Не минуло й року з часу відкриття храму св. Петра і Павла (костелу єзуїтів), як навколо святині розгорівся скандал. Нещодавно духівники поставили риштування для того, щоб розпочати протиаварійні роботи на даху. На ці роботи місто виділило 200 тис. грн. Однак чиновники обласного управління охорони пам’яток вирішили поцікавитися, чи є дозволи й інші необхідні для виконання цих та подібних робіт, які ведуться в храмі, документи. Тоді й пішло-поїхало…
Тепер настоятель гарнізонного храму о. Степан Сус і новий начальник управління охорони культурної спадщини Львівської облдержадміністрації Валерій Потюк не можуть дійти згоди. Останній попросив надати документи, які підтверджують законність ведення релігійної діяльності на території костелу, і документи, які підтверджують законність ремонтно-будівельних робіт. Зокрема, чиновників зацікавило чи є дозволи і необхідна документація на заміну та відновлення вікон.
“Це нас здивувало, бо навіть діти знають, що храм рік відкритий. Крім того, жодних будівельних робіт ми не проводили. Здається, ніби для пана Потюка тривожним сигналом стало те, що ми почали заміну вікон у храмі. Він почав звинувачувати нас у встановленні не дубових, а соснових вікон. Але ми не встановлюємо соснові вікна. Згідно з охоронним договором, підписаним департаментом національної пам’яті у Києві, за нагляд за охороною і збереженням храму відповідає управління охорони історичного середовища Львова”, – розповів “Пошті” о. Степан Сус.
Дах храму у деяких місцях у аварійному стані, і риштування поставили для того, щоб проаналізувати стан бічної нави і поштукатурити аварійні ділянки. На ці роботи місто виділило 200 тис. грн. “Ми ж риштування поставили не для того, щоб все перештукатурювати. Тепер будемо його демонтовувати, бо за такої погоди нічого робити не можна. На мою думку, ця ситуація пов’язана з тим, що хтось має якісь амбіції, інтереси і не готовий зберігати те, що маємо”, – каже о. Степан Сус.
КОМЕНТАР |
Андрій Салюк, керівник львівського осередку Товариства захисту пам'яток |
- Я вважаю, це нормальна реакція управлінця, який прийшов на нову посаду. Він має право вимагати подати документи, які дають дозвіл на ведення тих чи інших робіт. Питання в тому, що тональність може бути ненормальною. На начальника управління охорони культурної спадщини Львівської облдержадміністрації покладена функція контролю за виконанням закону про охорону культурної спадщини. Настоятель церкви так само має право здійснювати ті чи інші роботи, бо вони є протиаварійними. Навіть якщо вони зробили якісь помилки, то тільки з метою виправити аварійні ситуації. Можливо, духовенство не все правильно зробило формально, але треба просто сісти за стіл переговорів і не конфліктувати, а допомогти. |
Водночас сам Валерій Потюк каже, що тільки хотів побачити копії документів, а це в його компетенції, бо, за словами чиновника, не зовсім зрозуміло, хто і що реставрує.
“Коли я отця-капелана Степана Суса доброзичливо попросив показати нашому управлінню реставраційне завдання (як планується виконувати роботи, кого будуть залучати), він мені сказав, що я не маю до цього відношення і що він домовився про співпрацю з Лілією Онищенко (начальник міського управління охорони історичного середовища – “Пошта”). Але це ж не приватний будинок! Є Бог, є держава і є закон. Він служить Богові, я – державі. Я маю закон і виконую його, – каже Валерій Потюк. – Коли мені кажуть, чи я бачив, що в “єзуїтах” повитягували арочні вікна розміром 20 метрів квадратних кожне, то моїм обов’язком є запитати: “Що ви, хлопці, робите?” Скажімо, хтось знає, хто робив ці вікна і якої вони якості? Для цього має бути проектно-кошторисна документація, відповідні акти. Ми вже бачимо, що зробили з колоною Яна з Дуклі біля церкви св. Андрія: вона то жовтіє, то сивіє… Крім того, якщо хтось впаде із того риштування, то запитають: хто дав дозвіл на його встановлення?”.
За словами ж начальника міського управління історичного середовища Лілії Онищенко, цей храм був на балансі її управління перед тим, як ухвалою сесії його надали релігійній громаді. А державний орган охорони культурної спадщини має право зупиняти роботи на пам’ятках і вимагати документи. “Але вони мають виконувати не лише каральні функції, а й фінансувати такі роботи. Зробили проектну документацію, поставили риштування, щоб краще все дослідити. Проектна документація зараз на експертизі, коли вона її пройде, буде подано на дозвіл для початку робіт. Тоді роботи почнуться. Якщо щось можна буде робити в холодну пору, то будемо робити. Інша річ, що на даху є чимало елементів, які загрожують обвалом. Якщо таке станеться, то хто відповідатиме?”, – каже Лілія Онищенко.
Для подальшої співпраці духовенству і чиновникам так чи інакше доведеться шукати порозуміння, адже роботи в костелі єзуїтів непочатий край. Тепер вихід із конфліктної ситуації може бути таким: проектну документацію підготували, вона має пройти експертизу і тільки тоді пам’ятку можна починати відновлювати в межах робіт, які на цей рік погодилося фінансувати місто.