Кім Кемпбелл, екс-прем'єр-міністр Канади, про світову фінансову кризу, перспективи  розвитку економіки  України та конкурентну здатність Львова

Окрім посади глави канадського уряду, Кім Кемпбелл була державним міністром у справах індійського населення та розвитку півночі, міністром юстиції і генеральним прокурором, міністром національної безпеки та міністром у справах ветеранів. Вона - перша жінка-міністр безпеки країн НАТО. Пані Кемпбелл також обіймала посаду генерального секретаря Мадридського клубу, який об'єднує колишніх президентів та прем'єр-міністрів.

Сьогодні пані Кемпбелл працює в радах та опікунських комітетах низки міжнародних організацій. Віднедавна вона є головою міжнародної консультативної ради фонду "Ефективне управління" (Україна), діяльність якого має прямий стосунок до Львова.

- Зараз світ переживає одну з найбільших фінансових криз. На Вашу думку, коли розвинені країни зможуть її подолати і чи зміниться щось у розподілі сил та центрів впливу? Які основні її причини і чи можна було це передбачити?

- Американські газети ще задовго до кризи попереджали про неї. Думаю, багато людей її передбачало ще рік-два тому. Кризу спричинили масові безнадійні борги. По-перше, банкам дозволили ставати інвестиційними,  і вони взялися здійснювати невластиві їм операції. Це створювало додаткові ризики для коштів, які перебували у їх розпорядженні. Крім того, банки надавали кредити як платоспроможним, так і неплатоспроможним клієнтам.  Вони заохочували людей брати іпотечну позику з невеликим авансовим платежем, проте щомісячні виплати поступово збільшувалися і в якийсь момент кредитоотримувачі не змогли їх сплачувати. Чому банки пропонували таку ризиковану іпотеку людям? Тому що вони заробляли набагато більшу комісію на таких ризикованих операціях, ніж могли це зробити на звичайних. Люди ж очікували, що ціни на житло постійно зростатимуть, і намагалися скористатися нагодою отримати ці дешеві ресурси на купівлю будинків. Вони сподівалися, що встигнуть продати їх ще до того, як закінчаться гроші на сплату боргів. Спекулювання цінами на житло спричинило штучне зростання вартості нерухомості. Переоцінені активи - це бульбашка, а бульбашки мають звичку лопатись.

Банки  почали об'єднувати  іпотечні борги в пакети і продавати іншим фінансовим установам. Лідери таких фінансових установ навіть не розу­міли, що стоїть за тими боргами, які вони купують у банків. І врешті у них на руках опинилась низка іпотечних цінних паперів, боргових зобов'язань, які, як з'ясувалося, нічого не коштували.

Люди пережили особисті трагедії, тому що ціни на житло знизилися і виявилося, що той іпотечний борг, який у них є, перевищує вартість їхньої нерухомості. У них вже не було коштів сплачувати кредит. У результаті вони втратили усе, що мали. Також комерційні  та інвестиційні банки понесли величезні збитки, тому що  вклали кошти в знецінені цінні папери. Але власне  криза почалася з того, що банки перестали надавати кредити один одному і підприємствам. У них просто не стало коштів.

Є два підходи до подолання кризи. Необхідно фінансово підтримати підприємства та  допомогти тим людям, які ще можуть сплачувати іпотечні борги, щоб вони хоча б врятували своє право власності на придбане житло.

Водночас ті банки, які є винуватцями кризи, повинні понести відповідальність за це.

- Якою Ви бачите сьогодні роль України на міжнародній арені?

- В умовах глобальної продовольчої кризи світ розглядає Україну як постачальника продуктів харчування, оскільки ваша країна успішна у цій галузі. Україна також відіграє важливу геополітичну роль, і міжнародна спільнота зацікавлена в економічній і політичній стабільності країни.

Крім того, Україна - важливий стратегічний партнер, ос­кіль­ки вже співпрацює з НАТО. Міжнародна спільнота сподівається, що така співпраця триватиме незалежно від того, чи буде Україна членом НАТО, чи партнером цієї організації.

