Лише у Львівському музеї історії релігії можна вільно ознайомитися з книгами середини ХІХ ст. А студенти і науковці тут  мають змогу вивчати стародруки та рідкісні видання

У бібліотеці Львівського музею історії релігії зберігається понад 50 тисяч книг духовної тематики та присвячених історії Церкви, значна частина з яких – стародруки. Проте є й сучасні, найновіші видання. Багато давніх книг були пошкоджені, однак реставраційному відділу вдалося врятувати низку цих пам’яток. 

Нове життя стародруків

Відділ реставрації Львівського музею історії релігії відновлює пошкоджені твори сакрального мистецтва. Близько двох років тому в ньому почали працювати і над реставрацією паперу, що дало змогу продовжити життя книгам з експозиції та бібліотеки музею.

“Реставрація книг – тривалий та копіткий процес: кожен аркуш потребує окремої роботи. Відновлення одного великого об’єкта займає  понад півроку, а то й рік часу, – розповідає реставратор Лідія Григель. – Сторінки книг вбирають пил, від якого їх необхідно очищати. Пошкоджені аркуші, тексти, гравюри і малюнки у них вимагають ще більших зусиль”. 

З її слів, працівники намагаються максимально зберегти автентичність пам’яток. Тут варто пояснити, що деякі книги в минулому пробували реставрувати підручними засобами – підклеювали, переписували тексти на інші аркуші, часто заклеювали оригінальні частини. Нині реставратори відкривають автентичні частини пам’яток, що були приховані, стараючись зберегти якомога більше давніх елементів. Тож відновлені книги набувають первісного вигляду, і, що дуже важливо, ними можна користуватись. 

Реставратори завершують роботу над стародруком “Анфологіон, сиріч Цвітослов, або Трифолог” 1738 року видання. Це збірник вибраних служб на всі свята року, що вийшов друком у Києво-Печерському монастирі. Книга була дуже знищена, однак тепер майже готова для користування. Триває робота над Острозькою Біблією, виданою Іваном Федоровим у 1581 році. Цей стародрук цікавий, зокрема, тим, що в ньому дуже багато маргіналій – записів-нотаток на полях латинською, польською, староруською та іншими мовами. На сьогодні найстарішим записом, виявленим на його сторінках, є згадка про смерть польського короля Яна Собеського у 1697 році. Проте робота над книгою та її дослідження тривають, тож можливими є й інші знахідки. Крім того, зараз реставрують “Сійський іконописний подліннік” 1897 року – видатну пам’ятку культури, створену в Антонієво-Сійському монастирі. 

Вже відновлені або ж перебувають у процесі реставрації  інші книги. Після закінчення робіт їх повернуть до експозиції чи у фонди бібліотеки. 

Древні книги у вільному доступі

Книгозбірня музею працює вже понад три роки. Як розповіла її працівниця Олена Кравчук, нині це єдина бібліотека в Україні, що спеціалізується виключно на літературі релігійної тематики. Її фонди налічують понад 50 тисяч видань, частину з яких перенесли до читальні, аби ознайомити з ними читачів. До стародруків, рідкісних та деяких інших книг мають доступ науковці, студенти, чиї дослідження стосуються згаданої літератури. У вільному доступі перебувають видання, які почали друкувати із середини ХІХ століття. “Книги мертві, якщо їх не читають. Користуючись ними, читачі дають їм нове життя”, – каже пані Олена.

Працівниця розповідає, що чимало книг передали бібліотеці Львівський історичний музей, Санкт-Петербурзький музей історії релігії. Тут зберігаються видання історичної бібліотеки Ставропігійського інституту, є книги, що вийшли друком у видавництвах монастирів та церков, а також видання мандрівних друкарень. До книгозбірні й далі надходять книги отців-василіян із Жовкви, спів­працюють тут і з львівськими бібліотеками. 

У її  фондах – унікальні видання Біблії різними мовами: грецькою, латинською, німецькою, французькою, англійською та ін. Серед них – паризьке видання 1563 року та венеційське – 1545-го. Є й чимало книг з Ягеллонського університету міста Кракова, німецькі лютеранські видання, книги, що вийшли друком у Парижі, Ліоні. У 1990-х роках бібліотека отримала 300-томну збірку релігійної та релігієзнавчої літератури від Українського католицького університету в Римі. 

У фондах книгозбірні можна знайти чимало книг з особистими печатками, підписами та екслібрисами видатних діячів Церкви – Петра Могили, Йосифа Сліпого, Климентія Шептицького.

У планах її працівників – зробити електронний каталог та оцифрувати видання. Нині вони працюють над створенням відділу сучасної релігійної преси.