Нині, аби почепити вивіску на фасаді львівського будинку, потрібно проект цієї вивіски погодити у міськраді. Проте у підприємців постало питання, чи законне це погодження? Адже в Законі “Про рекламу” написано, що вивіска дозволу не вимагає.
Натомість міські чиновники аргументують, що вивіски треба погоджувати і опираються на Закон “Про місцеве самоврядування”. Деякі підприємці також нарікають, що такі погодження з мерією є бюрократичними і породжують корупцію.
Тим часом міська прокуратура зазначає, що погодження вивісок порушує низку законів. Зокрема, 7 вересня Львівський обласний адміністративний суд скасував основні пункти рішення міськради “Про порядок встановлення вивісок у Львові”. Тому нині підприємці можуть монтувати вивіски без усіляких погоджень, а демонтовувати їх комунальники не мають права.
Проте, це палиця на два кінці: скасувавши погодження, вивіски на львівських будинках можуть спричинити естетичний хаос.
Рішення “Про затвердження порядку встановлення вивісок у Львові” виконавчий комітет Львівської міськради прийняв ще 27 липня 2011 року, керуючись законами “Про місцеве самоврядування в Україні” і “Про основи містобудування в Україні”. Посадовці зазначають, що такий порядок є не лише у Львові.
“Закон “Про рекламу” регулює питання розміщення реклами. Порядок встановлення вивісок є не лише у Львові, він є майже у кожному місті України. А, оскільки ця процедура на рівні закону не врегульована належним чином, тому кожному органу самоврядування доводиться це врегульовувати на місцевому рівні”, – розповіла “Пошті” Інна Свистун, директор адміністративно-технічного управління міської ради.
Також співрозмовниця заперечила, що процедура погодження проекту вивіски є бюрократичною. “Процедура погодження вивісок проста. Всю документацію потрібно подати у “Дозвільний офіс” в єдине вікно у міське управління архітектури або охорони історичного середовища, у залежності від того чи це приміщення є в зоні історичного ареалу. Згодом ці документи тим чи іншим управлінням виносяться на робочу групу з питань розміщення реклами та вивісок, яка працює двічі на тиждень. І робоча група або погоджує проект вивіски, або дає рекомендації, що потрібно змінити для погодження. Теоретично цей процес мав би тривати до 10 днів”, – пояснює Інна Свистун.
Прокуратура міста ще торік провела перевірку і встановила, що окремі положення рішення “Про порядок встановлення вивісок у Львові” суперечать вимогам низки Законів України. Зокрема Закону “Про рекламу”. Тому прокуратура, спираючись на цей закон, торік опротестувала це рішення, а цього року звернулася із заявою до суду, аби це рішення визнали незаконним та скасували.
“У випадку, коли на фасаді будинку, приміщення, яке займає суб’єкт господарювання, розміщено вивіску з його назвою, така вивіска має інформаційний характер і не містить закликів до придбання товару чи послуг, отримання дозволу на її розміщення не потрібно”, – зазначено у протесті, на основі Закону України “Про рекламу”.
Щоб отримати погодження на кіоски, тимчасові споруди, у міській раді є 33 інстанції
“7 вересня Львівським обласним адміністративним судом було частково задоволено позов, а саме скасовано пункти 3 і 6 про порядок отримання дозволу на розміщення вивіски і про демонтаж самовільно встановлених вивісок, тобто його основні пункти. На сьогодні рішення не набрало законної сили, оскільки нашим управлінням подано апеляційну скаргу, – пояснює Марта Гнатковська, головний спеціаліст юридичного управління Львівської міської ради. – Демонтувати та погоджувати вивіски адміністративно-технічне управління сьогодні не може, бо дія цього рішення наразі призупинена”.
Попри це, сьогодні підприємці все ще погоджують у міськраді вивіски. “Я не можу сказати, чи це припиняє дію рішення виконкому, це компетенція міського юридичного управління. Можу сказати, що підприємці приходять на робочу групу погоджувати вивіски”, – зазначила Інна Свистун.
У ратуші зазначають, що погодження вивісок потрібне, аби зберегти автентичність історичного середовища та туристичну привабливівсть міста.
“Погодження вивісок має бути. Бо якщо нашим підприємцям без погоджень дати можливість встановлювати вивіски, то вони можуть бути без смаку та неестетичні. Особливо у центральній частині міста, у зоні ЮНЕСКО, встановлення вивісок обов’язково має погоджуватись. Проте, існує бюрократична машина Львівської міської ради та її управлінь. Тому підприємцям, щоб отримати погодження, треба обійти низку комісій.
До прикладу, щоб отримати погодження на кіоски, тимчасові споруди, у міській раді є 33 інстанції. Це просто рекорд України. Стосовно вивісок, не така складна процедура. Тому це неправильно, щоб підприємці могли встановлювати вивіски без погоджень”, – розповів “Пошті” Андріян Гутник, голова депутатської комісії з архітектури, містобудування та охорони історичного середовища Львівської міськради.
Те, що відбувається зараз є підставою, щоб бізнес скорочував видатки і це вбиває підприємців у зародку. Є питання до того, в який спосіб відбувається погодження вивісок і часто це може носити корупційні ознаки. От отримує людина повідомлення, що її вивіска не відповідає вимогам міста. Але ж ці вивіски дуже багато підприємців уже узгоджували раніше! Тоді вони відповідали вимогам, які були раніше. А тепер змушувати бізнесменів все переобладнувати - це просто злочин.
Якщо змінилася політика, щодо естетичного вигляду міста, у такому випадку треба йти до бізнесу і домовлятися. Якщо вивіска саморобна і не погоджена, треба реагувати, але якщо вона вже раніше була узгоджена, то бізнес можна тільки просити її змінити, або переобладнувати за гроші міста.
Будь-яке місто хоче виглядати кращим і влада має право цього вимагати і це нормально. Але під час кризи треба зменшувати свої апетити.
Створена ціла комісія щодо цього, люди стоять у чергах. А це все є суб'єктивізм членів цієї комісії. І все це породжує корупцію в різних формах. Тому міська прокуратура діючи на виконання закону і на захист підприємців, опротестувала це.
Я хочу нагадати як колись виконавчий комітет міської ради затвердив положення про евакуацію автомобілів. Тричі це положення змінювали: спершу евакуація була на підставі порушення правил дорожнього руху, потім - евакуація на підставі створення надзвичайної ситуації. І це також було незаконно, бо комунальники не могли евакуйовувати машини без рішення комісії з питань надзвичайних ситуацій. Тоді втретє змінили це положення написавши - евакуація на підставі порушення правил благоустрою, що також не відповідало законодавству.
Цей випадок з евакуацією або із вивісками - це приклади того, коли місцева влада, свідомо порушуючи законодавство, завдає збитків власникам автомобілів або власникам комерційних об'єктів, які хочуть встановити вивіску.
Ми цей суд виграли. Біда Львівської міської ради полягає у тому, що будь-яке рішення виконкому ні з ким не узгоджують. От вони собі так придумали і все. Прикриваючись законом "Про місцеве самоврядування", вони, напевно, скоро перепишуть Конституцію...
Я був присутній на одній з комісій по узгодженню вивісок, бо погоджував свої вивіски закладів громадського харчування. В мене є питання до складу комісії. Я не розумію, що там робить відділ "Адміністративно-технічного управління". Якихось нормальних заперечень до вивісок у них немає, кажуть: "Ми так не хочeмо і все". А чому? - "Бо так не естетично". Але в кожного своє бачення естетики!
Сьогодні я маю питання не так до погодження цих вивісок, скільки до складу комісії, яка приймає рішення. Але лад з вивісками дійсно треба наводити.
Дуже часто вивіски магазинів писалися просто по стінах. І писали їх настільки органічними фарбами, що до сьогодні їх змити неможливо. Вивіски на вулицях не освітлювалися у теперішньому розумінні, бо електрика з'явилася пізніше. Тому чи не кожен власник магазину намагався поставити ліхтар біля свого магазину, щоб його було видно.
А ще вивіски у нашому місті часто гарно художньо оформлювали. Так львівські художники за свою роботу над вивіскою, скажімо, у кав'ярні, могли якийсь час у ній безкоштовно харчуватися. Це було вигідно як господарю, так і художнику.
Якихось правил розміщення вивісок не було. Мова, якою вони писалися, залежала від вибору господаря. Так, за часів Австро-Угорщини багато вивісок було німецькою мовою, хоча це було не обов'язково. Але також були й українською та польською.
Основне призначення вивіски - реклама. Тоді такого законодавства про рекламу, як тепер, ще не придумали.