Посадовці та екологи скоротили список до трьох головних причин неприємного запаху у Львові

Відколи заговорили про закриття заводу “Ензим”, міські та обласні чиновники, а також спеціалісти у галузі екології активно взялися за дослідження проблем смороду. Зокрема, у вівторок, 14 серпня, у приміщенні обласної адмініс­трації посадовці та екологи вкотре зібралися на круглий стіл. Експерти озвучили свої ідеї щодо причин  неприємного запаху в місті та способів його ліквідації. 

Ще раз про причини…

Отож, серед основних причин смороду виокремили – ненормативний скид забруднених стоків у міську каналізацію низкою підприємств; відсутність локальних очисних споруд на підприємствах і стан каналізаційної мережі. 

“Сморід – це комплексна проблема, а не одна причина. Якість стічних вод є причиною утворення неприємного запаху. Вони містять органічні речовини, які в процесі транспортування загнивають. Утворюються азотовмісні речовини, які за певних умов випаровуються з каналізаційної мережі, і через дощоприймачі та колектори підіймаються в повітря, поширючись містом. Чим довший шлях транспортування стоків, тим концентрація цих сумішей збільшується”, – розповів в. о. начальника управління екології Львівської міськради Андрій Галушка.  

Голова ГО “Бюро екологічних досліджень Дмитро Скрильніков вважає ще однією та чи не найголовнішою проблемою смороду зруйнованість, а подекуди й відсутність гідрозатворів на дощоприймачах. “Коли проводили реконструкцію доріг, фактор встановлення гідрозатворів не врахували. Це нам підтвердили і у “Львівавтодорі”. Я на власні очі бачив, як дощоприймачі та гідрозатвори руйнували, а згодом здавали їх на металобрухт. Раніше ж неприємний запах виводили по трубах над будинками. Він розсіювався, а тепер фактично ми мусимо цими запахами дихати”, – каже Дмитро Скрильніков.

А ось Богдан Горин, інженер, член громадської ради при ЛОДА нарікає на кепську ситуацію з очищенням каналізації. “Хто і коли чистить дощоприймачі?! Їздить машина весною і декілька хлопців із лопатами, щось там вигрібають і все… Фактично, немає ніякої експлуатації каналізації”, – пояснює Богдан Горин.

Чергові пропозиції міській владі

Члени громадської ради запропонували міським чиновникам розробити і затвердити комплексну програму каналізаційних мереж Львова. Та зі слів Андрія Галушки, така програма у Львові вже розроблена і затверджена виконавчим комітетом ЛМР. 

Також представники громадськості представили низку пропозицій для влади міста. Зокрема, передати на баланс “Львівводоканалу” систему каналізаційних дощоприймачів та забезпечити їх обслуговування; провести дослідження щодо необхідності встановлення гідравлічних затворів у місцях з’єднання дощоприймачів і каналізаційних мереж міста; визначити найбільш прийнятну для каналізаційних мереж міста модель гідрозатвора; розглянути можливість застосування встановлення системи примусового вентилювання каналізаційних колекторів, очистки мереж від намулу, застосування хімічних засобів; визначити обсяги щорічного фінансування комунального підприємства “Львівводоканал” для вирішення проблем функціонування та реконструкції каналізаційних мереж міста Львова. Також додали пункт про проведення ревізії врізок житлових новобудов у міську каналізацію. 

А що сьогодні?

Нині, зі слів Андрія Галушки, з міського фонду охорони навколишнього природного середовища виділено 1,7 млн грн. Ці гроші передбачені на закупівлю машини для вивозу мулу з очисних споруд Львова, на виготовлення проектно-кошторисної документації щодо заміни колектора у Скнилівському парку. Також у цьому списку будівництво станції зливу стоків по вул. Пластовій, 13 та проектні пропозиції з утилізації активного мулу. 

Карта смороду у Львові станом на 14 серпня 2012 р.