покращення рівня якості обслуговування ресторанного бізнесу та готелів. “Це те, що вже не пропаде, а ця планка залишиться і надалі. Залишиться аеропорт, який є достатньо комфортний, головне, щоб постійно зростала кількість рейсів”, – додає співрозмовниця. 

Позитивним моментом експерт вважає і ту велику групу волонтерів, які вже пройшли вишкіл і зможуть працювати й на інших масових заходах.

  Куди прямуємо?

Робота над розвитком туристичної сфери у місті не закінчилась разом з Євро-2012, а навпаки набрала нових обертів. Саме цей чемпіонат показав над чим ще треба попрацювати і що варто удосконалити. 

“Місто правильно працює у сфері розвитку туризму. Добре, що створені нові робочі місця, ресторани, будують готелі, ремонтуються дороги. Навколо цього можна вже нарощувати потужності. Заходи, які робить місто, є планомірними та якісними”, – вважає Андрій Мацелюх, керівник Асоціації розвитку туризму Львівщини. 

Слава міста, яке незмінно шанує свої традиції та культуру давно закріпилась за Львовом. Це завжди приваблювало туристів, тому на це варто зосереджувати особливу увагу, кажуть експерти. 

“Українські традиції живуть у Львові, тому це такі речі, які не треба організовувати спеціально для туристів. Адже львів’яни по-особливому відзначають свої свята і на це завжди цікаво подивитися. Щоб ще раз нагадати про Львів та заохотити більше людей приїздити побачити традиції, ми впродовж всього року їздили з нашою промоцією по всій Україні. Ще більше потрібно працювати в соціальних мережах, адже дуже багато людей саме через них вирішують їхати до Львова чи ні”, – каже Василь Косів, заступник міського голови Львова з гуманітарних питань. 

Євро-2012  відкрило нові можливості для розвитку спорту в місті, адже тепер є де проводити спортивні заходи світового масштабу. 

“Хоча спорт й займає все важливіше місце в нашому місті, але Львів досі приваблює саме своїми культурними заходами. З одного боку це класична музика, це фестивалі давніх пісень, а з іншого – тиждень актуального мистецтва з усім можливим авангардом. Ми багаті на найрізноманітнішу культуру, тому привабливі для будь-якої публіки”, – певен посадовець. 

Зі слів Василя Косіва, передовсім у Львові розраховують на внутрішній туризм, але завжди раді бачити іноземців. “Щораз збільшується кількість туристів із Росії, Білорусії, незважаючи на негативну рекламу про нас у їхніх ЗМІ. Зараз усе частіше говоримо про Далекий Схід, про Азію. Адже цей регіон теж має серйозний потенціал, і вже дуже впевнено присутній на туристичному ринку в Європі. Для нас це новий напрямок, але ми обов’язково будемо його освоювати”, – зазначає заступник мера. 

Є ще над чим працювати!

Зараз також робиться дуже багато, щоб про Львів знали і чули, однак експерти вважають, що є ціла низка речей на які варто би було звернути свою увагу.

“На мою думку, роблять правильні речі, але тривожить одна тенденція, що туризм стає монопольною галуззю розвитку Львова, на шкоду іншим сферам. Наприклад, мало в нас культури не масової фестивально-феєрверкової, яка розрахована на одноразового масового зовнішнього споживача, а саме бракує розвитку глибокої культури для самих мешканців, яку вони самі можуть творити. Місто втрачає привабливість для самих містян. Адже потреби мешканців відрізняються від потреб туристів. Варто працювати саме в цьому напрямку, – запевняє Ірина Магдиш. — Можливо вартує почати орієнтуватися на інтелектуальний туризм, адже наразі ми зорієнтовані переважно на атракції та розваги. Хочеться, щоб у Львів приїжджали люди, які хочуть глибше пізнати наше місто та наших людей, мали для цього можливості”.

Фахівці в один голос стверджують: ставка на фестивалі потрібна, але ними не варто зловживати, бо це не єдине, що Львів може показати.

“Фестивалі потрібні, не у них проблема, однак вони починають у львів’ян викликати нехіть, це ускладнює їхнє життя. Шкода, що масові заходи відбуваються лише в центрі міста, добре  якби скажімо, свято кави могло б відбуватися на Сихові. Також хочеться щоб ці фестивалі були святами міської культури, а не, умовно кажучи, переносити село в місто”, – певен львовознавець Ігор Лильо.

