Іван Квик, директор інституту “Містопроект”, – про розвиток міста у майбутньому, ефективне використання території під зведення житлових будинків та “висотки” 

Львів із кожним роком змінюється, розвивається та розбудовується. “Євро-2012 суттєво змінило обличчя Львова: завдяки святу футболу наше місто має стадіон “Арена Львів”, міжнародний аеропорт “Львів” ім. Д. Галицького та відремонтовані дороги. Обласний центр може зазнати суттєвих змін і завдяки підготовці до Зимової олімпіади-2022”, – зазначає гість “Пошти” Іван Квик, директор державного підприємства Державний інститут проектування міст “Містопроект”. 

З іншого боку, у Львові порівняно з Києвом сьогодні зводять не так уже й багато житла, а потреба у нових квадратних метрах є та ще й суттєва! Вільних земельних ділянок у місті обмаль, проте є незадіяні території колишніх великих заводів та вивільнені військові частини. “Це добрий варіант для будівництва житла. Щоправда, тут передусім мова йде про питання власності території та зміну цільового використання земель”, – зазначає Іван Квик. 

“Ми серед кращих!”

– Проект “Коригування генерального плану Львова” визнано одним із найкращих у галузі архітектури у 2012 році. Зокрема Комітет з Державних премій України відзначив три проекти, серед яких генплан Львова. Розкажіть, будь ласка, детальніше. 

– Загалом у конкурсі брали участь 19 проектів. Тішуся, що ми серед кращих! На замовлення управління архітектури Львівської міськради інститут “Містопроект” виконав комплексний проект “Коригування генерального плану м. Львова”. Проект розпочали у 2006-му та завершили у 2008-му. Після проходження експертизи документ погодили у 2010 році.  Потреба коригування виникла через припинення роботи багатьох підприємств і військових частин на початку 90-х. Тоді з’явилася велика кількість територій, які вимагали нового функціонального призначення.

Під час розробки генпла­ну Львова ми врахували особливості міста через велику кількість історичних пам’яток та специфіку функціонування в таких умовах. Велика увага приділена розбудові вуличної мережі та системі стоянок. Ген­план спрямований на те, щоб змістити активну сферу обслуговування від центру міста, створивши підцентри та зручні умови транспортного сполучення. Це зменшить навантаження на історичну частину міста, що є важливим туристичним ресурсом. 

Генплан міста визначає перспективи його розвитку. Це збалансований документ. Наприклад, він показує, де в майбутньому можна зводити будинки, а де дороги. У цьому документі Львів розглянуто з системою населених пунктів навколо. Всі вони в комплексі мають розвиватися взаємоузгоджено.

Львів потребує розширення

– Які є сьогодні пріоритети розвитку Львова з точки зору фахівців інституту “Містопроект”? Скажіть, будь ласка, яким побачимо місто за 10-20 років? 

– Ще гарнішим, аніж Львів є нині! Час не стоїть на місці. Львів у майбутньому – це європейське туристичне місто, натомість промисловим воно вже ніколи не буде.   

Також маємо перспективний план  розвитку Львова до 2025-го, де в межу міста входять навколишні села (Сокільники, Солонка, Зубра, Муроване, Сороки-Львівські, Білогорща). Нині у Львові освоюють нові земельні ділянки, також змінюють їх цільове призначення. Звісно, погоджуючи з нами. Також у планах хордові магістралі для покращення руху транспорту у Львові. Міськрада вишукує кожен клаптик землі, аби його задіяти. Безперечно, Львів потребує розширення, тому міськраді варто домовлятися з приміськими  селами. Це нелегкий процес, адже тут головним є питання землі. Тому варто шукати компроміс.

На мою думку, центр міста Лева мав би бути пішохідною зоною. Ми маємо унікальну архітектуру, яку варто зберегти для майбутніх поколінь! Цілком правильним є те, що частково вивели транспорт за межі центру. Готуючись до Євро-2012, відремонтували багато доріг, а тепер варто було б зробити акцент на житловому фонді. Є велика потреба в ремонті мереж, адже це передусім руйнує будинки. Так звані “марафети” будинків нічого не варті, якщо не відремонтовані дахи та каналізація у підвалі! Колись у Львові затвердили програму “Збереження центральної частин міста”, але через відсутність фінансування її, на жаль, не виконують. Будинки мали відновлювати за кошти державного та місцевого бюджетів… 

– Прошу сказати, який район має найбільший потенціал для розвит­ку? Скажімо, активно і органічно розбудовується та розвивається Сихів, чого не скажеш про Левандівку. Чому так?

– Так, Сихів сьогодні активно розвивається, і цей процес триватиме й надалі. Нині Сихів –  це не той район, яким був 20 років тому. Сьогодні тут вода є цілодобово, гарні дороги, вуличне освітлення, торгові центри та робочі місця. 

Великі перспективи має також і Рясне-2. Зокрема, тамтешні землі дають можливість розвитку та будівництва житла. Там також можна зводити і потужний торгівельний центр. Левандівка ж повільно розростається насамперед через ґрунти. З іншого боку, саме в цьому мікрорайоні планують зведення соціального житла для мешканців Львова. 

Варіанти будівництва житла 

– У межах Львова є багато земельних ділянок, на яких розташовані заводи колишнього союзного значення. На Вашу думку, чи ці території у майбутньому можуть стати потенційними  місцями для зведення житла? 

– Передусім це чиясь приватна чи колективна власність. Тому перші імпульси мають йти від власників. Є й таке, що їх кілька, відповідно, процес узгодження може затягнутися… Безперечно, знову запускати ці заводи ніхто не буде. Це вже історія і реанімація неможлива. Згоден із вами, що на землях заводів колишнього союзного значення у майбутньому можна звести не один житловий будинок для львів’ян. Щоправда, перед тим, як там будувати житло, обов’язково варто провести обстеження території із залученням фахівців санепідемстанції та управління екології. Цехи ж працювали різні… 

Розроблена містобудівна документація передбачає трансформацію зі зміною цільового використання територій колишніх великих заводів, зокрема “Мехсклозаводу”, “Полярону”, “Лакофарбового заводу”, частково “Сільмашу” і низки інших. Передбачено передачу цих заводів фізичним і юридичним особам із встановленням на основі МД дозволів на можливі види використання, згідно з функціональним регламентом. А це можуть бути об’єкти житлового, адміністративного, спортивного, культурного призначення, включаючи навіть об’єкти легкої промисловості. Зокрема, нашим інститутом уже виконано вісім таких проектів.

– Окрім великих територій недіючих заводів, у межах Львова є також  земельні ділянки, на яких були розташовані військові частини. Житло можна було б зводити і тут…

– Безперечно, це гарний варіант будівництва житла. Основною проблемою вирішення містобудівних питань на цих територіях є той факт, що власник, Міністерство оборони України, безпосередньо впливає на процес роздержавлення майна. Досі не врегульовано питання щодо використання землі з місцевими органами влади. Враховуючи той факт, що в районах міста, згідно з концепцією його розвитку, бракує об’єктів житлового призначення, шкіл, дитячих дошкільних закладів, ці території можна розвивати, враховуючи частку участі всіх зацікавлених сторін. З одного боку, гостро стоїть питання забезпечення  житлом офіцерів армії, а з іншого – гостра потреба міста в об’єктах різного призначення.

– У столиці як гриби  “ростуть” висотні будинки у 20-25 поверхів і вище. У Львові ж  час наче зупинився: зводять фактично лише десятиповерхівки.  З чим це пов’язано?    

– З точки зору містобудівної політики нашого міста крайньої потреби у будівництві будинків підвищеної поверховості немає. В рамках генплану м. Львова наразі є достатньо вільної території для будівництва 9-10 поверхових житлових будинків на порядок вищого рівня комфорту, ніж висотні. Перспективними районами для подальшого розвитку з точки зору містобудівних завдань є Рясне, Північний район, Левандівка та інші. У межах резервних територій цих районів можна потенційно збільшити наявну житлову площу майже вдвічі без використання висотних житлових будинків, забезпечивши при цьому відповідну кількість закладів освіти, культури та спорту. 

Що буде біля “Арени Львів”?

– Скажіть, будь ласка, якою б мала бути інфраструктура біля збудованого до Євро-2012 стадіону “Арена Львів”?

– Генпланом Львова і наступною стадією проектування у цьому  районі передбачається розміщення об’єктів житлового, адміністративного, торгівельного, розважального та спортивного призначення, що є дефіцитними у Львові. З іншого боку,  винесення з центральної частини адміністративних об’єктів у цей район створить додаткові можливості для розвитку міста в культурному та туристичному напрямку. Об’єкти промисловості в цьому районі не передбачені. 

– Також неодноразово зазначалося, що територію біля “Арени Львів” будуть розбудовувати в рамках проекту підготовки до Зимової олімпіади-2022.

– Якщо Зимова олімпіада-2022 відбудеться в Україні, то місцем проведення стануть наші Карпати, а центром – Львів. Це передусім  великий світовий престиж для нашого регіону загалом та для нашого міста зокрема. У контексті генерального плану Львова це дасть можливість дореалізувати стратегічні напрямки розвитку інфраструктури нашого міста в перспективі аж до 2035 року.

ДОВІДКА

Державне підприємство Державний інститут проектування міст “Містопроект” – провідний інститут регіонального значення, який упродовж 50-ти років займається розробкою містобудівної та проектної документації всіх рівнів. Інститут розробив генплани міст Львова, Чернівців, Дрогобича, Трускавця, Ковеля, Володимира-Волинського, Хуста, Бережан, Чорткова, Стрия, Самбора, Червонограда, Сокаля та інших міст, селищ і сіл західних областей України. Основні громадські комплекси, забудова житлових багатоповерхових масивів Львова, міст та селищ Львівщини були успішно запроектовані та реалізовані інститутом. Зараз фахівці інституту працюють над генпланом м. Чернівці. Загалом нині (разом із Дрогобицькою філією – “Пошта”) в установі працює 181 особа. Тут працюють архітектори-планувальники зі стажем роботи понад 40 років! Це Віталій Дубина, Петро Крупа, Наталія Сивенька.