- Чи підтримує офіційна Канада вступ України до НАТО?

- Зараз офіційна Канада перебуває в процесі виборів, які відбудуться 14 жовтня. Після цих виборів стане зрозумілою позиція Канади щодо вступу України в НАТО.

- На Вашу думку, які найсильніші і найслабші сторони України сьогодні?

- Я сподіваюся дізнатися більше про слабкі і сильні сторони України у процесі реалізації проекту економічного розвитку регіонів, який  здійснюється  у Львові та Донецькій області фондом "Ефективне управління" спільно з "Monitor Group" та місцевою владою.

- Ви займаєтеся молодими демократіями. На Вашу думку, наскільки природними і нормальними є процеси, які відбуваються зараз в Україні, зокрема, жорстка політична боротьба, часті дострокові вибори тощо?

- Можливо, для молодої демократії ці процеси є нормальним явищем, але це не означає, що вони приносять користь державі. Звичайно, політичний процес в Україні потребує удосконалення. Але спочатку повинна змінитися політична культура. Я сподіваюся, з часом це прийде.

- Чому Ви зацікавились Україною? І чим плануєте допомогти, будучи головою Консультативної ради фонду "Ефективне управління"?

- Україна сьогодні зіштовхується з багатьма викликами і труднощами, які потрібно вирішувати, оскільки від успіху України великою мірою залежить доля цього регіону та його стабільність. Більше того, успіх України є дуже важливим для глобальної стабільності.

Я як голова Консультативної ради фонду "Ефективне управління" разом з іншими її членами хочу допомогти українцям досягнути позитивних змін, запроваджуючи проекти, скеровані на економічне зростання. Їх успішна реалізація ефективно вплине на добробут кожного громадянина вашої країни. Також ми хочемо стати послами України в міжнародному середовищі, оскільки багато людей цікавляться Україною, і цей інтерес повинен рости. Кілька років тому я вже відвідувала Україну і дуже хотіла побувати тут знову.

- Чому проект зростання конкурентоспроможності ре­гіону реалізовуватиметься саме у Львові? Чи сподобалося Вам місто і які, на Вашу думку, його найсильніші сторони?

- Хочу нагадати, що для здійснення проекту економічного розвитку фонд обрав Донецьку область та місто Львів. Обираючи регіони для реалізації проекту економічного розвитку, ми керувалися трьома критеріями. По-перше, ми звертали увагу, чи має регіон необхідні економічні ресурси, економічну та адміністративну базу, сформовану місцевою владою. Також влада повинна мати досвід і потенціал для реалізації такого проекту. По-друге,  повинна існувати можливість використання іншими регіонами позитивного досвіду реалізації проекту. По-третє, важливо, щоб економіка регіону позитивно впливала на економічне зростання України в цілому. Львів відповідав усім цим критеріям. Зокрема, у місті добре розвинена транспортна, фінансова і освітня інфраструктура. Створена база для розвитку сфери послуг, туризму, легкої промисловості. Місцева влада робить усе можливе для підвищення конкурентоспроможності Львова і зацікавлена у нашій допомозі. Саме місто прекрасне. Воно стало для мене відкриттям. Звичайно, Львів потребує інвестицій, але потенційно може стати містом з високим рівнем життя, що приваблюватиме туристів і підприємців.

- У Канаді є одна з найбільших українських діаспор. Як Ви оцінюєте внесок українців у розбудову Канади? У яких сферах найбільше задіяні українці? Чи знаєте когось зі Львова?

- Українці у Канаді задіяні абсолютно у всіх галузях - це і сільське господарство, і бізнес, і нафтогазова промисловість. Колись вони переважно поселялись у преріях і займалися сільським господарством, але зараз успішні в усіх сферах життя Канади. Українці також добилися успіхів у канадській політиці. Наприклад, колишній генерал-губернатор Канади пан Гнатишин - українського походження, його батько був сенатором. Я не знаю львів'ян, які живуть у Канаді, проте вже знайома з деякими мешканцями Львова і дуже рада цьому знайомству.

Розмовляла
Мирослава Іваник