Його підтримує й Андрій Мацелюх, бо каже, що з фестивалями треба бути обережними, щоб не переборщити, бо не можна перетворюватися у суто фестивальну націю.

А головною умовою для того, щоб турист приїхав до Львова – має бути комфорт і безпека.  “Ми повинні мати хорошу інфраструктуру. Добре, що вона покращується, але її розвивають люди, а не влада. Поки немає доріг, можна скільки завгодно розповідати про Старосамбірський район і його принади, але туди немає як заїхати”, – додає Ігор Лильо.

Однак сам по собі Львів – місто яке можна оглянути за декілька днів, а щоб затримати туриста на довше його вже недостатньо, тому вартує подбати і про туризм у цілому регіоні. 

“Наша асоціація зараз просуває концепцію об’єднання туристичного потенціалу малих міст Львівщини. Їх треба вбудовувати в мережу промоції Львова і таким чином підсилювати його, бо ми спостерігаємо, що урбаністичний туризм у світі перестає бути цікавим. Усе більшого розмаху набирає “зелений” туризм. Окрім того, треба зробити місто доступним для неповноправних, бо для них пам’ятки залишаються недоступними”, –запевняє Андрій Мацелюх.

Нестабільний імідж 

Попри досягнення, скільки б львів’яни не намагалися зробити своє місто культурно-туристичним центром Східної Європи, є чимало чинників більш глобального характеру, які часто зводять старання нанівець. 

“Сьогодні немає стратегії розвитку туризму як такої, а фантазувати можна все, що завгодно. При розробці стратегії повинні враховувати світову економічну кризу і знати якого туриста ми хочемо бачити. Зараз до нас їдуть “економ-туристи” із дешевого сегменту, а хотілося б і багатших. Для цього треба пропозицію і якісне транспортне сполучення, якого Львів немає. А поїзди і автомобілі не в рахунок, бо кордон не прозорий, а поїзди перевантажені і поганого стандарту. Це означає, що зараз ми орієнтуємося тільки на своїх внутрішніх туристів із Сходу України. Поки не буде відкрито дешеві авіалінії на Львів, очікувати на кількісний прорив не доводиться. На цьому Львів себе вичерпав”, – Ігор Лильо.

У мерії бачать проблеми і шукають шляхи їхнього вирішення.

“Для розвитку туризму в Львові є ціла низка перешкод. Так, Україна, як держава не підписала угоду про відкрите небо, що закриває нашу державу для приходу дешевих авіаліній. Це є проблема не лише для туризму, але й для комунікації загалом. Адже територіально ми найбільші в Європі, але – катастрофічно роз’єднані. Зі Львова я можу легко летіти до трьох польських міст, але лише до одного українського – Києва. Ми про це постійно сигналізуємо в уряд, і ми сподіваємося, що вирішення цього питання дасть позитивний імпульс і для туризму і для інтеграції України”, – певен Василь Косів.

Зі слів посадовця, ще однією проблемою є практична відсутність в Україні бізнес-туризму. Нині багато європейських міст користають з цього великого сегменту туристичної сфери, адже одна конференція – це одразу ціла група людей, це заповнення цілого або декількох готелів, це витрати на харчування, транспорт, проживання, а також на сувеніри та особисті речі. Для Львова в цьому напрямку є ще багато роботи, адже має бути й належна інфраструктура. Туристи прийдуть сюди лише тоді, коли буде куди прийти, переконаний Василь Косів.

 Проблеми є і з інформаційною інфраструктурою. “Скільки б ми не говорили про Львів – цього недостатньо і про нас знають мало. Дуже важливу роль тут відіграє імідж України. Для потенційного гостя з Європи, Азії чи Америки Львів є одним із українських міст. Як говорити про унікальний бренд Львова, коли імідж нашої держави скоріш негативний, ніж позитивний. Можна докладати багато зусиль для позиціонування Львова, як туристичного центру, але політики це перекреслять за місяць-два”,  – вважає заступник міського голови. 

Марк Зархін, президент Гільдії рестораторів Львова: