Щонайменше 60% львівських покрівель потребують капітального ремонту. Тимчасом цього року комунальникам урізали фінансування на латання дахів  

 Час затяжних осінніх дощів – вже зовсім скоро, тому мешканцям квартир на  останніх поверхах будинків можуть дошкуляти мокрі стелі та стіни. Аби не сталося такої біди, про власний дах потрібно подбати заздалегідь. 

У редакцію “Пошти” звернулася львів’янка Марія, у помешканні якої  кілька років поспіль мокнуть стіни через дощі. Цього року жінка зробила ремонт квартири і не хоче, щоб ця проблема постала знову. Річ у тім, що над її вікном розташована ринва, на якій зимою наростають бурульки. Оскільки дощовій воді і талому снігу нікуди стікати, вони стікають по стінах будинку. Від цього в квартирі на останньому поверсі мокріє стеля та затікають стіни. У ЛКП жінці пояснили, що наразі на ремонт її даху в них немає грошей… 

“Пошта” з’ясовувала, що потрібно робити, якщо вам у власній оселі тече на голову вода, як львівські комунальники вирішують такі проблеми та чи є на це гроші. 

Двічі на рік планові перевірки

Отож, ремонт даху житлового будинку є прямим обов’язком ЛКП. Комунальники двічі на рік – весною та восени – проводять планові перевірки покрівель. Саме тоді і визначають, що ремонтуватимуть насамперед. 

“Дахи для ремонту відбирають ЛКП, вони надають інформацію після двох оглядів. Комунальники визначають, які дахи першочергово потребують ремонту, а які ще можуть почекати. Поточний ремонт проводить ЛКП за кошти квартплати. Більш об’ємні роботи за поданням в адміністрації вносять до титульних списків. Тоді ми виділяємо гроші з бюджету”, – пояснила “Пошті” Зоряна Уніят, начальник житлового відділу Сихівської райадміністрації Львова. 

За словами співрозмовниці, якщо мешканець звернувся в ЛКП зі скаргою про протікання даху, то на адресу заявника має прийти їх фахівець і вивчити проблему. 

“Якщо тече в квартирі, ми заходимо туди, дивимося, де саме затікає, потім йдемо на горище і частково проводимо ремонт. Буває, що кладемо два руберойда, буває – три, залежно від ситуації. Один руберойд коштує 248 грн, потрібна також мастика і газ. Загалом для ремонту даху над однією квартирою потрібно від 600 грн. Навіть якщо людина не платить за комунальні послуги, мусимо робити ремонт, бо можуть постраждати інші мешканці будинку”,  – каже Віра Залуцька, директор ЛКП “Стимул-Сихів”.

Та якщо дах будинку потребує капремонту, то гроші на це мають шукати в райадміністрації. “Капітальний ремонт даху може коштувати приблизно

80 тисяч грн – все залежить від покрівлі. У вартість також входить робота. Якщо ремонт проводить лише ЛКП, тоді за роботу нічого не доплачують, але якщо працює підрядник, то і йому доведеться заплатити”, – зазначає Зоряна Уніят. 

Менше грошей – менше ремонтів 

Проте грошей на такі роботи, як завжди, бракує. Цього року на кожен район міста було виділено лише по мільйону гривень на ремонті роботи, а цього аж ніяк не достатньо! 

“Такого пункту в бюджеті, як ремонт покрівель, взагалі немає. Гроші виділяють на ремонті роботи в районі загалом. А цього року фінансування райадміністрацій мізерне – всього 6 мільйонів гривень на виконання своїх обов’язків”, – каже Юрій Голець, начальник управління житлового господарства Львівської міської ради. 

Попри брак грошей, за словами посадовця, райадміністрації цього року зробили капремонт 34-х дахів житлових будинків. Крім цього, ЛКП за власні кошти провели поточний і підтримуючий ремонти у 1 800 будинках.

“Незважаючи на те, що грошей на відновлення дахів обмаль, ми таки провели ремонт найбільш проблемних покрівель. Загалом мінімум  60% дахів у місті потребують капітального ремонту, а це більше ніж 5 000 будинків!”, – говорить Юрій Голець.

Із тих 6 млн гривень, що виділили з міського бюджету-2012 на господарювання кожного району, на ремонти покрівель використали 1 млн 600 тис. грн. 

“Упродовж 2008-2010 років із міського бюджету виділяли більше грошей на ремонтні роботи. Тому ми мали можливість відремонтувати більше дахів. Зокрема, якщо в 2011-му наш район на ремонтні роботи витратив 4 мільйони гривень, то цього року лише мільйон”, – пояснює начальник відділу житлового господарства Личаківської райадміністрації Львова  Галина Гладяк.

Руберойд від бляхи різниться!

Найбільш проблемною є так звана м’яка покрівля, тобто руберойд. Вона чутлива до механічних пошкоджень та атмосферних впливів, а тому термін її експлуатації невеликий. 

За словами Юрія Гольця, начальника міського управління житлового господарства, якщо роблять капітальний ремонт такої покрівлі, то за рішенням виконавчого комітету термін гарантії мусить бути не меншим ніж 8 років. 

“Найбільше проблем маємо з руберойдом, бо під впливом дощів, снігу та сонця він плавиться і, відповідно, починає текти. В будинках з такою покрівлею є внутрішні водостоки, тому “найболючішим” місцем є те, де вода, власне, потрапляє в трубу – там постійно протікає. Із дахами з бляхи менше проблем, але там то жолоби треба міняти, то водостічні труби, а то й саму покрівлю”, – говорить Галина Гладяк.

У комунальників є ще одна біда – кадрова. Ремонт дахів потребує хорошої погоди, а покрівельників у ЛКП не так вже й багато. “У мене в ЛКП є три покрівельники, які займаються ремонтом всіх дахів. Вони працюють за штатним розкладом. Де найбільше тече, там роблять передусім. Але в нашому районі майже всі дахи мають м’яку покрівлю, тому можемо перекривати лише у разі сонячної погоди”, – пояснює Іван Ліпіцький, директор ЛКП “Дім”, що у Личаківському районі. Зі слів комунальника, дуже важливо, щоб нову покрівлю не пошкодили самі мешканці. “Люди чогось лазять дахами, то антени встановлюють, то просто заради розваги. А руберойд є дуже чутливий до механічних впливів. А ще він має таку властивість: пошкоджений в одному місці, а протікає 5-10 метрів збоку”, – додає Іван Ліпіцький. 

Лагодимо самотужки 

Якщо ж  дах не сильно протікає чи вам здається, що незабаром почне текти, а в ЛПК вам відмовляються допомогти через брак коштів, є ще один варіант вирішення цієї проблеми. Деякі люди самі ремонтують дах, а тоді вже з квитанціями йдуть у ЛКП і там вимагають відшкодування за рахунок квартплати. 

Однак, тут треба бути обережними. За словами Юрія Гольця,  законодавством заборонені взаємозаміни, а можливі лише розрахунки. Але, якщо ЛПК погоджує роботи, то такий вихід із ситуації цілком реальний. 

“У нас рідко трапляються такі випадки, щоб люди самі хотіли ремонтувати дах. Проте перед тим, як планувати ремонт, варто обов’язково погодити все не лише з ЛКП, але й зі всіма мешканцями будинку”, – каже Іван Ліпіцький. 

Тож вам вирішувати, чи оббивати пороги ЛКП та райадміністрацій, чи братися до роботи самому і вирішити проблеми колективно всім будинком.  

ДО ТЕМИ

Окрім латанням дахів, ЛКП проводять цілу низку підготовчих робіт до зими. Зокрема, вони ремонтують елеваторні вузли, утеплюють і фарбують труби, міняють вентилятори та засувки.  Також зараз утепляють під’їзди, склять вікна та двері. У панельних будинках латають панельні шви. А ще завозять пісок та лопати. Але, за словами комунальників, без належної оплати мешканців руки в них зв’язані, бо міський бюджет обділяє їх щороку все більше. До того ж, якщо 10% мешканців не заплатить за комунальні послуги, то про будь-які ремонті роботи годі й говорити!