Знахідки Середньовічного Львова
На вулиці Лесі Українки археологи знайшли вежі та фортифікації, що колись захищали місто
На вулиці Лесі Українки археологи знайшли вежі та фортифікації, що колись захищали місто
Ремонт вулиці Лесі Українки дав можливість фахівцям дослідити старі оборонні мури нашого міста. Саме тут колись пролягала одна з гілок фортифікації. Вже є і знахідки: фортеці, про які раніше історики лише читали в старих документах, тепер можуть побачити усі охочі, доки ремонтуватимуть цю дорогу.
| КОМЕНТАР |
|
Ігор Мельник, львовознавець: |
| - Раніше там не було вулиці, а у цю сторону виходили тильні стін кам'яниць вулиці Вірменської. Вулицю проклали, коли розібрали фортифікації в кінці XVIII ст. Ці мури були збудовані, коли не було гармат - у цей час вони були потужними, але з появою артилерії вони втратили своє значення. Тоді довелося добудовувати низький мур і земляні фортифікації з бастіонами. На розі вул. Лесі Українки та Краківської була Краківська брама. Здається, у 2006-му розкопали її фундаменти...Взагалі вздовж вулиці Лесі Українки стояли вежі цехів бляхарів, миловарів, мечників, ткачів, шапкарів, сідлярів, медоварів і пивоварів та римарська вежа. Також там була школа ім. Маркіяна Шашкевича. У 1880-х рр. це була перша школа з українською мовою навчання. |
“По всій протяжності вулиці було десять оборонних веж. Одна з них є частково збережена – це вежа римарів, яка була біля архіву. Тепер ми знайшли залишки мурів вежі медоварів і пивоварів. Вона була досить велика – вісім метрів у ширину. Цікаво, що Високий мур при цій вежі зроблений із тесаного каменю, чого не було в інших фортифікаціях міста, – розповідає “Пошті” Остап Лазурко, керівник археологічної експедиції, – Ці камені дуже гладенькі і гарно підігнані один до одного. Тому плануємо їх зробити відкритими для огляду. Водночас вежа сідлярів і шапочників збереглася у значно гіршому стані. Ще одну вежу ткачів розкопали ще навесні”.
Зі слів фахівця, це не єдині знахідки, які виявили під час ремонту. “Знайшли фрагменти посуду. У вежі медоварів знайшли сім із половиною монет – динарії XV ст. та бронзову застібку, кістяні вироби і пряжку”, – додає Остап Лазурко.
Колись на вулиці Лесі Українки поляки, мабуть, прокладали комунікації, але старі мури вони тоді не досліджували. “Труби навколо мурів прокладали дуже акуратно. Тоді це все робили вручну і, напевно, розбити ці кам’яні стіни було нелегко”, – каже археолог.
До речі, це перші розкопки в центрі міста, що не супроводжуються скандалом. Адже в усі попередні роки фахівці через брак часу не могли належним чином дослідити знахідки. Як наслідок – їх, не до кінця вивченими, заливали бетоном. Так було чи не на всіх вулицях під час ремонтів: Підвальній, Руській, Федорова та на площі Галицькій.
Ба більше, знайдені вежі на Лесі Українки після завершення робіт протрасують: їхні контури піднімуть вище рівня вулиці, або позначать іншим кольором. А сама вулиця буде пішохідною, тому там не буде тротуарів.
Інші середньовічні фортифікації, які досі під землею, археологи планують знайти найближчим часом, слідом за будівельниками, які розривають вулицю в напрямку до вернісажу. Для цього є ще час до 23 листопада, саме тоді мають відкрити вулицю Лесі Українки.
Археологи розкопують старі мури на вул. Лесі Українки. Колись в місті був Високий і Низький мури. Їх почали будувати у XIV ст. і закінчили до середини XV ст. Внутрішній Високий мур завдовжки 1700 м охоплював по периметру Середмістя, а Низький мур простягався поміж міськими брамами з трьох сторін міста. На мурах були вежі, за якими доглядали ремісники. А вхід до міста здійснювався через спеціальні хвіртки.
